25 січня Рада Безпеки ООН зібралася на засідання, аби обговорити ситуацію довкола катастрофи російського військово-транспортного літака Іл-76, який 24 січня впав під Бєлгородом.
Засідання терміново скликала Росія. Спочатку вона запросила брифінг на 24 січня, але Франція, яка зараз головує в Раді Безпеки, зустріч організувала 25 січня ввечері. Вже на самому засіданні заступник російського посла Дмитро Полянський критикував Францію за це, називаючи її "заангажованою". Це вже четверте засідання Радбезу, присвячене війні в Україні з початку цього року.
Учасники брифінгу в цілому ситуацію коментували обережно. Заступниця генерального секретаря ООН Розмарі Дікарло, зокрема, сказала, що й Україна, і РФ наразі проводять окремі розслідування трагедії, а Київ вже закликав провести міжнародне розслідування.
"Організація Об'єднаних Націй не в змозі перевірити ці повідомлення або обставини катастрофи. Зрозуміло лише те, що інцидент стався в контексті вторгнення Росії в Україну та війни, що триває", - додала вона.
Дікарло також нагадала, що впродовж останніх тижнів масштаби та інтенсивність нападів на Україну лише зросли, а обстріли та ракетні удари по цивільних районах продовжують вбивати та калічити цивільне населення та спричиняти масові руйнування критичної інфраструктури.
Загалом з лютого 2022 року Управління верховного комісара з прав людини офіційно підтвердило принаймні 10 312 убитих цивільних осіб, у тому числі 576 дітей, і ще 19 530 поранених, у тому числі 1 277 дітей.
Заступниця генсека ледь не вперше з початку вторгнення торкнулася у залі Ради Безпеки й теми військовополонених. За її словами, з лютого 2022 року ООН опитала понад 280 українських військовополонених, які повернулися з російського полону. Лише за минулий тиждень працівники Моніторингової місії з прав людини в Україні опитали 31 військовополоненого, які повернулися додому на початку січня.
"Те, що ми чуємо в цих інтерв’ю - жахливо. Понад 90% кажуть, що їх катували. Багато казали, що не отримували достатньої кількості їжі або лікування. Ми продовжуємо закликати Російську Федерацію надати незалежним міжнародним спостерігачам безперешкодний доступ до військовополонених. Сторони повинні виконувати свої зобов'язання за Женевськими конвенціями. Ми вдячні Україні за прогрес, досягнутий у цьому напрямку", - додала вона, а також закликала сторони продовжувати обміни.
Заступник постійного представника США при ООН Роберт Вуд, як і більшість представників країн Радбезу, у своєму виступі нагадав, що причина, чому країни зібралися в Радбезі знову – це те, що Володимир Путін вирішив вторгнутися в іншу суверенну державу та розпочав цю війну. "Повну та остаточну відповідальність за початок і продовження цієї війни несе Кремль. Занепокоєння російського представника та спроби здаватися серйозними щодо мандата Ради Безпеки щодо підтримки міжнародного миру та безпеки звучать марно, оскільки Росія продовжує здійснювати агресію та невимовні звірства проти українських громадян", - додав він.
Прокоментував Вуд і поспіх, з яким Росія намагалася скликати засідання. "Це відповідає вже знайомій схемі прямо з російського підручника, який ми добре знаємо. Росія неодноразово намагалася перекласти відповідальність за трагедії цієї безглуздої війни вибору, наче вона жертва, а не агресор. Поки ми разом опрацьовуємо факти та з’ясовуємо, що сталося", - додав він.
Французький посол Ніколя де Рів’єр, дії якого критикував російський представник, також нагадав, що відповідальність за останні події в Україні, пов’язані з війною, несе Росія. "Росія стверджує, що літак перевозив українських полонених. Важливо розібратися у цих подіях. У будь-якому разі, надзвичайно важко чути, як Росія висловлює сум за долею українських військовополонених. Замість того, щоб скликати такі зустрічі, щоб пролити світло та змінити фокус відповідальності, Росія повинна діяти. Припинити агресію, удари по цивільній інфраструктурі та вивести свої війська з території", - додав він.
Позицію Україну представила заступниця українського посла Христина Гайовишин. За її словами, Росія свідомо перетворила Білгородську область на плацдарм для ракетного терору проти Харкова, де мешкає більше мільйона українців. "Чверть міста вже знищена російськими ударами. Будь-яка держава в межах міжнародного права вживатиме всіх можливих заходів для захисту свого народу та інфраструктури. Збройні сили України вживають усіх необхідних заходів для захисту мирного населення від російського ракетного обстрілу, а також для зменшення ракетної загрози з боку Росії, особливо з Білгородської області", - повідомила вона.
Саме з цією метою, додала дипломатка, українські військові не лише контролюють повітряний простір, а й уважно стежать за місцями запуску ракет, а також матеріально-технічним забезпеченням ланцюгів їх постачання, включно з використанням військово-транспортної авіації. Вона також нагадала, що відповідно до законів та звичаїв ведення війни, російська військово-транспортна авіація є законною військовою метою.
Також, за словами Гайовишин, Україна виконала усі свої зобов’язання щодо обміну військовополонених. Російські військовополонені були вчасно переведені в узгоджене місце та у безпеці чекали на обмін. "Російська сторона мала забезпечити такий же рівень безпеки для українських полонених військовослужбовців. Водночас українська сторона не була проінформована про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у зазначений період, як це робилося раніше", - додала вона.
Зараз ключове слово – факти. Українська влада з'ясовує всі обставини та долю всіх полоненихХристина Гайовишин, заступниця українського посла при ООН
Саме тому, за її словами, відповідальність за безпеку українських військовополонених несе Росія. І з 2014 року Москва використовує мирних жителів як живий щит: "Таку російську практику неодноразово фіксували на місцях, коли російські військові фізично прикривалися українськими полоненими та відкривали вогонь із-за їхніх спин".
Українська влада наполягає на проведенні міжнародного розслідування для встановлення всіх обставин цього інциденту. А росіяни, підкреслила Гайовишин, граються з життям українських полонених, почуттями їхніх рідних та емоції українського суспільства. "Необхідно максимально встановити всі факти, враховуючи те, що територія, де розбився літак, знаходиться поза нашим контролем. Зараз ключове слово – факти. Українська влада з'ясовує всі обставини та долю всіх полонених", - заявила Гайовишин.
Дипломатка також нагадала, що Кремль фактично відкинув ідею прозорого та неупередженого міжнародного розслідування. "Ціль Кремля зрозуміла – зберегти наратив про ситуацію в рамках своєї версії", - каже вона. Водночас за її інформацією, після падіння літака ФСБ і російські військові не допустили співробітників МНС до огляду місця катастрофи, як це передбачено протоколом. "За даними нашої військової розвідки, лише п'ять тіл були відправлені в місцевий морг у Бєлгороді, а на відео з місця катастрофи людських останків не видно", - додала вона.
Заступник російського посла Дмитро Полянський у своєму виступі назвав збиття Іл-76 терактом "режиму Зеленського" та знову заявив, що начебто українська влада знала про маршрут перевезення українських військовополонених для обміну.
