Навіщо світу без’ядерна Україна?

Україна позбулася високозбагаченого урану, якого вистачило б на 2-3 ядерні бомби. Так країна заробила додаткові бали довіри від світової спільноти, проте позбавилася предмету зацікавлення міжнародного рівня.

Переговори про це тривали протягом останніх десяти років, проте тільки минулого року державний секретар США Гілларі Клінтон та міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко підписали угоду про ліквідацію запасів урану, який лишився з радянських часів та міг бути використаний для виготовлення ядерної бомби.

«Було два роди побоювань з цього приводу. З одного боку, що в Україні зміниться влада, і якась неадекватна особа вирішить зайнятися такого роду експериментами», – в коментарі Голосу Америки сказав аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. «З іншого боку, боялися за збереження цих матеріалів, що якісь міжнародні терористи викрадуть матеріал, чи захочуть продати в іншу країну для виготовлення зброї».

Після розпаду Радянського Союзу в Україні постало питання «Чи повинна країна бути без’ядерною державою?» Тоді під тиском світової спільноти та глобального тренду Україна пішла на домовленості й позбавилася ядерної зброї, але залишила собі близько ста кілограмів високозбагаченого урану, за офіційною версією «для наукових досліджень» у галузі ядерної енергетики та медицини.

«Підтекст цього був інший – у випадку чого українська влада змогла б розгорнути якісь дослідження з метою створення ядерної зброї. Про це відкрито не говорилося, але попри всі зобов’язання, які брала на себе Україна та офіційні заяви про статус без’ядерної держави, потенційно була можливість використання високозбагаченого урану для створення зброї», – сказав Горбач.

Саме тому ініціатива України про позбавлення себе залишків урану сприймалася дуже позитивно світовою спільнотою. 22 березня 2012 року за допомоги США та МАГАТЕ Україна вивезла високозбагачені ядерні матеріали за місцем їх виробництва – в РФ. Президент США Барак Обама під час свого виступу на саміті з ядерної безпеки у Сеулі зазначив, що таким чином Україна дотрималася зобов’язань, узятих на себе під час попереднього саміту.

«Цим виконано зобов’язання, яке Україна взяла на нашому попередньому саміті з ядерної безпеки у Вашингтоні, і я вважаю, що це – передвісник того типу поступу, який ми побачимо протягом наступних двох днів у протидії одному з найсерйозніших викликів глобальній безпеці – убезпечення ядерної зброї у світі і запобігання ядерному тероризму», – сказав Обама.

Взамін на такий крок Україна одержала компенсацію: еквівалентну кількість низькозбагаченого урану, на якому будуть працювати ядерні дослідницькі установки. Окрім цього, за фінансування США, Національний науковий центр Харківського фізико-технічного інституту, який офіційно володів високозбагаченим ураном, отримає установку – джерело нейтронів, що буде використовуватися в медицині та ядерній безпеці.

Хоча деякі експерти наголошують на тому, що Україна вже давно за індексом фізичної безпеки ядерних матеріалів займає 15 місце серед 32 країн, які мали більше одного кілограма урану, що можна було використати для виробництва ядерної зброї. Це є важливим показником, адже за деякими свідченнями Україна володіла до 100 кілограмами урану, розказав Голосу Америки експерт екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Кондратов.

«Уран є найбільш привабливим матеріалом для потенційних терористів, з нього найпростіше створити примітивний ядерний вибуховий пристрій», – говорить Кондратов. «Я вважаю, що ми безпечна країна, особливо в сфері регулювання фізичної ядерної безпеки та ратифікації міжнародних угод у цій сфері».

Політична складова питання

Цей крок України може стати знаком, що означає передбачуваність, вважають експерти. З одного боку країна продемонструвала, що може виконувати свої обіцянки. Проте, наскільки позитивно цей сигнал сприйметься міжнародною спільнотою, залишається під питанням, адже безпека в країні та її стосунки з сусідами на пряму залежать від політичної стабільності та вирішення важливих внутрішніх проблем.

«Я думаю, корупція є проблемою номер один в країні, і вона може створювати ризики в стані безпеки, саме за цими показниками ми не отримаємо належних балів у світових рейтингах», – сказав Кондратов.

За словами експертів, сьогодні більш показовим для світової спільноти є рівень демократії та внутрішньої політичної конкуренції в країні. Натомість, чим сильніші загрози авторитарності, переходу до диктатури та політичної ізоляції, тим більша вірогідність, що такий режим буде захищатися способом ядерного шантажу.

Президент США Барак Обама під час зустрічі з президентом України Віктором Януковичем підкреслив, що для України важливо продемонструвати життєздатність української демократії шляхом проведення вільних, чесних та прозорих виборів, ідеться у повідомленні оприлюдненому прес-службою Білого дому. Окрім того, президент США висловив занепокоєність стосовно вибіркового переслідування політичної опозиції в Україні.

Експерти також додають, що, позбавившись урану, а також ігноруючи заклики міжнародної спільноти до демократичних перетворень, Україна ризикує втратити будь-який інтерес до себе, як у сфері внутрішньої так і зовнішньої співпраці.