У вівторок президент Обама прибув до Саудівської Аравії, щоб від імені Сполучених Штатів висловити співчуття у зв'язку зі смертю короля Абдалли. Ця поїздка - свідчення важливості альянсу між Вашингтоном і Ер-Ріядом, - альянсом, значення якого обумовлене співпрацею не тільки в нафтовій сфері, а й у сфері регіональної безпеки.
Сьогодні Вашингтон стикається зі зростаючою нестабільністю на Близькому Сході, і Саудівська Аравія є одним з небагатьох надійних партнерів США в кампанії проти бойовиків «Ісламської держави», що захопили значні території в Іраку і Сирії.
Ситуація додатково загострилася минулого тижня, коли уряд Ємену подав у відставку після зіткнень в столиці з бойовиками-шиїтами, підтримуваними Тегераном. Це помітна втрата для США в їхніх зусиллях щодо стримування аль-Кайди в цій країні і обмеження впливу шиїтського Ірану в регіоні.
Падіння уряду Ємену - серйозний привід для занепокоєння Саудівської Аравії, оскільки ці країни розділяють довгий кордон, і те, що трапилося призведе до зміцнення позицій Ірану - головного регіонального суперника сунітської Саудівської Аравії.
Роль Саудівської Аравії в залученні арабських держав до співпраці із західними країнами в боротьбі проти ІДІЛ, була високо оцінена в Вашингтоні, який поряд з іншими західними державами розглядає королівство як важливий ринок збуту для своєї оборонної промисловості.
Після смерті короля Абдалли минулого тижня, Обама спробує закласти основи відносин з новим королем Саудівської Аравії, Салманом, який вступить на трон після періоду, коли у відносинах між Вашингтоном і Ер-Ріядом не було труднощів. Показуючи, наскільки важливий для нього альянс з Саудівською Аравією, Обама перервав короткий візит до Індії, щоб очолити делегацію високопоставлених представників США, що попрямували в Ер-Ріяд.
«Що б не говорилося в заключному комюніке, швидше за все, обговорюватися будуть такі питання, як Сирія, Іран, ІДІЛ і ціни на нафту», - вважає Саймон Гендерсон - експерт з американсько-саудівських відносин з Вашингтонського інституту близькосхідної політики.
«Найцікавіше питання для президента Обами полягає в тому, чи відрізняється система пріоритетів короля Салмана і його наближених від тієї, якої дотримувався король Абдалла», - уточнює аналітик.
Критика США на адресу Саудівської Аравії у зв'язку з ситуацією в сфері прав людини була, як правило, не надто активною, і, ймовірно, так і залишиться. Міжнародні правозахисні організації засудили Саудівську Аравію за арешт декількох провідних активістів і недавнє публічне побиття батогами відомого блогера.
Проте в Білому домі, ймовірно, відчувають необхідність хоча б побіжно згадати питання про права людини, наполягаючи, як це нерідко буває, щоб президент Обама торкався цієї теми в розмовах з лідерами країн-союзників.
Незважаючи на альянс між двома країнами, який довгий час був наріжним каменем близькосхідної політики США, багате нафтою королівство відверто висловило своє незадоволення з приводу того, що адміністрація Обами не зробила більш рішучих заходів для повалення сирійського президента Башара Асада, а також з приводу спроб ряду держав на чолі з США укласти ядерну угоду з Іраном.
Це посилило у влади країни враження, що Обама ігнорує давніх арабських союзників, що особливо наочно на прикладі президента Єгипту Госні Мубарака, якому США не надали підтримки, коли той був повалений в ході масових протестів на початку 2011 року.
Відносини між США і Саудівською Аравією покращилися останніми місяцями після того, як у березні минулого року президент Обама здійснив примирливий візит до Ер-Ріяда. Співпраця двох країн у галузі безпеки знайшла новий імпульс з початком спільної боротьби проти «Ісламської держави», хоча Саудівська Аравія і раніше незадоволена відмовою Обами почати масові поставки зброї поміркованим сирійським повстанцям.
Незважаючи на те, що США досягли енергетичної самодостатності і більше не залежать від поставок нафти з Саудівської Аравії, прагнення королівства залишити обсяги видобутку на колишньому рівні незважаючи на падіння цін, сприяла успіху зусиль Обами з відновлення національної економіки, а також його стратегії тиску на дві інші нафтові держави - Іран та Росію. Обидві країни знаходяться сьогодні під дією міжнародних санкцій.
Втім, як і раніше існує перспектива ядерної угоди з Іраном, яка стала б величезним досягненням для Обами, але при цьому стурбувала б Саудівську Аравію, оскільки вона, будучи провідною сунітської державою Близького Сходу, побоюється, що це може посилити вплив Тегерана в регіоні.
