Політичне напруження та протистояння в Україні переросло у відвертий терор влади проти громадян.
Втрати підрахувати важко – щохвилини надходить нова інформація про зниклих, побитих та заарештованих. Але поки що можна стверджувати про щонайменше п’ятьох вбитих, понад 30 викрадених активістів, понад півтисячі поранених та 70 навмисних атак проти журналістів.
Чому влада перейшла межу та розв’язала війну проти свого народу? Знайти цьому пояснення намагаються поважні західні оглядачі, які пояснюють американській еліті події в Україні на сторінках Wall Street Journal, Foreign Affairs та інших впливових видань - Олександр Мотиль та Адріан Каратницький.
Чому президент Віктор Янукович за весь час з початку протестів не пішов на жодну поступку? Чому влада вдається до кроків, які ведуть лише до загострення протистояння - від штурму Майдану до прийняття диктаторських законів і тепер до перших жертв та показової жорстокості до учасників протестів та навіть випадкових людей?
Адріан Каратницький бачить в цьому підхід певної частини оточення президента та вплив московських радників:
«Тут є певний підхід, певної частини близького оточення Януковича, якого умовили в тому, що це вимагає мінімальних таких «чорних дій», і це все стабілізуватиме ситуацію».
А от Олександр Мотиль вважає, що Янукович та його близьке коло діє у притаманній їм кримінальній манері. Рука Москви тут, звичайно, є, каже Мотиль, але – як другорядний фактор:
«Я переконаний, що це є люди, які не вміють йти на компроміси – розуміють лише логіку сили. Якщо є загроза поразки, тоді вони готові поговорити».
Каратницький очікує, що своє слово ще можуть сказати олігархи, які вже були незадоволені захопленням усіх ресурсів так званою «сім’єю» протягом останніх років, а тепер ще і опинилися перед реальною загрозою фінансових санкцій та повного економічного колапсу в країні:
«Основне місце, де вони могли б активізуватися - через свої групи представників в парламенті, убезпечивши, щоб принаймні одна гілка – парламент, була представлена в цьому процесі в конструктивний спосіб. Бо зараз жодна гілка не працює заради злагоди, а грає дестабілізуючу роль».
Олександр Мотиль вірить, що перемога революції є неминучою. Питання лише в тому, чи займе це дні, чи місяці, і якою кров’ю? І вирішальну роль у перемозі революції відіграють не міжнародні уряди, і навіть не олігархи, а органи міської влади по всій країні:
"Створюється ситуація двовладдя. Навіть якщо розчистять майдан в Києві це нічого не змінить – це символічно. Рівновага на стороні демократів. Режим загине за кілька тижнів, місяців, безвихідна ситуація. Правий сектор – трагічно, але в кінці кінців, але теж навчило режим, що люди не зовсім всі барани".
Мотиль вважає, що надзвичайний стан в Україні не введуть, бо уряду не вистачить штиків.
За його оцінками, за режим Януковича готові воювати від п’яти до тридцяти тисяч бійців «Беркуту» та внутрішніх військ. І саме зараз в Януковича може бути останній шанс врятувати навіть не владу чи статки, а життя, пішовши на поступки – говорить американський політолог.
Втрати підрахувати важко – щохвилини надходить нова інформація про зниклих, побитих та заарештованих. Але поки що можна стверджувати про щонайменше п’ятьох вбитих, понад 30 викрадених активістів, понад півтисячі поранених та 70 навмисних атак проти журналістів.
Чому влада перейшла межу та розв’язала війну проти свого народу? Знайти цьому пояснення намагаються поважні західні оглядачі, які пояснюють американській еліті події в Україні на сторінках Wall Street Journal, Foreign Affairs та інших впливових видань - Олександр Мотиль та Адріан Каратницький.
Олександр Мотиль вірить, що перемога революції є неминучою.
Чому президент Віктор Янукович за весь час з початку протестів не пішов на жодну поступку? Чому влада вдається до кроків, які ведуть лише до загострення протистояння - від штурму Майдану до прийняття диктаторських законів і тепер до перших жертв та показової жорстокості до учасників протестів та навіть випадкових людей?
Адріан Каратницький бачить в цьому підхід певної частини оточення президента та вплив московських радників:
«Тут є певний підхід, певної частини близького оточення Януковича, якого умовили в тому, що це вимагає мінімальних таких «чорних дій», і це все стабілізуватиме ситуацію».
А от Олександр Мотиль вважає, що Янукович та його близьке коло діє у притаманній їм кримінальній манері. Рука Москви тут, звичайно, є, каже Мотиль, але – як другорядний фактор:
«Я переконаний, що це є люди, які не вміють йти на компроміси – розуміють лише логіку сили. Якщо є загроза поразки, тоді вони готові поговорити».
Зараз жодна гілка (влади) не працює заради злагоди, а грає дестабілізуючу рольАдріан Каратницький
Каратницький очікує, що своє слово ще можуть сказати олігархи, які вже були незадоволені захопленням усіх ресурсів так званою «сім’єю» протягом останніх років, а тепер ще і опинилися перед реальною загрозою фінансових санкцій та повного економічного колапсу в країні:
«Основне місце, де вони могли б активізуватися - через свої групи представників в парламенті, убезпечивши, щоб принаймні одна гілка – парламент, була представлена в цьому процесі в конструктивний спосіб. Бо зараз жодна гілка не працює заради злагоди, а грає дестабілізуючу роль».
Олександр Мотиль вірить, що перемога революції є неминучою. Питання лише в тому, чи займе це дні, чи місяці, і якою кров’ю? І вирішальну роль у перемозі революції відіграють не міжнародні уряди, і навіть не олігархи, а органи міської влади по всій країні:
"Створюється ситуація двовладдя. Навіть якщо розчистять майдан в Києві це нічого не змінить – це символічно. Рівновага на стороні демократів. Режим загине за кілька тижнів, місяців, безвихідна ситуація. Правий сектор – трагічно, але в кінці кінців, але теж навчило режим, що люди не зовсім всі барани".
Мотиль вважає, що надзвичайний стан в Україні не введуть, бо уряду не вистачить штиків.
За його оцінками, за режим Януковича готові воювати від п’яти до тридцяти тисяч бійців «Беркуту» та внутрішніх військ. І саме зараз в Януковича може бути останній шанс врятувати навіть не владу чи статки, а життя, пішовши на поступки – говорить американський політолог.
