Американський економіст шведського походження і старший співробітник аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд, який ще недавно висловлював оптимізм щодо розвитку економіки України, пише, що минулий рік приніс розчарування. ВВП в Україні зріс лише на 2%, тобто менше, нід були офіційні передбачення, повільше від економіки Європейського Союзу і глобальної економіки. Тому, каже він, важко бути оптимістом щодо розвику у новому році.
Україна вже змагається з Молдовою за перше місце серед найбідніших європейських країн. Головне, що економічним негараздам минулого року можна було запобігти. Головними причинами була підтримана політиками Самопомочі торговельна блокада окупованого Донбасом, що довело до стагнації в індустріальній продукції. Лише це, вважає Аслунд, коштувало Україні приблизно 2% ВВП у першій половині року.
Водночас у другому кварталі різко змешилися інвестиції. Як внутрішні, так і іноземні інвестори втратили зацікавлення Україною, зокрема складними юридичними реформами, які не могли внести прозорості до системи права на власність.
Ці тенденції погіршилися протягом року, тим більше що ділові кола висловлювали незадоволення з приводу неприйнятно агресивнизх заходів органів влади проти власників підприємств. Серед установ, проти яких мали місце нападки, опинилося також Національне антикорупційне бюро як з боку правлячої коаліції у Верховній Раді, так і Генеральної прокуратури.
Ці негативні фактори, пише Андерс Аслунд, затьмарили позитивні аспекти розвитку, такі як макроекономічні показники, дефіцит бюджету нижщий трьох відсотків золоті й валютні резерви, рішення Стокгольмського арбітражу проти Газпрому чи прийняття медичної реформи.
Проте, з приводу невиконання вимог МВФ, Україна отримала лише один замість чотирьох мільярдів доларів позики, а віддати треба було 1,3 мільярда.
Тепер, пише Аслунд, МВФ вимагає дальших кроків від України, які буде дуже важко виконати: встановлення антикорупційного суду, прийняття закону про приватизацію землі, покращення пенсійної реформи, підняття цін газу до ринкової.
Є також вимоги неекономічного характеру – запровадження пропорційної виборчої системи і скасування парламентської недоторканності.
Правляча коаліція, вважає Аслунд, за всіма ознаками, не зацікавлена у створенні незалежного антикорупційного суду чи виборчих реформах. Політичні кола більшою міркою цікавлять президентські вибори, що мають відбутися у травні 2019 року. Економіст також радить, щоб більшу увагу приділити гарантуванню прав на власність. Таким чином Україна могла б збільшити свої інвестинції до 25-30% ВВП і річне зростання економіки до 6-8%.
Ливіться також: Як Вашингтон бачить Україну – інтерв’ю з послом України в США Валерієм Чалим
