Думки, висловлені у рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Це був ідеальний варіант квартири. Мені підходило абсолютно все: місце , ціна, умови. Єдине — на цю квартиру я дивився в інтернеті. Власниця просила надіслати їй гроші на картку, і лише після цього вона змогла б передати мені ключі. Добре, що я цього не зробив.
Пошук житла — один із перших викликів, з яким зустрічаються люди, що переїжджають в іншу країну. Зрештою, квартиру у Вашингтоні я таки знайшов. І на подив, це виявилось зробити легше, ніж у Києві.
Перші кроки
У Вашингтоні я практично нікого не знав, тому завдання знайти житло тут для мене було із зірочкою. Пошуки почав ще в Україні: хотів розібратись із цінами, вивчити мапу міста, зрозуміти, що тут пропонують взагалі. Де шукати? Знайомі з Америки підказали декілька варіантів. Перший і найбільш очевидний — Airbnb, а також сайти Craigslist та Zillow. Ще мені порадили додатись у місцеві Facebook-групи (щось на зразок київських “Пошук житла без ріелторів”), де можна знайти кімнату чи квартиру без посередників.
Зрештою, на перший період я вирішив знімати кімнату. У Вашингтоні її місячна оренда коштує в середньому від 800 до 1200 доларів, а однокімнату квартиру-студію можна знайти за 1500-2000. Прив’язка до столиці була не такою важливою — тут багато людей живе у передмісті в штатах Вірджинія чи Меріленд, але відстані не такі великі — туди навіть ходить метро. Щоб було зрозуміліше, це щось наче Ірпінь, Вишгород чи Бровари біля Києва.
Часто власники віддають перевагу підписанню контракту на півроку чи рік, однак я не хотів прив’язуватись до одного місця на стільки часу і шукав помісячну оренду. А раптом, через місяць я зрозумію, що мені не подобається район? Або виявиться, що умови житла не такі комфортні, як здавалося спочатку? Або сусід по квартирі виявиться надокучливим чи неохайним? В новому місті мені було важливо залишити для себе простір для маневру.
Після того, як визначився з основними критеріями, почав реальні пошуки. В найбільшій Facebook-групі написав про те, що шукаю кімнату. На Craigslist переглянув усі до останнього оголошення й надіслав повідомлення тим, хто мене зацікавив. І вже в перший день отримав декілька пропозицій.
Спершу я був переконаний, що постійне житло конче треба знайти ще до мого переїзду — але зрештою зрозумів, що це марна справа.
Найкращий варіант
Спершу я був переконаний, що постійне житло конче треба знайти ще до мого переїзду — але зрештою зрозумів, що це марна справа. По суті, я летів у США, ще не маючи квартири. Така невизначеність трохи лякала — але краще так, ніж купувати кота в мішку. Власне, я ледь цього і не зробив.
Однією з перших відписала власниця двокімнатної квартири, що з усіх оголошень сподобалась мені найбільше. Центр Вашингтона, новобудова, до Білого дому — 10 хвилин пішки, до роботи — 15. Ціна за кімнату — 900 доларів включно з комуналкою, дуже вигідна пропозиція як для таких умов.
В листі все було розписано дуже детально. Я б сказав, аж надто детально. Власниця розповіла, що раніше вона довіряла питання оренди своєму ріелтору, однак він виявився нечесним і обманув її, тому вона вирішила зайнятись цим сама. Жінка сказала, що зараз мешкає у сусідньому штаті й займається відновленням сімейного бізнесу, який минулоріч постраждав від урагану. Спочатку вона хотіла продати свою квартиру у Вашингтоні, однак потім вирішила здавати її в оренду комусь порядному. Для цього вона попросила розповісти детально про себе. Все це спершу викликало довіру, але разом із тим подив. Для чого стільки інформації, що не має прямого стосунку до справи?
Після того, як я розповів про себе, листування продовжилось. Жінка розповіла, що в іншій кімнаті житиме дівчина, яка планує заїзд в квартиру на два тижні пізніше за мене. За приємним збігом обставин, нею виявилась також журналістка, до того ж мого віку. Орендаторка сказала, що вона дуже охайна й припустила, що в нас з нею буде багато спільних інтересів. Поки що все виглядало дуже непогано.
Далі власниця квартири запропонувала підписати договір через електронну пошту. Але з єдиною умовою: після цього я маю переслати їй на картку 900 доларів за перший місяць + таку ж суму завдатку, і тоді вона вишле ключі від квартири на будь-яку зручну адресу. Сказала, що на помешкання я можу подивитись на фотографіях, або ж прийти під будинок і оглянути новобудову ззовні. І ні, побачити кімнату всередині на власні очі, поки не скину грошей, неможливо.
Кіт в мішку
Це мене насторожило. З одного боку — скидувати таку суму наперед дуже ризиковано. З іншого — я не знав, як це працює в США. Можливо, тут це нормальна практика і хвилюватись не варто? Тим більше, ми підпишемо договір, в мене будуть усі її дані. Ну і американці, мабуть, порядніші, та й правоохоронна система тут працює по-іншому. Словом, я опинився у ситуації, в якій потрібно було зробити вибір: або ризикнути заради ідеального варіанту, або продовжувати пошуки житла, які могли затягнутись невідомо на скільки.
