Те, що почалося як хобі в київській квартирі, переросло в успішний бізнес у США: дві українські сім’ї здійснили американську мрію, побудувавши компанію з виробництва шкіряних аксесуарів із клієнтами по всьому світу. За 2017 рік фірма olpr. Leather Goods Co. у Північній Кароліні виконала 11 000 замовлень. «Голос Америки» поспілкувався зі співзасновником компанії Павлом Пранником, який розповів про труднощі на шляху до цілей та поділився секретами успіху.
Матеріал входить до серії «Українці – історії успіху».
Шкіряні експерименти на балконі 9-го поверху
У 2014 році Віктор Олексин поставив собі завдання: виготовити якісне шкіряне взуття. Тоді він навіть запідозрити не міг, що з цього почнеться його мандрівка на інший континент і побудова успішного сімейного бізнесу з клієнтами по всьому світу.
Не знайшовши на українському ринку взуття, яке б задовільнило його особисті вимоги до якості, Віктор придбав ручну швейну машину і на балконі своєї київської квартири на 9-му поверсі почав експериментувати. Він склеював різні шматки шкіри, переглядав навчальні відео в Інтернеті, шив і між тим ремонтував машину, яка постійно ламалася.
У процесі виявилося, що для того, щоб зробити взуття, потрібно багато обладнання, роботи та вміння, тому з’явилась ідея почати з чогось легшого – гаманці та інші аксесуари. Щире захоплення Віктора технологією і матеріалом та постійні розмови на цю тему зацікавили Павла Пранника, чоловіка його сестри.
«Не можу сказати, що мене надто сильно цікавила технологія виробництва шкіряних підошв, сумок чи гаманців, але я відверто захоплювався тим, наскільки одержимий Віктор ідеєю про свій ідеальний виріб», – згадує Павло. Уже тоді в нього виникла думка, що вироби Віктора можна продавати.
Через несприятливі економічні умови Віктор звільнився з роботи, і в нього з’явилося більше часу на хобі. Тим часом знецінення гривні звело нанівець Інтернет-магазин, яким займалися Павло з дружиною, а бажання займатися бізнесом у пари було, і в певний момент з’явилась ідея просунути зацікавлення і вміння Віктора.
У липні 2014-го Павло звільнився зі своєї роботи та повністю поринув у шкіру. Тоді сформувалася бізнес-команда: Віктор із дружиною Тетяною відповідали за технічні питання, Павло з дружиною Юлією займалися продажем, маркетингом і юридичними питаннями.
Через місяць Павло переконав Віктора придбати хоч і недорогу, та повноцінну швейну машинку для шкіри. Саме цю подію команда підприємців вважає початком компанії.
Перші бізнес-спроби в Україні
Цілеспрямованість Віктора дала про себе знати, і вже через деякий час почали з’являтися пробні моделі візитниць, гаманців, сумок. Не все виходило так, як хотілося, але підприємці пробували і вірили, що зроблять свою ідеальну колекцію виробів.
Усі свої сили команда спрямувала на ярмарки та соціальні мережі Якраз у той час у Києві почали з’являтись ярмарки товарів українських виробників. Попит зростав, а виробників шкіряних аксесуарів було небагато, тому справи йшли непогано. Паралельно, без особливих сподівань, Павло зареєстрував магазин на Etsy, сайті, що спеціалізується на виробах ручної роботи. Несподівано для підприємців у кінці 2014-го почали надходити замовлення з Etsy.
«Мені тоді ще дивно було, чому американці купують вироби з України і готові так довго чекати, поки вони приїдуть, – розповідає Павло. – Як виявилось, чекати вони не готові: відразу з першими замовленнями ми отримували і повідомлення, чому так довго відбувається доставка».
Скарги клієнтів, а також той факт, що шкіряна обкладинка на паспорт продавалась на Etsy в три рази дорожче, ніж на ярмарках у Києві, змусили Павла задуматися над тим, що можна зробити, щоб доставляти товари швидше. І коли в лютому 2015 року в Павла та Віктора з’явилася можливість поїхати у США, чоловіки вирішили ризикнути. Павло пояснює:
«Розрахунок був простий: ми спробуємо продавати наші вироби на Etsy з території США з мінімальним терміном доставки, і якщо все вийде, ми розкрутимо магазин, якщо ні, то повернемось назад до Києва».
