Перемігши з невеликою перевагою на парламентських виборах, що пройшли в умовах жорсткої конкуренції, проєвропейські партії Молдови обговорюють питання про формування коаліційного уряду. Результати голосування розглядаються як свідчення того, що Кишинів продовжить рух по шляху євроінтеграції, незважаючи на радянську спадщину і проросійські настрої, характерні для значної частини населення.
Як стало ясно в понеділок 1 грудня, після підрахунку більшості голосів, більшістю в новому парламенті, за ознаками, користуватимуться проєвропейські партії.
Демократична, Ліберальна і Ліберально-Демократична партії отримали в цілому 44 відсотки голосів. Це дозволить їм зайняти трохи більше половини з 101 місця в парламенті - якщо тільки вони зуміють домовитися про створення коаліції.
Проросійська Партія соціалістів, на загальний подив, набрала 21 відсоток голосів - більше, ніж будь-яка інша партія окремо. Соціалісти хочуть відмовитися від Угоди про асоціацію з Євросоюзом на користь торговельної угоди з Митним союзом, керівну роль в якому відіграє Росія.
Комуністи, які відстоюють компромісний підхід, набрали близько 17 відсотків голосів.
Як зазначає директор Московського центру Карнеґі Дмитро Тренін, ключову роль на минулих виборах зіграли не геополітичні, а економічні та соціальні питання.
«Європейський шлях може з часом привести їх до значно вищого рівня життя. Однак, як кажуть деякі, на це може піти набагато більше часу, ніж у випадку зближення з Росією та Митним союзом. Так що вибір непростий», - сказав він кореспонденту «Голосу Америки» в інтерв'ю по Skype.
Вибори, що опинилися в тіні українських подій, були затьмарені підозрами щодо втручання Росії і порушенням на користь проєвропейського табору.
У вересні в Молдові несподівано склалася проросійська партія «Патрія» (Батьківщина), проте напередодні виборів її заборонили у зв'язку із звинуваченнями в отриманні фінансування з-за кордону. Лідер партії, багатий російський бізнесмен з молдавським корінням, поспішно втік до Росії.
Російська влада засудили зняття партії з виборів як недемократичне рішення і висловили занепокоєння, що не всі молдавські трудові мігранти змогли проголосувати.
У неділю російські державні ЗМІ транслювали кадри, на яких сотні людей протестують на молдавських виборчих дільницях в Москві. Як повідомляється, представники виборчих комісій заявили, що у них скінчилися бюлетені.
Молдавани, які проживають в підтримуваній Росією самопроголошеній республіці Придністров'я, розташованій на кордоні з Україною, в голосуванні участі не брали.
На думку Треніна, після виборів Кремль зосередить зусилля на наданні підтримки Придністров'ю.
«Якщо і Молдова, і Україна, будуть рухатися в бік зміцнення відносин із Заходом, то це потягне за собою наслідки для Придністров'я. Як я вже говорив, регіон може перетворитися на гарячу точку», - стверджує експерт.
Придністров'я, яке налічує близько 500 тисяч мешканців, почало боротьбу за незалежність від Молдови в 1990-і роки, напередодні розпаду СРСР.
Росія - єдина країна, яка визнала незалежність Придністров'я. Як і в контрольовані сепаратистами регіони Грузії, РФ ввела в Придністров'ї свої «миротворчі» війська.
У червні Молдова разом з Грузією і Україною підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Москва у відповідь заборонила імпорт молдовської сільськогосподарської продукції, в тому числі м'яса і вина.