Все ж, вирішив запропонувати власниці квартири компроміс. Я готовий орендувати кімнату, але з можливістю переднього огляду. Спитав, чи може вона вислати ключі своїм друзям чи сусідам, аби вони показали мені квартиру. Або в крайньому разі, можу почекати, коли туди заселиться сусідка - і прийти на оглядини тоді.
Зазвичай жінка відписувала на мої листи протягом декількох годин. Але після цього повідомлення вона просто зникла. Через два дні я написав знову. Жодної реакції. На оголошення вирішив глянути мій знайомий, який живе у США вже багато років й сам здає квартири в оренду. “Адреса квартири — в новобудові, але в цьому будинку не може бути такого планування та інтер’єру. На фотографіях — приватний або старіший будинок, і точно не за тією адресою. Скоріш за все, це шахрайство”, — сказав він.
“Власниця” квартири так і не відписала: оголошення виявилось фейком. Як мені пояснили пізніше, в США таке може трапитись.
“Власниця” квартири так і не відписала: оголошення виявилось фейком. Як мені пояснили пізніше, в США таке може трапитись. Шахраї навмисне пропонують привабливі умови за дуже помірну ціну — закидають вудочку з приманкою. Ідеальні кандидати для них - іноземці, які переїжджають в Америку, і не маючи досвіду в пошуку житла тут, клюють на вигідну пропозицію. На щастя, я не став одним із них. Зберіг 1800 доларів і свої нерви.
Підводні камені
На що ще слід звертати увагу, щоб уникнути неприємних сюрпризів? Передусім, завжди приходити на оглядини квартири особисто. Це означає, що житло краще шукати вже на місці. Тим більше, так можна побачити не лише помешкання, а й район — а тут це часто грає більшу роль, ніж в Україні.
Так було в мене під час пошуків: на фотографіях — дуже затишна квартира, а квартал виявився одним з найбільш криміногенних у Вашингтоні. В США існують бази даних з описом кожного району. Інформацію можна перевірити, наприклад, за поштовим індексом. Демографія, рівень злочинності, ціни — в повністю незнайомому місті ці дані допомогли зрозуміти, яке місце є хорошим для життя, а яке краще оминати.
Житло може бути без меблів — попередні мешканці при виїзді можуть забрати звідти своє ліжко, крісла, шафу, стіл. При чому це вважають самоочевидним.
Позначення кількості кімнат в США відрізняється від українського. Однокімнатна квартира називається studio. Двокімнатна — one bedroom apartment, трикімнатна — two bedroom apartment, і так далі. Люди тут загалом мобільніші, ніж в Україні, й не вкорінюються в одне місце: вони часто переїжджають з штату в штат і з квартири в квартиру. Тому житло може бути без меблів — попередні мешканці при виїзді можуть забрати звідти своє ліжко, крісла, шафу, стіл. При чому це вважають самоочевидним і не завжди згадують в оголошеннях. І вже коли приходиш на оглядини, тобі кажуть: “А, і до речі, всі ці меблі ми забираємо, тому кімната буде пустою. Лишаємо тільки тумбочку. Ні, ціна за оренду не зміниться”.
Окремий момент — комунальні послуги. Зазвичай для кімнати чи невеликої квартири у Вашингтоні це коштує додаткових 100-150 доларів. Іншими словами, приблизно 10% від ціни за оренду — у Києві за комналку я платив приблизно таку ж частину.
Якщо в Україні орендарі часто вимагають плату одразу за перший і останній місяць, тут це працює трохи по-іншому. В США просять заплатити deposit, тобто завдаток, який повертають після виїзду з квартири. Зазвичай він дорівнює сумі місячної оренди. Тож якщо в ціні вказано 1000 доларів — за перший місяць слід буде заплатити близько двох тисяч. Звісно, все це індивідуально, і бувають винятки. Взагалі, орендарі дивляться на ваш кредитний рейтинг у банку: чим він вищий, тим нижчою буде сума завдатку і навпаки.
Та попри всі ці моменти, знайти житло у Вашингтоні виявилось простіше, ніж у Києві. По приїзду в США я витратив для цього чотири дні — за цей час відвідав шість квартир в різних районах міста, а на п’ятий день вже заселився. В Києві деякі мої знайомі не могли знайти помешкання цілий місяць, а то і два. То не було хороших пропозицій, то ажіотаж був надто високим, то власники ставили неадекватні умови й ціни. Протягом цього періоду їм доводилось жити у хостелах. В Штатах це б виявилось суттєво дорожче, ніж у Європі — у Вашингтоні ніч у шестимісній кімнаті коштує біля 30 доларів, у Нью-Йорку не менше 50.
Перед переїздом в США одна лиш думка, що тут доведеться самому шукати житло, викликала в мене неприємні відчуття. Та виявилось, не все так страшно. Якщо розібратись, бути готовим і не кидатись на найперший хороший варіант.