Росія звинуватила Європейський Союз у «крадіжці» після того, як блок перерахував Україні перший транш прибутку від заморожених російських активів, щоб посилити свій військовий потенціал перед обличчям вторгнення Москви, пише Генрі Ріджвелл, кореспондент Голосу Америки з Лондона.
Група провідних промислово розвинутих країн G7 планує запровадити схожу схему, однак є побоювання, що ці кроки можуть змусити деякі країни скоротити власне двостороннє фінансування України після того, як Німеччина вказала, що може припинити двосторонню військову допомогу Києву після 2025 року.
Європейський Союз заявив у п’ятницю, що наразі надав близько 48 мільярдів доларів військової допомоги Україні після вторгнення Росії у 2022 році.
Блок почав надавати військову та цивільну допомогу Україні, використовуючи прибуток від конфіскованих російських активів на суму 300 мільярдів доларів після угоди ЄС, укладеної в травні.
Москва звинувачує Європу у «крадіжці», оскільки заморожені російські активи фінансують оборону України.
"Ми мобілізували перший транш надприбутків від російських заморожених активів. Це 1,4 мільярда [євро, або 1,55 мільярда доларів]. Частина з них піде безпосередньо в Україну, щоб підняти українську оборонну промисловість. До березня ми матимемо другий транш з надприбутків", – заявив у п'ятницю журналістам глава європейського зовнішньополітичного відомства Жозеп Боррель.
Росія лютує
Це не що інше, як незаконна експропріація — російською мовою, крадіжка — наших грошей, наших активівДмитро Пєсков, речник президента Росії
Москва назвала переказ прибутків зі своїх заморожених активів "крадіжкою".
«Це незаконні дії. Вони точно матимуть правові наслідки. Це не що інше, як незаконна експропріація — російською мовою, крадіжка — наших грошей, наших активів», — заявив журналістам речник президента Росії Дмитро Пєсков у телефонній розмові в четвер.
G7 також погодилася в червні використати заморожені російські активи для фінансування позики в 50 мільярдів доларів для надання військової допомоги Україні, хоча ця схема ще не завершена.
Цього місяця Німеччина заявила, що має намір припинити двосторонню військову допомогу Україні з 2026 року, оскільки вона прагне закрити дефіцит бюджету в розмірі 13 мільярдів доларів. Берлін заявив, що механізм активів G7 може допомогти компенсувати дефіцит.
Нині Німеччина є другим за величиною двостороннім донором України після США. За словами аналітикині Ліани Фікс із американської Ради з міжнародних відносин, крок до припинення такої підтримки піддався широкій критиці.
«Політичний сигнал, який він посилає, є нищівним: найбільший в абсолютному вираженні донор в Європі, Німеччина, раптово припиняє підтримку України, тим більше, що незрозуміло, коли і як саме запрацює цей механізм G7 щодо російських заморожених активів», сказала Фікс.
«Ідея інструменту G7 полягала в тому, щоб повідомити [президенту Росії] Володимиру Путіну, що для нього немає сенсу перечікувати, Захід, чи не так? Що він не може сподіватися, що в якийсь момент Захід припинить підтримку. І тому це Зараз є суперечливим знаком — щойно залучається інше фінансове джерело, фінансування України раптом припиняється з бюджету», — сказала Фікс Голосу Америки.
Політичний тиск
Канцлер Олаф Шольц нещодавно наполягав, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Київ.
"Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно, і ми будемо найбільшим національним прихильником України в Європі", – сказав Шольц журналістам під час візиту до Молдови 21 серпня.
Це показує, наскільки урядова коаліція в Берліні відчайдушно прагне вижити, напередодні виборів восени у східній НімеччиніЛіана Фікм, Рада з міжнародних відносин
Але через постійний економічний тиск в середин Німеччини Шольц постає перед труднощами у зовнішній політиці, сказав Фікс.
«Хоча зовнішня політика не змінилася, вона показує зміну пріоритетів. Тому що раніше для урядової коаліції підтримка України була святим. Нічого в цьому змінити не можна було. І це показує, наскільки урядова коаліція в Берліні відчайдушно прагне вижити, напередодні виборів восени у східній Німеччині», – вважає дослідниця.
Ракети великої дальності
Тим часом Європейський Союз у четвер закликав свої країни-члени та західних союзників зняти обмеження на використання Україною ракет великої дальності для враження об’єктів у Росії.
«Військова платформа для російських атак на українські міста та інфраструктуру не повинна залишатися поза межами для ліквідації, не повинна бути притулком для Росії, яка атакує Україну», — сказав Боррель журналістам.
"Сприяти Україні у відповіді на російську агресію на території Росії – це відповідає міжнародному праву. І я не розумію, чому хтось каже, що це означає йти війною проти Москви. Ні, ми не йдемо на війну з Москвою. Ми постачаємо зброю в Україну, і все”, – додав він.