Це була неймовірна авантюра, оскільки чоловіки не знали, чи вони зможуть розпочати бізнес у чужій країні.
«Ми втрачали те, що вже зробили в Україні, не знаючи, що отримаємо взамін у США», – зауважує Павло. Він не впевнений, чи зважився б на таке знову, але завдяки сміливості чоловікам вдалося зробити неймовірне.
Американська мрія з… майстерні у вітальні
У США чоловіки та донька Павла Юстина поселилися у Вікторових батьків у містечку Мурсвіл, Північна Кароліна. Павло привіз із собою комп’ютер, а Віктор – повну валізу інструментів. Швейна машинка прийшла поштою через місяць тріснута, та Віктор її підклеїв.
«Вона ще досі тріснута, – говорить Павло, – і з неї підтікає масло, але щоразу, як я на неї дивлюсь, мені смішно, бо на ній пошито половину наших виробів».
Американська мрія починалася з вітальні у квартирі Вікторових батьків, яка вдень служила майстернею, а вночі спальнею.
«Насправді все було важче, ніж ми могли собі уявити», – згадує Павло. Одним із непростих завдань було знайти постачальників шкіри, а тих, яких чоловіки все-таки знаходили, мали захмарні ціни. Врешті матеріали знайшли у Horween Tannery – відомій американській дубильні шкіри, одній із найстаріших у США і єдиній зараз у Чикаго, заснованій в 1905 році киянином Ізадором Горовіцем.
Павло так згадує про перше придбання шкіри:
«Для того, щоб зменшити вартість, нам потрібно було вибрати один вид шкіри і лише одного кольору на 100 квадратних футів (9,3 квадратних метри – прим. ГА). Ми довго мучились, бо не могли вибрати, та й не знали, що прийде. Тоді це замовлення було на 1000 доларів, а у 2017-му ми придбали в них шкіри на 160 000 доларів».
Продажі на Etsy тимчасом потроху збільшувалися і давали підприємцям надію, що можна краще:
«Ми працювали з Віктором зранку до ночі, не виходячи з квартири: я виставляв описи товарів онлайн і спілкувався з клієнтами, а Віктор створював нові вироби. В останньому нам допомагали самі клієнти: ми старалися виконувати всі їхні забаганки і в результаті народжувалися наші бестселлери».
Рішення залишитися в США та договір про оренду на 125 тисяч доларів
Так пройшло півроку, і тоді до Павла та Віктора приїхали їхні дружини. Водночас виникло питання, що робити далі. На сімейній раді вирішили, що залишаться у США, але зроблять усе так, як цього вимагає американське законодавство.
«У цей момент почався, мабуть, найскладніший період нашого перебування у США, – ділиться Павло, – ми ще не знали, чи нам це потрібно, але ресурсів для того, щоб зробити все правильно, необхідно було неймовірно багато».
Команда вирішила просити бізнес-візу в уряду США. Хоч і не маючи певності в тому, що їхній запит задовільнять, підприємці почали робити інвестиції, щоб показати намір вести власну справу в США. Перші витрати були на послуги адвокатів.
Наступним і найважчим завданням стало вибрати офіс для компанії, що передбачало постійні та довготермінові витрати. Врешті, знайшлося приміщення на старій бавовняній фабриці. Підписання договору на оренду з загальною сумою 125 тисяч доларів за 5 років було найскладнішим моментом для Павла за всю історію їхнього бізнесу, бо цифра дуже лякала його.
Після цього закупили обладнання, яке було необхідним, якщо вести бізнес у США, але в разі відмови у візі, його довелося б покинути і повертатись в Україну. На щастя, до цього не дійшло:
«Шлях отримання бізнес-візи не є надто популярним, якщо у вас нема достатньої кількості грошей на рахунку – у нас її не було, – пояснює Павло. – Тому навіть наші адвокати були здивовані, що ми отримали ствердну відповідь. Але ми для цього зробили неймовірну роботу».
Початок майбутнього
На початку 2016 року підприємці в’їхали в нове приміщення, де працюють і досі. На площі 220 квадратних метрів розміщено й офіс, і майстерню. Бізнес розростається, і зараз цього приміщення вже стає недостатньо.
На виробництві працює Віктор і ще три людини. Донедавна йому також допомагала його дружина. Віктор і його сестра Юлія розробляють дизайн виробів, а іноді всі разом обдумують нові ідеї. Юлія з Павлом відповідають за маркетинг, зв'язок із клієнтами та юридичні питання. Також є дві працівниці в Україні, які допомагають відповідати на запити клієнтів. Оскільки у США дуже дорога робоча сила, то підприємці намагаються максимально роботи виконувати самостійно.
В асортименті – записники, сумки, рюкзаки, фартухи, аксесуари для техніки та подорожей, футляри для окулярів, пояси, браслети, канцелярські товари, нашийники для котів та інше. Вироби зроблені вручну з використанням техніки на деяких етапах виробництва. Найбільше продаються блокноти, особливо через корпоративні замовлення, коли на вироби наноситься лого компанії-замовника.
«На початку ми намагались збільшувати асортимент і додавати якомога більше товарів на Etsy, – розповідає Павло, – а пізніше дивились, що продається краще, а що гірше, і над тим, що йшло краще, працювали і вдосконалювали. Зараз усе, що є в каталозі на сайті, може бути зробленим. У нас практично нема нічого готового: коли з’являється замовлення, ми його здебільшого виготовляємо за 1-2 дні».
У 2016-му підприємці приєдналися до Amazon Handmade, альтернативної платформи для продажу виробів, зроблених вручну. Її тільки запустили, й українцям пощастило одним із перших там продавати.
«З місяця в місяць продажі на Amazon росли і невдовзі обігнали Etsy. Наразі Amazon залишаєтся нашим лідером по продажах», – підкреслює Павло.
Таємниця успіху
На думку підприємців, своїм успіхом вони завдячують персоналізованим замовленням: клієнт може вибрати колір матеріалу та нитки, а також попросити про тиснення ініціалів/імен чи гравірування логотипу, що забезпечує унікальний виріб.
«У нас від самого початку було багато таких запитів, на які ми з радістю відгукувались, – розповідає Павло. – Така робота передбачає багато часу на листування з замовником, але в результаті клієнт готовий заплатити значно більше за своє особливе замовлення».
Основний ринок, для якого працює компанія – це США та Канада, проте замовлення надходять із усіх континентів. Підприємці пишаються своїми маленькими і великими успіхами:
«Минулого тижня зробили сигарницю для мера Мурсвіла. А сьогодні вперше відправили замовлення у Мавританію. Нам дуже приємно, що люди цінують те, що ми робимо, і що ми отримуємо позитивний результат від наших зусиль. Мабуть, це і змушує нас працювати з ранку до ночі, сім днів на тиждень… В епоху швидких китайських речей іноді дуже важко конкурувати з гігантськими фабриками, які виробляють шкіряні речі, та ми дякуємо всім нашим клієнтам, які в потоці неймовірно багатого вибору звертаються до нас та цінують нашу якість і унікальність. Це дає нам силу створювати й надалі наш ідеальний виріб».
Тим, у кого є ідея власної справи, радять почати з малого і постійно вдосконалюватись.
«Коли я зараз дивлюся на фотографії наших перших виробів, – зізнається Павло, – відверто кажучи, вони мають примітивний вигляд, але, на щастя, це нас тоді не зупиняло діяти і йти вперед».
Іншим важливим фактором успіху Павло називає наявність команди:
«Склалося так, що Віктор повністю думає про виробництво, а я, у свою чергу, – над подажами та маркетингом. У нас, звісно, трапляються суперечки, але в загальному це дає можливість досягнути кращого результату».
Цього року підприємці планують відкрити фізичний магазин у місті Шарлот, Північна Кароліна. Оскільки вся їхня авантюра розпочалася з бажання створити ідеальне взуття, підприємці досі жартують, що взуття – це те, до чого вони колись повинні прийти.
Дивіться також: Як утілити в життя американську мрію - історія успіху українського іммігранта
