Кореспондент CNN Нік Робертсон, який проїхав вздовж понад тисячокілометрової лінії фронту, каже, що українці мають величезну територію і людські ресурси, тож воювати вони можуть ще довго. «Навіть незрозуміло, чи почалася справжня визначальна боротьба», – говорить він.
З розповідей українських військових він зрозумів, що вони очікують на російський наступ на сході, а самі розповідають, що планують наступ на Херсон, що на півдні. Хоча, як зауважує журналіст, жодного стягування українських військ у цьому напрямку не спостерігається.
«Незважаючи на приплив західної зброї, такої як американські HIMARS і M777, британські РСЗВ і польські KRABS, Росія все ще перевершує Україну приблизно в п’ять разів за кількістю зброї та людей», – каже репортер CNN.
Він також з сумом констатує, що багато цивільних втратили свої домівки внаслідок російськи бомбардувань, вони живуть на дворі, готують на вогнищі. Пережити зиму в таких умовах, навіть коли патріотичні почуття зашкалюють, буде дуже важко, каже журналіст. Тож висновок, якого він доходить, – війна застрягла у патовій ситуації.
Такої думки дотримуються і деякі аналітики у Вашингтоні, які питають, чи не пора подивитися на речі реально? В України замало сил, щоб виграти цю війну, кажуть вони, Захід також несе чималі збитки, тож чи не час підштовхнути Україну до переговорів?
Війна загрузла. Треба спробувати переговори – Позен
Одним з активних прихильників такої точки зору є Баррі Позен, професор політології Массачусетського технологічного інституту (МІТ) та почесний директор Програми досліджень безпеки МІТ, який нещодавно в статті для Foreign Policy обґрунтовував, що час думати про переговори.
Виступаючи на дебатах, які організував минулого тижня Інститут миру і дипломатії, що об’єднує експертів зі США та Канади, професор Позен сказав, що бачить принаймні дві причини, чому Захід має спробувати піти шляхом переговорів з Росією. Одна з них полягає у тому, що Україна, на його думку, не може виграти цю війну. А друга – Захід в цьому і не дуже зацікавлений.
«Я бачу війну як тупикову рівновагу. Кожна сторона продовжує вдаватись до своїх резервів, щоб спробувати знайти спосіб змінити факти на місці, але вони, здається, не можуть цього зробити. Думаю, що ті з нас, хто має певну дистанцію, можуть побачити це і в наших інтересах спробувати підштовхнути сторони до цього розуміння», – каже професор Позен.
Другий набір причин, на його думку, пов’язаний із різноманітними ризиками, які бере на себе Захід і навіть цілий світ, зокрема вони пов’язані з ядерною загрозою та з розширенням конфлікту. А головне, на його думку, Захід не зацікавлений в Україні.
«Якби Захід мав життєво важливий інтерес в Україні, Україна була б у НАТО та ЄС. А наш інтерес полягає в тому, щоб існувала відносно добре захищена військово нейтральна буферна зона між Європою та кордонами НАТО і російським кордоном. Це не означає, що українців треба роззброїти, але це означає, що буферна зона відповідає нашим інтересам, – каже Позен. – Наше справжнє занепокоєння зараз полягає в різних видах ескалації, не лише ядерній. Війна також може розширитися географічно, і усвідомлюючи витрати та ризики, з якими ми та решта світу щодня працюємо, потрібно рухатися в бік переговорів».
Переговори зараз – це перемога Путіна. Треба дати Україні виграти війну – Міхта
Не будучи в принципі проти переговорів як способу закінчити війну, його опонент у цій дискусії Ендрю Міхта з Європейського центру досліджень безпеки імені Джорджа Маршалла вважає, що час для них ще не настав.
Він говорить, що Захід не є цілком стороннім спостерігачем у цій війні між Росією та Україною, бо хоче він чи ні, але Росія та Китай ведуть свою боротьбу з демократичним світом вже багато років.
«Це не війна між двома державами, це частина більшої реконфігурації, яка триває в Європі протягом останніх 20 років, і частина більшої, як я її називаю, кризи двох фронтів, яку створили Росія та Китай», – каже американський аналітик, який працює в Європі.
