В Нью-Йорку триває відбір присяжних, які вирішуватимуть долю Ахмеда Халфана Ґайлані. Ця справа важлива не лише через особистість відповідача. Ґайлані, танзанієць за національністю, звинувачується в терористичній діяльності й причетності до вибухів у посольствах США в Кенії та Танзанії, а також у змові з аль-Кайдою з метою вбивати американців у всьому світі. Справа важлива ще й тому, що вона – перший розгляд у цивільному суді США справи в’язня Гуантанамо, які раніше вирішувалися військовим трибуналом.
Ахмеда Ґайлані арештували у 2004 році за підозрою у причетності до підриву американських посольств в Африці. До Гуантанамо він потрапив у 2006-му. Суддя відмовив у проханні адвоката, який вимагав відхилити розгляд справи на підставі довгого перебування його клієнта в ув’язненні та жорсткого з ним там поводження. Оглядачі очікують, що подробиці допитів Ґайлані стануть основою стратегії захисту. Звинувачення зосередиться на самих актах тероризму.
Говорить викладач права в Колумбійському університеті Метью Ваксман:
«Звинувачення робитиме все можливе, аби довести, що ця справа – не про методи допитів в’язнів агентами ЦРУ і не про події після 11 вересня. Справа – про події, які сталися задовго до 11 вересня».
Інший суперечливий момент – збереження таємниці. Прокурор має представити докази у справі, що може розкрити методи збору розвідувальних даних.
Саме на це вказує експерт з юридичних питань Джеймс Коен:
«Уряд намагатиметься зберігати таємницю наскільки це можливо і відкривати лише те, що абсолютно необхідно учасникам процесу. Але остаточно це має вирішувати суддя і тут можливі суперечки».
Конституція США каже, що ніхто не може бути змушений свідчити проти самого себе. Також вона гарантує право громадян на швидкий розгляд справи.
Однак справа не така ж проста у випадку іноземних громадян, каже Метью Ваксман:
«Але ця справа піднімає питання: котрі з цих прав, конституційних прав, поширюються на негромадян, заарештованих за кордоном».
Також, каже Вакман, слухання справи терориста в американському суді вимагає підвищеного рівня безпеки – як у самому приміщенні суду, так і судді, присяжних та адвокатів. Втім, кілька справ терористів вже розглядалися у цивільних судах США і проблем із безпекою поки що не виникало.
«Думаю, що наразі вже зрозуміло, що ми можемо це робити», – каже Джеймс Коен.
Коен каже, що справа Ґайлані продемонструє світові відданість Сполучених Штатів дотриманню законів. Ваксман з ним погоджується, але, додає він, ця справа навряд чи стане переконливим аргументом того, що справи терористів мають розглядатися у цивільних судах США, а не вирішуватися військовими трибуналами.
