Із стрімким розвитком цифрових технологій багато традиційних бібліотек сьогодні переходять на електронний формат . Втім, доступом до світових електронних ресурсів похвалитись можуть не багато книгозбірень. В Україні єдина електронна бібліотека, яка дає таку можливість, існує на базі Києво-Могилянської Академії.
Сучасні бібліотеки перетворюються з традиційних книгосховищ на місце доступу до необмежених світових інформаційних ресурсів. Принаймні таку трансформацію переживає бібліотека Києво-Могилянської академії, каже її директор Тетяна Ярошенко:
«Сьогоднішній світ дозволяє мати доступ до мільйонів і мільярдів одиниць наукової інформації».
Доступ до світових наукових ресурсів став простішим для українських студентів та науковців завдяки проекту Електронна бібліотека України. Ідея створення електронної бібліотеки належала Києво-Могилянській фундації Америки. Ця недержавна організація була створена у США для підтримки діяльності Києво-Могилянської Академії.
«Електронна бібліотека України базується у відновленій бібліотеці Могилянки, яка відповідає технічним потребам такого проекту і дає можливість встановити портали. Проект вдалося реалізувати не в останню чергу завдяки підтримці діаспори, зокрема Фундації родини Омеляна і Тетяни Антоновичів», – розповідає президент фундації Марта Фаріон.
За словами пані Фаріон, згодом проект створення електронної бібліотеки вийшов за рамки одного університету і став національним:
«Електронна бібліотека України створена для того, щоб усі українські університети мали доступ до електронних ресурсів і академічних даних».
Директор бібліотеки Тетяна Ярошенко каже, що сьогодні до співпраці залучено 15 українських ВНЗ:
«Багато років українські університети не могли собі дозволити передплачувати серйозні закордонні наукові журнали. Сьогодні ми це можемо зробити тому, що електронні журнали дешевші і ми забезпечуємо доступ вченим до електронних баз даних».
За понад два роки існування проекту його популярність серед користувачів стрімко зростає і за останніми даними становить 200 тисяч завантажень за рік, каже пані Ярешенко:
«Динаміка використання електронних ресурсів разюча. 10 років тому це були одиниці. Зараз – це сотні і тисячі. Наші студенти можуть користуватися потужними базами даних, якими користуються студенти в Гарварді, Оксфорді чи Йєлі».
У час, коли світ електронних видань на крок попереду друкованих, одна з переваг електронної бібліотеки – її оперативність, продовжує пані Ярошенко:
«Дуже часто у наших порталах ми можемо побачити інформацію датовану січнем чи березнем 2012-го року. Це дає можливість студентам стежити за новинками у науковому світі. Ми не чекаємо поки публікацію хтось перекладе чи прореферує».
Студент-фізик Юрій Русяєв, наприклад, готував доповідь про цьогорічних нобелівських лауреатів. Його найбільше приваблює доступність і зручність електронних ресурсів:
«Електронна бібліотека має досить широку базу даних, як книжок так і періодичних видань, за допомогою якої можна багато чого нового дізнатися і не носитись із паперовими виданнями».
Пані Ярошенко додає, електронна бібліотека не лише допомагає викладачам та студентам тримати руку на пульсі світової науки, але й заявити про себе в міжнародних академічних колах:
«Це виводить українську науку на рівень світової академічної науки. Зменшують ізольованість, збільшують інтегрованість українських вчених. Ми хочемо, щоб наших вчених теж знали у світі, щоб наші вчені співпрацювали з міжнародною академічною спільнотою. Нам є що розказати, нам є чим поділитися».