"Не хочу псувати свято, але..." - Україна просить НАТО про "Патріоти" в день 75-річчя Альянсу

Міністри закордонних справ НАТО зібралися в Брюсселі 4 квітня, для відзначення 75-ї річниці підписання Північноатлантичного договору, який поклав початок альянсу.

У своїй промові з цієї нагоди, генеральний секретар Єнс Столтенберг наголосив на необхідності Сполученим Штатам і Європі триматися разом в оборонному блоці й назвав 2014 рік і незаконну анексію Криму Росією “переломним моментом” для НАТО.

Також сьогодні відбулось засідання Ради Україна-НАТО. Виступаючи на спільній пресконференції зі Столтенбергом Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головним наголосом у його дискусіях з партнерами під час зустрічей у Брюсселі стане надання Україні систем ППО Patriot.

“Не хочу псувати святкування дня народження, але головним моїм посланням сьогодні буде – "Патріоти”, - зазначив Кулеба.

“Збереження українських життів, збереження української економіки, збереження українських міст залежить від наявності в Україні "Патріотів" та інших систем ППО. І ми говоримо про "Патріоти", тому що це єдина система, яка може перехоплювати балістичні ракети”.

Лише протягом березня, за його словами, Росія використала 94 балістичних ракети для завдання ударів по Україні.

Своєю чергою Столтенберг наголосив, що “з нетерпінням очікує” на дискусії щодо того, як наблизити Україну до членства в НАТО, адже країни-члени альянсу визначили це кінцевою метою.

Він також заявив про необхідність у довгостроковій перспективі відійти від підходу добровільних внесків країн-членів НАТО для підтримки України й перейти до більш передбачуваних механізмів фінансування.

“Ми обговорюємо, як ми можемо створити більш міцну та передбачувану структуру, інституціоналізовану структуру підтримки НАТО для України. 99% військової підтримки Україні надходить від союзників по НАТО. Але ми повинні переконатися, що це передбачувано”, - сказав Столтенберг.

“Звичайно, ми вітаємо добровільні внески. Але в довгостроковій перспективі ми повинні бути менш залежними від добровільних внесків у короткостроковій перспективі та більшою мірою залежними від потужних зобов’язань НАТО”, - додав він.

“Підтримка України - це не благодійність. Підтримка України – це інвестиція у нашу власну безпеку”, - підсумував генсек.

Війна в Україні й внутрішня єдність НАТО

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році сприяло відродженню НАТО, поставивши альянс перед одним із найсерйозніших викликів від часу заснування після Другої світової війни, пише AFP.

За свою історію Альянс розширився з початкових 12 членів до 32 сьогодні, а формальне приєднання Швеції відбулося за лічені тижні до 75-ї річниці від часу заснування НАТО.

Водночас можливе повернення колишнього президента США Дональда Трампа до Білого дому як наступного президента США становить потенційну внутрішню загрозу єдності та колективній обороні НАТО, на думку аналітиків, яку наводить AFP.

Адже Трамп, зокрема заявляв, що заохочуватиме Росію напасти на тих членів НАТО, які не витрачають достатньо коштів на власну оборону.

“Я не вірю в Америку на самоті, як не вірю в Європу на самоті, — сказав Столтенберг на церемонії в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. - Я вірю в Америку і Європу разом. В НАТО. Тому що разом ми сильніші й безпечніші”.

У відповідь на критику Трампа, деякі члени альянсу почали збільшувати свої оборонні витрати. За словами Столтенберга, цього року “більшість” країн-членів НАТО інвестуватиме щонайменше 2% свого ВВП в оборону.

Серед символічних подій святкування 4 квітня стало те, що оригінал Північноатлантичного договору, який зазвичай зберігається у Вашингтоні, вперше було виставлено для огляду у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

“Ніколи ще жодний документ, де так небагато слів, не мав такого великого значення для такої великої кількості людей”, - зазначив з цього приводу Столтенберг.

В статті використано матеріали AFP, AP.

Дивіться також:

Угорщина єдина в НАТО проти того, щоб Альянс координував військову допомогу Україні