Також, на його думку, для України іти на компроміс зараз, коли захоплені більшість Донецької і Луганської областей і Україна фактично відрізана від Чорного моря, означало б змиритися з перемогою Путіна.
«Я б стверджував, що ця перемога зрештою перетворила б Україну не на буферну державу, а на невдалу державу (державу в стадії розвалу, – ред.) протягом п’яти – семи років, призвела до іншої російської військової кампанії в той час, коли Україна, ймовірно, не буде настільки психологічно готова, настільки об’єднана, як сьогодні, щоб дати відсіч», – вважає Ендрю Міхта.
На його думку, перемога України є цілком реальною, якщо Захід не штовхатиме Україну до переговорів, які закріплять перемогу Путіна та відкриють йому шлях для ескалації конфронтації зі Заходом, а проявить твердість та єдність і використають свої переваги – значно більшу економічну, політичну та військову могутність західного світу. Але для цього, Заходу потрібно побачити реальність загроз і повірити у власні сили та сили України.
«Я думаю, що справжній шлях до перемоги тут веде на Захід, він веде через столиці Західної Європи до Вашингтона та через усі демократичні столиці світу, тому що навіть обмежена допомога України у вигляді артилерійських ракет великої дальності та подібної зброї принесли значні зміни на полі бою. І зараз, ймовірно, починається третя фаза цієї кампанії, яка показує, що за умови належної підтримки, – і це не просто політична єдність, але й готовність ризикувати в усьому західному співтоваристві, я б стверджував, що російські військові зазнають поразки в Україна».
Кіссінджер: «я жодного разу не казав, що будь-яку українську територію треба віддати»
Неочікувано для багатьох оглядачів у загальну дискусію про ситуацію навколо України на боці боротьби Києва за територіальну цілісність виступив важковаговик американської зовнішньої політики, колишній державний секретар Генрі Кіссінджер.
У двох своїх останніх інтерв’ю – американській газеті Wall Street Journal та німецькому журналу Spiegel він заперечив, що колись говорив, ніби Україна мала піти на компроміс та віддати частину територій в обмін на обіцянку миру з Росією. Він сказав, що «жодного разу не казав, що будь-яку українську територію треба віддати».
У розмові з німецьким виданням Кіссінджер уточнив, що, як і президент України Володимир Зеленський, пропонував повернутися на лінію до 24 лютого. Але він ніколи не заперечував, що Україна має право домагатися повернення всіх своїх територій.
«Я підтримую зусилля НАТО та Америки, спрямовані на подолання агресії проти України і, зокрема повернення України до тих розмірів, які вона мала на початку війни. І я можу зрозуміти, якщо Україна продовжить вимагати додаткових коригувань. Тоді до цього можна було б підійти в рамках ширшого погляду на міжнародні відносини», – говорить Кіссінджер у розмові з німецьким виданням.
Раніше Кіссінджер вважав, що з боку НАТО було помилкою пообіцяти Україні, що вона стане членом Альянсу, він казав, що Україна була «скупченням територій, які в минулому належали Росії», які росіяни вважають своїми, хоча «деякі українці» так не вважають. І якби Україна, як колись Фінляндія, перетворилася на буфер між Росією та Заходом, це сприяло б стабільності.
У розмові з Wall Street Journal, опублікованій минулого тижня, 99-літній ветеран американської зовнішньої політики уже каже, що після російської агресії в Україні, «так чи інакше, офіційно чи ні, я вважаю, до України потрібно ставитися як до члена НАТО».
Кіссінджер непрямо, але критикує нинішню американську владу за «відсутність орієнтирів».
Але адміністрація Джо Байдена при кожній нагоді заявляє свою позицію чітко – вона підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно для її перемоги. І якою має бути ця перемога, визначатиме сам Київ.
На підтримку своїх слів Білий дім оголосив минулого тижня про надання Україні нової оборонної допомоги обсягом мільярд доларів, найбільшої за обсягом з початку російської агресії.
Дивіться також:
