Наслідки вторгнення у Крим на глобальні зусилля з нерозповсюдження ядерної зброї

На думку американських сенаторів, які обговорюють питання про надання допомоги Україні, російська анексія Криму, що відбулася через два десятиліття після відмови України від свого ядерного арсеналу, може послабити глобальні зусилля з нерозповсюдження ядерної зброї. Це - один з багатьох аргументів на користь рішучих заходів проти Росії у зв'язку з діями Кремля стосовно України, що прозвучали на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні.

У 1994 році світові держави (у тому числі і Росія ) прийняли зобов'язання щодо захисту територіальної цілісності України в обмін на рішення Києва позбутися ядерної зброї, яка у той час складала третій у світі за величиною ядерний арсенал.

Сенатор-демократ Ричард Дурбін заявив, що Росія не дотрималася слова. Як підкреслив законодавець, «Росія не тільки не виконала своєї обіцянки, але здійснила вторгнення в Україну. Питання - не тільки у виживанні української держави. Питання в тому, чи зможуть цивілізовані країни світу, які прагнуть зменшити загрозу, пов'язану з ядерною зброєю, одностайно засудять Росію за скоєне».

Дурбін підкреслив, що країни, які прагнуть стати ядерними державами або збільшити свій ядерний потенціал, уважно стежать за подіями в Україні і роблять для себе небезпечні висновки. Сенатор-республіканець Марко Рубіо поділяє думку свого колеги.

«Уявіть собі, - сказав Рубіо, - що ви зараз - одна з держав світу, якій загрожують сусідні країни. А Сполучені Штати і решта світу говорять вам: «Сеуле, не треба створювати ядерну зброю. Токіо, не треба створювати ядерну зброю. Саудівська Аравіє, не треба створювати ядерну зброю. Ми вас захистимо. Ми про вас подбаємо». Який вони зроблять висновок з того, що відбувається зараз з Україною?».
За словами Рубіо, російська анексія Криму і можливе вторгнення російських військ на інші українські території змусять країни всього світу засумніватися в даних їм гарантіях безпеки і зробити висновок, що для того, щоб продовжувати відчувати себе в безпеці, необхідно або створити ядерну зброю, або зберегти вже наявні його запаси.

Аналітик Ентоні Кордсман з Центру стратегічних і міжнародних досліджень сумнівається в тому, що досвід України вплине на винесення рішень в інших країнах.

«Я думаю, - заявив аналітик, - що вони роблять висновки, виходячи з місцевих загроз, а не з ситуації в Україні. Ізраїль, Пакистан, Індія, Північна Корея не відмовляться від своєї ядерної зброї, а країни, що прагнуть її придбати, - скажімо, Іран - роблять рішення, керуючись іншими критеріями».

Однак на Капітолійському пагорбі багато сенаторів попереджають про небезпеку в разі, якщо країни, які вважають себе вразливими, вирішать, що світові держави не можуть їх захистити або цього просто не зроблять. Деякі називають реакцію Обами на дії Росії недостатньою і закликають надати військову допомогу Україні і почати експорт туди американського природного газу, з тим, щоб зменшити залежність регіону від російських енергоресурсів.

Законопроект, який розглядається в Сенаті, передбачає надання Україні позикових гарантій і введення санкцій проти російських посадовців. Положення про реформування Міжнародного валютного фонду, проти чого виступали республіканці, усунув із законопроекту лідер Демократичної більшості сенатор Геррі Рід. Як очікується, голосування над законопроектом відбудеться в Сенаті у середу або четвер. Відтак версія Сенату ще мусить бути узгоджена з аналогічним законопроектом Палати представників. Відтак спільний текст буде переданий на підпис президенту Бараку Обамі.