Прибуття американських військових в Естонію, Литву та Латвію весною цього року мало на меті продемонструвати американську підтримку цим країнам Балтії перед російською агресією. Щоб підтвердити ці гарантії безпеки, Президент Барак Обама особисто вирушив до свого партнера по НАТО – Естонії.
Поміж моїх завдань в Естонії, підкреслив Обама напередодні, дати естонцям зрозуміти, що ми серйозно налаштовані виконувати наші зобов’язання.
Естонія не на жарт стурбована російським вторгненням в Україну, адже там, як і в Україні, проживає велика кількість російкомовного населеня, яке Путін може прийти «захищати».
Напередодні, прем’єр-міністр Естонії Тааві Рийвас заявив, що не сподівається на постійну дислокацію тисяч американських солдатів, утім потребує чітких гарантій безпеки.
«Я думаю, що Президент Обама пошле потужний сигнал, що НАТО та США ставляться серйозно до питання безпеки нашого регіону. І я думаю, це дуже важлива і вчасна заява», зазначив глава естонського уряду.
На зустріч із Президентом США до Талліна прибудуть також президенти Латвії і Литви. Пріоритетне питання на цих зустрічах - гарантії безпеки, каже Гезер Конлі, віце-президент програм Європи, Євразії і Арктики Центру стратегічних міжнародних досліджень у Вашингтоні.
«У країнах Балтії завжди був великий страх, що в разі якогось наступу, НАТО не підставить їм своє плече. Я думаю, зараз це має бути зрозуміло, що ми надаємо підтримку не лише словами і нашою солідарністю але насправді відправляємо американських солдат і обладнання у балтійські країни».
Вторгнення Росії в Україну відкрило у жителів балтійських країн старі рани. Багато з них ще пам’ятають 40-ві роки, коли Радянський Союз насильно анексував ці три маленькі країни. Сьогодні тут не хочуть знову бачити танки на своїх вулицях.
«Особливо після ситуації в Україні, чимало людей налякані, що це знову може трапитися тут, що одного дня російська меншина підніметься і скаже, що вони хочуть при’єднатись до Росії або від’єднати від Естонії північно-східні реогіони і віддати їх Росії», - розповідає Кетлін Кірна, лектор Талліннського Університету міжнародних відносин.
Росія зараз перевіряє на пильність своїх прибалтійських сусідів. Минулого тижня літаки НАТО кілька разів піднімались, щоб перехопити російсьскі бомбардувальники та винищувачі у повітряному просторі країн Альянсу. Крім того, військові Латвії зафіксували скупчення підводних човнів неподалік своїх територіальних вод.
Але чого найбільше остерігаються Естонія, Литва і Латвія, що НАТО, США та Європа не серйозно сприймають загрозу, яку становить російський президент Путін. Пересічні мешканці Талліна очикують від візиту Президента США демоснтарції серйозного підходу до вирішення проблеми.
«Мої очікування стосуються української кризи. Щоб хтось нарешті сказав щось певне, не викручувавався, не був політично коректним. Я сподіваюсь на серйозний підхід до цього питання», ділиться своїми очікуваннями перехожий Расмус Кар’я.
Приблизно такої ж точки зору дотримується інша мешканка естонської столиці Маргіт Савітскі.
«Мене турбує нинішня ситуація. Сподіваюся, цей візит принесе правильні рішення, і їх реальне виконання, щоб ми не були у скруті в майбутньому». .
«Я сумніваюся, що тут будуть озвучені великі заяви але думаю, що сам цей візит є політичною заявою, орієнттованою, швидше за все, на Росію», не висловлює великого оптимізму Андрес Мелеск.
«Жорсткіше, жорсткіше, жорсткіше. Мені не подобається, як Росія поводиться з Україною. Звичайно, я хочу почути жорсткішу позицію. Багато людей на це сподіваються», наполягає Ів Пулер.
Після Естонії Президент США вирушить до Уельсу на саміт НАТО, що відбудеться 4-5 вересня. Як очікується, там лідери країн Балтії наполягатимуть на гарантіях безпеки, посилення патрулювання силами НАТО, що раніше обіцяли в Альянсі, і чого чекають громадяни Балтійських країн.
Дивіться також: Психолог аналізує випадок Путіна
