Німеччина, друга за обсягами країна-постачальник військової та іншої допомоги Україні після США, планує вдвічі скоротити свою військову допомогу Києву у 2025 році, повідомило 17 серпня агентству AFP джерело в парламенті країни, підтвердивши попередні повідомлення медіа.
Скорочення не вплине на раніше схвалену допомогу, й стосуватиметься лише нових запитів на фінансування, повідомила цими вихідними німецька газета Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung з посиланням на неофіційні документи та електронні листи, а також розмови з особами, обізнаними з цим питанням.
Натомість для подальшої підтримки України уряд канцлера Олафа Шольца робитиме більшу ставку на гроші, отримані від заморожених російських активів, й не плануватиме жодної “додаткової допомоги” окрім чотирьох мільярдів євро, вже закладених у проєкті федерального бюджету на наступний рік.
Зокрема за словами іншого джерела AFP у німецькому Міністерстві фінансів, Німеччина розраховує на “створення в рамках Групи семи і Європейського Союзу фінансового інструменту з використання заморожених російських активів”.
Цього року допомога Німеччини Україні склала загалом вісім мільярдів євро.
Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung пояснила, що такий крок передбачений угодою між канцлером Шольцом, який очолює лівоцентристську Соціал-демократичну партію та міністром фінансів Крістіаном Лінднером від Вільної демократичної партії.
Цей крок спрямований на зменшення витрат федерального бюджету Німеччини на 2025 рік, який став предметом запеклих дискусій в урядовій коаліції на тлі бюджетної кризи в країні.
До урядової коаліції Німеччини входять соціал-демократи Шольца, ліберальна Вільна демократична партія та Зелені.
Як повідомляє британське видання The Telegraph, з огляду на необхідність скорочення федеральних витрат Міністерство фінансів вже відмовило міністру оборони Німеччини Борису Пісторіусу у фінансуванні додаткового військового обладнання в Україну на 4 мільярди євро, про яке Пісторіус попросив.
За словами видання, зокрема, це вже призвело до того, що перше велике військове замовлення для України не було виконане.
Йдеться про систему протиповітряної оборони IRIS-T, яку компанія-виробник Diehl Defence запропонувала надати Україні після російського ракетного удару по лікарні Охматдит у липні.
Попри те, що угоду підтримав Пісторіус, Шольц не погодив закупівлю, пояснює видання.
Водночас федеральний бюджет досі перебуває на стадії обговорення, зазначає AFP, й буде ухвалений ближче до кінця року.
Тим часом Politico нагадує, що Німеччина та інші країни Групи семи у червні уклали попередню угоду використати знерухомлені на Заході суверенні активи Росії загальною вартістю близько 300 мільярдів доларів для забезпечення позики Україні розміром 50 мільярдів доларів.
Наразі союзники України працюють над механізмом, який дозволить це зробити, однак технічні переговори щодо такого механізму можуть тривати місяцями.