Лондон – Представники НАТО провели екстрену нараду в Брюсселі за участю української сторони. Це сталося в п’ятницю 29 серпня, вже після того, як альянс опублікував супутникові знімки, з яких, на думку НАТО, ясно, що російські війська перебувають в Україні. Україна закликає надати їй допомогу. Український прем’єр-міністр заявив, що українські збройні сили можуть впоратися з проросійськими сепаратистами, але не з російською армією.
У відповідь на прохання України про підтримку, Києву дали зрозуміти, що наступного тижня – під час саміту НАТО – можливо, будуть вжиті якісь конкретні заходи. Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен виступив після зустрічі в Брюсселі, відкинувши, за його словами, «порожні спростування» Москви.
«Зараз стало ясно, що російські війська і техніка незаконно перетнули кордон в східній і південно-східній Україні. Це не ізольований інцидент, а фрагмент вже сформованого в перебігу багатьох місяців плану, спрямованого на дестабілізацію України як суверенної держави», – заявив генеральний секретар альянсу.
За словами Расмуссена, НАТО засуджує напад Росії на українські збройні сили, – атаки, які здійснювалися як з території Росії, так і всередині самої України, а також російську військову і технічну підтримку сепаратистів і триваючу дислокацію багатотисячного військового угрупування в бойовій готовності на кордоні з Україною.
«Ми закликаємо Росію припинити незаконні військові операції, припинити підтримку збройних сепаратистів, зробити негайні і такі, що перевіряються, кроки по деескалації цієї важкої кризи», – звернувся Расмуссен до Росії.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відкинув звинувачення в тому, що Росія проводить воєнну кампанію в Україні.
За словами голови зовнішньополітичного відомства Росії, подібні заяви робляться щоразу, коли сепаратисти здобувають перемогу над українською армією. Захід, заявив Лавров, надав фальсифіковані супутникові знімки.
Раніше в п’ятницю, за повідомленнями прес-служби Кремля, президент Росії Володимир Путін закликав сепаратистів відкрити гуманітарний коридор для українських військовослужбовців, що потрапили в оточення. Путін також звернувся до Києву з закликом пропустити другий гуманітарний конвой з допомогою для мирного населення. Однак Україна побоюється, що ці вантажі потраплять сепаратистам.
Після зустрічі НАТО-Україна в Брюсселі генеральний секретар Расмуссен заявив, що лідери альянсу на саміті в Британії наступного тижня розглянуть питання про активізацію співпраці з Києвом, у тому числі – про фінансування модернізації логістики та управління, поліпшення системи кібербезпеки та медичної допомоги пораненим.
У вересні НАТО також проведе військові навчання в Західній Україні, на значній відстані від місця бойових дій. Експерти відзначають, що Україні не варто очікувати прямого залучення альянсу в конфлікт.
Директор лондонського Chatham House Робін Ніблетт, який також очолює консультативний комітет, що працює для генерального секретаря НАТО Расмуссена, говорить:
«Будь-який тип відкритого військового втручання малоймовірний. На рівні альянсу подібний план не має ніякої підтримки. Ніхто не планує втрутитися самостійно. Про це просто не може бути й мови».
За словами Ніблетта, імовірніший варіант, при якому члени НАТО нададуть нелетальну допомогу Україні, введуть жорсткіші економічні санкції проти Росії, посилять свою військову присутність в східно-європейських країнах-членах альянсу – у тому числі в Польщі та країнах Балтії – а також надаватимуть велику допомогу дружнім, позаблоковим країнам, що межують з РФ.
Расмуссен також зазначив, що НАТО ще в 2008 році погодилося, в принципі, при виконанні відповідних умов, прийняти Україну до складу альянсу. Рішення про членство в НАТО, яке передбачає відповідність цілому ряду критеріїв, залишається в руках парламенту України, підкреслив він.
Експерти, проте, вважають, що країни-члени НАТО не хотіли б приймати рішення про Україну, поки вона знаходиться в конфлікті з Росією, так як статут альянсу передбачає захист усіма членами союзу кожного учасника.
Запобігання вступу України в НАТО, вважають багато аналітиків, є однією з головних цілей Росії. Деякі з них припускають, що обіцянка Києва не вступати в альянс може стати ключовою умовою досягнення домовленості між Україною та Росією.