Нове обличчя Нового Орлеану

У серпні 2005-го року штат Луїзіана пережив один з найстрашніших ураганів у сучасній історії Сполучених Штатів. Катріна нанесла загальної шкоди у понад 80 мільярдів доларів. Понад 1800 людей загинуло, більшість з яких у місті Новий Орлеан – культурному центрі штату Луїзіана. Майже сім років після трагедії, місто де народився джаз, ще досі відбудовується. Його зовнішній вигляд змінили молоді професіонали, які приїхали відроджувати Новий Орлеан і осіли в ньому.

З 200 тисяч будинків, які складали місто понад 120 тисяч було зруйновано. 80% Нового Орлеану опинилося під водою. Джон Бігоне – автор книжок та театральних вистав про Катріну, належить до людей, які покладають вину за катастрофу на недоліки системи захисту міста від води:

«За слідами води, які залишились, було видно, що рівень води не перевищив дамбу. Стіни захисту не витримали у своєму фундаменті. Причина цього у тому, що при їх будівництві не було використано достатньо металу».

На сьогодні на перебудову системи захисту міста, що знаходиться нижче рівня моря, витрачено 14 мільярдів доларів. Ще мільярди пішли на відбудову самого міста. Фотограф Френк Реле, документує цей процес:

«Ось тут будують нову бібліотеку. Але одночасно, є люди, які досі не можуть відбудувати свої будинки».

Після катастрофи, до міста на відновлювальні роботи приїхало багато молодих людей. Чимало, як наприклад Майло Дімґен, осіли у Новому Орлеані:

«Це цікавий період життя Нового Орлеану. Відбувається багато будівельних проектів, відпрацьовується чимало місцевих законів. Період відбудови закінчився, і тепер настав час стратегічного планування на майбутнє».

Як розповідає Джон Бігоне, у місті стало менше бідних, ніж раніше. Багато з них просто не мають ресурсів повернутися. Загалом населення Нового Орлеану скоротилось на 30%.

Після урагану місто трошки побагатшало, помолоділо і стало більше білошкірих. Але багато людей несуть на собі відбиток пережитого за останні шість років. Френк Реле каже, що своїми фотографіями прагне передати душевний стан міста:

«Мне, як фотографа, інколи дивує, що потрібно аби щось страшне трапилось, щоб люди тебе почули. Я взявся за цю роботу, аби не просто розповісти про складні речі, але й дати людям надію».

«Я думаю, люди, які пишуть про місто, фотографують або малюють його, чи складають пісні, особисто змінилися. Зокрема я, тепер по-іншому сприймаю втрату, ніж раніше. У нас також з’явилось більш глибоке співчуття до людей, які пережили трагедію», – каже Бігоне.

Майже сім років після трагедії, Новий Орлеан все ще оговтується від стихійного лиха, що змінило його обличчя. Однак, мешканці Нового Орлеану, старі та нові, налаштовані жити і працювати у цьому унікальному місті.