У минулі вихідні в столиці Канади – місті Оттава, офіційно відкрили перший пам’ятник відомому українському письменнику та поету, Кобзарю Тарасу Шевченку. До цієї події місцеві українці готувалися не один рік. А на саму церемонію відкриття прибула навіть делегація з України, яку очолив віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко.
Жителі Оттави вже із самого ранку, вочевидь, здогадалися, що в української громади у цей день – свято. Офіційну делегацію, що приїхала з Монреаля, аби взяти участь у відкритті пам’ятника Тарасу Шевченку, в стилі справжніх народних традицій зустрічали на залізничному вокзалі. Українські вишиванки відразу привернули увагу перехожих, які тільки й розпитували, до якої нації належать ці, вишиті яскравими кольорами, сорочки.
Значно більше розмаїття національних костюмів можна було побачити біля української церкви в Оттаві, де власне і готувалися до церемонії відкриття пам’ятника українському кобзареві.
Мешканка Монреаля Анастасія Машталір зазначила: «Тарас Шевченко – це символ української державності, соборності, української літератури. Його пам’ятник у різних країнах – це поширення українського слова по всьому світі, реклама України як держави».
На церемонію відкриття з’їхалися делегації українців ледь не з усіх великих міст Канади. Галина Джула, наприклад, приїхала з Монреаля. Народжена на далекому Уралі, жінка свого часу вийшла заміж за українця, вивчила мову, українські традиції і навіть мистецтво вишивання:
«Вишиваю ікони, маю їх 12. Чоловікові вишила вісім сорочок. Всій родині своїй вишиваю».
Після вступної частини і концерту, настав час зірвати полотно з пам’ятника. І тут на присутніх чекала несподіванка – тканина просто не хотіла спадати з кам’яного Шевченка. Після кількох безуспішних спроб, присутній на церемонії відкриття депутат Євген Суслов, вочевидь не витримавши посміховиська над українським Кобзарем, взявся особисто розв’язати ситуацію. Він перекинув надійно перев’язаний канат на інший бік пам’ятника і, силует Тараса Шевченка у повний зріст врешті постав над Оттавою.
Встановленню пам’ятника передує довга історія, особливо що стосується фінансування проекту. Посол України в Канаді Ігор Осташ говорить, що кошти збирали усією Канадою і навіть залучали спонсорів з України:
«Зараз він стоїть у дуже гарному місці, над Рідо каналом, який до речі є пам’яткою ЮНЕСКО. І мені він дуже нагадує Дніпрові кручі. Ми навіть називаємо це місце зараз Рідо Кручами».
Крім пересічних українців, відкрити пам’ятник Кобзареві прийшло чимало представників канадської політичної еліти, як то сенатори, члени парламенту, мери міст тощо. Так сенатор Рейнелл Андрейчук була однією зі співведучих програми. Її родина походить з України, тож вона здавна лобіює зміцнення українсько-канадських зв’язків:
«Я впевнена, що ми матимемо тісні стосунки між нашими державами. У нас проживає багато вихідців з України, і я одна з них. Крім того, Канада і Україна дуже важливі одна для одної з точки зору геополітики. Чи ці стосунки завжди будуть теплими, без жодних проблем чи непорозумінь? Не думаю, адже ми все ж таки дві різні держави. Але ми готові працювати над досягненням спільної мети, щоби в цьому світі краще жилося як українцям, так і канадцям».
На завершення офіційної церемонії відкриття пам’ятника Кобзареві, посол України в Канаді разом з членами парламенту поклали вінок до підніжжя пам’ятника Шевченкові, а також символічно посадили дерево. Спеціально для цього в Канаду навіть привезли справжню канівську землю.
Підготовка до встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку тривала більше 5-ти років. Його спроектував відомий скульптор українського походження, канадець Лео Мол, роботи якого стоять у Санкт-Петербурзі, Вашингтоні, Буенос-Айресі і, навіть біля канадського парламенту.
