Білоруська опозиція проти російських атомних реакторів в країні

Після вибуху та пожежі на Чорнобильський атомній електростанції вночі 25 квітня 1986-го року, вітер відніс значну частину радіації на північ, забруднивши майже третину території Білорусії.

Трагедія в Японії та трансльовані телебаченням картини спроб вогнеборців зупинити пожежу на атомній станції у місті Фукусіма примушують білорусів згадувати про Чорнобильську катастрофу, від часу якої минуло вже майже 25 років. В Україні перші шпальти газет висловлюють суспільну оцінку ситуації в Японії, коли називають Фукусіму другим Чорнобилем.

У вівторок прем’єр-міністр Росії Володимир Путін прибув до Мінська для підписання угоди про побудову в Білорусі атомної електростанції, загальна вартість якої складе 9,4 мільярда доларів.

Тетяна Новікова, активістка Білоруської антиядерної кампанії каже, що будівництво атомної станції в країні, яка пережила Чорнобиль, є провокаційною дією.

Втім експорт атомної енергії є значним джерелом прибутків для Росії. Не зважаючи на події в Японії, Путін вирішив агресивно розвивати атомну енергетику. У вівторок він запропонував чотиримільярдну позику для будівництва російської атомної станції в Індії.

У середу в Москві, він зустрівся з прем’єр-міністром Туреччини Таїпом Ердоганом. У ході зустрічі було підтверджено намір Туреччини придбати у Росії ядерні реактори.

Для того щоб будівництво атомної станції в Білорусії змогло розпочатись у вересні, Росія надасть країні кредит у 6 мільярдів доларів.

Голова організації «Еко-захист» Володимир Слівяк, натомість каже, що ядерна індустрія Росії страждає від корупції та надмірної засекреченості.

«Політика російського уряду щодо будівництва нових атомних реакторів абсолютно неправильна, а рівень безпеки на діючих станціях надзвичайно низький», – каже Слівяк.

На даний час Росія виробляє близько 16% всієї електроенергії на 32 атомних станціях. Протягом наступних 10 років уряд планує побудувати в країні ще 11 реакторів, щоб довести їх частку у виробленні електроенергії до 25%.

Катастрофа в Японії активізувала антиядерний рух в Росії так само як і в Білорусії.

«Нам дуже пощастило, що у нас не відбулися аварії на кшталт японської», - каже Слівяк.

Прем’єр-міністр Росії Путін прибув до Мінська, щоб подолати скептицизм щодо майбутнього ядерної енергетики. За його словами, сучасні російські реактори кардинально відрізняють від радянських моделей 60-их років, які працювали у Чорнобилі. Путін сказав:

«Японські реактори використовують американські технології 40-річної давнини. Ми ж говоримо про цілком нові технології».

Його білоруський колега, прем’єр-міністр Михайло Мясникович погодився:

«Білорусь та Росія побудують продуктивну та безпечну атомну станцію. Для нас це особливо чутливе питання. Ви знаєте, що 25 квітня виповниться 25 років від часу аварії на ЧАЕС, для нас це пам’ятна дата, тим більше на фоні подій в Японії».

Путін також додав, що Білорусь не перебуває в сейсмічно небезпечній зоні.

Іншу думку мають учасники групи «Вчені за без’ядерну Білорусь», які написали листа президенту Білорусі Олександру Лукашенку в якому сказали, що у 1909-му році на території обраній для будівництва реакторів було зафіксовано землетрус тої ж сили, що і землетрус в Японії.

Атомна станція має бути побудована на півночі країни в 20 кілометрах від Литви. Литовська влада вже звернулась до Білорусі із питанням, чому країна завбільшки з Британію, прийняла рішення розмістити атомну станцію на кордоні із Литвою.

відносини між сусідніми країнами і так є прохолодними. Литва – демократична країна, Білоруссю править лідер, якого називають останнім диктатором Європи.

Минулого грудня, коли незалежний екзит-пол вказав, що Лукашенко не мав шансів виграти вибори президента в першому турі, той посадив сімох кандидатів до в’язниці.

За словами Тетяни Новікової, нині збільшується тиск на активістів без’ядерного руху.

Вона каже, що білоруська поліція влаштувала дорожню пригоду, щоб ув’язнити Миколу Уласевича, лідера противників будівництва атомної станції в Білорусі. У відповідь на петицію проти будівництва, яку підписало три тисячі місцевих мешканців, поліція розпочала розслідування щодо кожного підписанта.

Минулого року білоруське ток-шоу «Вибір» запитало своїх глядачів, чи вважають вони сучасні атомні станції безпечними. Тоді 87% відповіли «ні».

У нинішній ситуацій подібні теми не дискутуються на білоруському телебаченні. А нещодавно в білоруських кінотеатрах припинили показ фільму «Невинна субота», першої російської стрічки про Чорнобильську аварію. У фільмі йдеться про молодого комуністичного номенклатурника, який дізнається про аварію на ЧАЕС суботньої ночі. Наступного ранку він одним з перших прибуває до палаючої станції і бачить масштаб загрози.