«Змінити світ. Ти це можеш». Такою була тема публічної дискусії, з якою у Києві виступила донька екс-президента США Білла Клінтона. Челсі Клінтон – член правління батькового благодійного фонду, і вона твердо вірить у силу благодійності. Її нинішній перший візит в Україну відбувся на запрошення Фонду Віктора Пінчука.
31-річна Челсі Клінтон приїхала до українських студентів, щоб обговорити роль молоді в Україні і світі. Зустріч зібрала близько трьохсот учасників – активістів молодіжних громадських організацій. А ті, кого не змогла вмістити зала, дивилися пряму трансляцію в Інтернеті та ставили свої запитання у мережі Фейсбук. Що можуть зробити молоді люди в усьому світі, аби змінити свої суспільства і наш світ на краще? Як вважає донька 42-го президента США, молодь сьогодні має неймовірні можливості, і її соціальна відповідальність за стан своїх суспільств висока.
Одне із знарядь позитивних змін – благодійність. Як каже Челсі, сьогодні філантропія демократизується, потребує щонайбільше учасників, перестає бути справою лише заможних людей. Вона згадала про 2 мільйони пластикових браслетів ціною в 1 долар, проданих у США, гроші від яких допомагають вижити хворим на рак. Про пожертви потерпілим від землетрусу на Гаїті 2010 року, які внесли 50% американських сімей. Філантропічні проекти сьогодні – це самоорганізація через Інтернет, це ініціатива знизу. А відтак роль молоді у цих проектах дедалі помітніша.
«В американському футболі є таке поняття: гравець, що вкидає м'яч на поле. Кожен із нас може зіграти цю роль у житті. Кожен може стати генератором доброчинного проекту, що дасть змогу заробити гроші – не для себе, а для реалізації спільної ідеї. У Сполучених Штатах вже утворився цілий рух однодумців, склалася культура і звичка жертвувати маленькі суми грошей через Інтернет», – каже Челсі.
Українські студенти розповідають гості про свої благодійні проекти і питають, якою була найуспішніша з її філантропічних ідей. Розпитують також про особисте. Яку найкращу пораду отримала вона від своїх славетних батьків? Яку музику любить? І чи вірить у чудеса? Модератор дискусії –лідер рок-групи «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук розгублений: кому надати слово у цьому лісі піднятих рук?
Говорячи про своїх кумирів, Челсі згадує Нельсона Манделу, Далай Ламу і Стіва Джобса. За її словами, створений ним «Епл» – це справжнє чудо. А відповідаючи на запитання про сім'ю – на кого вона більше схожа, і хто на неї більше вплинув, тато чи мама? – каже:
«Обоє моїх батьків неймовірно мене надихали. Я мушу сказати, що дуже тенденційно до них обох ставлюся. Інакше сказати – дуже обох люблю. Мене виховували обоє моїх батьків рівною мірою; вони були зі мною більше, ніж, я гадаю, люди собі уявляють. Практично щодня вони були поряд. І навіть тоді, коли ми жили у Білому домі, ми завжди вечеряли усі разом. На кого я більше схожа? Важко сказати. Мені подобаються бойовики, як батькові. Я дивлюся мелодрами, як моя мама. Я люблю класичну музику, і люблю джаз. Я схожа на обох і відчуваю відповідальність за продовження тієї справи, яку робили вони».
У свій 31 рік Челсі Клінтон встигла повчитися у трьох престижних університетах – Стенфордському, Оксфордському та Колумбійському; спробувала себе у журналістиці; готує докторську дисертацію; працює у Фонді Клінтона над розширенням доступу людей в усьому світі до медичних послуг. Вона каже, що найбільше в людях її дратує марнування часу і апатія.
«Я часто сперечаюся зі своїми друзями у Штатах через те, що хтось лінується піти проголосувати на виборах. Якщо в нас 51% зареєстрованих виборців голосують, то ми вважємо це досягненням. Але на мою думку, це жахливо. І я завжди критикую своїх друзів, якщо вони відчувають апатію; я кажу їм, що це необхідно, аби їхня думка була почута, а голос врахований».
А відповідаючи на прохання про рецепт інтеграції України до успішних країн, і що для цього мають зробити молоді українці, Челсі радить: не бути байдужими і не здаватися.
«Якщо ті з вас, які хочуть бачити країну зміненою на краще, змиряться зі статусом-кво, здадуться і вирішать застосувати свій розум і свою енергію деінде, тоді статус-кво переможе».
Перед початком дискусії Челсі казала, що очікує почути багато надихаючих історій та ідей. Українські співрозмовники її не розчарували.
«Я отримала насолоду від дискусії і від тих запитань, які ставили мені українські студенти», - сказала Челсі Клінтон «Голосу Америки».