Західні оглядачі та політики не відреагували на погрози президента Росії Володимира Путіна про його готовність ударити балістичною ракетою по Києву, щоб перевірити спроможність західних протиповітряних систем.
У четвер, 19-го грудня, під час підсумкової пресконференції у Москві Путін запропонував вибрати цілю у Києві та провести "технологічну дуель" зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками, яка б показала, чи нова російська гіперзвукова балістична ракета "Орєшнік" може перемогти американські ППО.
"Ми готові до такого експерименту", – сказав Путін.
Але на Заході політики та експерти не поспішали коментувати слова Путіна.
Уже після пресконференції в коментарі для російського телебачення Путін окремо виділив Румунію та Польщу як країни, що мають на бойовому чергуванні ракети ППО.
"Можливо, це не в Києві, а може бути в іншому місці. Просто в Києві, наскільки я знаю, досить серйозна система протиповітряної оборони організована західними країнами. Ну, нехай вмикають все, що є, в тому числі й систему протиракетної оборони, і ці протиракетні установки, які стоять на бойовому чергуванні в Румунії та Польщі", – сказав Путін.
Але і на ці слова ніхто з політиків цих країн не відреагував. Американським законодавцям, з якими спілкувався Голос Америки, не було відомо про ці заяви.
В контексті річної пресконференції очільника Кремля, американські медіа в першу чергу висвітлювали заклик до Путіна поговорити із сирійським диктатором Башаром Аль Асадом про американського журналіста Остіна Тайса. Журналіст зі США зник в Сирії 12 років тому, але після повалення режиму, його батьки поновили пошуки.
Також, на тлі потенційного урядового "шатдауну" у США, заяви Путіна лишились поза увагою американських конгресменів.
Однак, ознайомившись із заявами про так звану "дуель", деякі конгресмени висловили думку, що найкращою реакцією на це буде – ігнорувати погрози Кремля.
"Він – маленька людина, і в переносному, і в прямому сенсі. Йому подобається привертати до себе увагу. Тож я думаю, що ми повинні просто ігнорувати його", – сказав конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрик конгресовій кореспондентці Голосу Америки Катерині Лісуновій.
Фіцпатрик додав, що, на його думку, Путін вже зазнав поразки – Україна його присоромила, і продовжує соромити.
"Будь-які заяви з вуст Путіна насправді не мають значення. Я не думаю, що хтось повинен сприймати його серйозно, бо чим більше уваги ми приділяємо йому, тим більше це живить його еґо. А це все, що його хвилює", – додав республіканець та співголова українського конгресового кокусу в Палаті представників.
Конгресмен-демократ Емануель Клівер вважає, що за ці роки вже всі зрозуміли, що "частина бравади, яку демонструє президент Путін, спрямована на внутрішню аудиторію".
"Він хоче, щоб росіяни бачили його могутнім лідером, і що вони мають якусь секретну зброю, яка може спустошити не лише Україну, а й друга України – Сполучені Штати. Тому я не впевнений, що чомусь із цього можна вірити", – сказав Клівер.
Але він додав, що все ж потрібно бути напоготові та "вжити всіх запобіжних заходів".
"Я вважаю, що Путін психічно хворий", – наголосив Клівер.
Колега Клівера по партії Гленн Айві каже, що б не означали слова Путіна, треба продовжувати підтримувати Україну, бо погрози Путіна – це ознака слабкості.
"Треба продовжувати давати відсіч Росії. Я думаю, що Путін трохи у відчаї після проблем у Сирії та Ірані. Я думаю, що він відчуває себе послабленим, це так і є. Україні потрібно продовжувати просуватися вперед, а Сполучені Штати мають продовжувати підтримувати Україну", – наголосив Айві у коментарі для Голосу Америки.
Навіть перше у світі використання балістичної ракети середньої дальності зі звичайними боєголовками для удару по Дніпру минулого місяця не викликало реакції, на яку розраховували в Кремлі, зауважують спостерігачі.
Тому Путіну знову і знову доводиться робити заяви та навіть "викликати на дуель".
"Тим західним експертам, які сумніваються в ефективності "Орєшніка", варто запропонувати тим, хто їм платить за подібні заяви, провести таку технологічну дуель. Ми згодні", – сказав Путін у четвер.
Як писав оглядач часопису Forbes, відлуння від удару по Дніпру 21 листопада продовжують лунати, головним чином тому, що президент Путін продовжує робити публічні заяви про ефективність зброї "Орєшнік".
Путін намагається переконати Захід, що "Орєшнік" — це сучасна зброя, і це є відповідь Путіна на перше використання Україною американських балістичних ракет ATACM і британських Storm Shadows для удару по території Росії з дозволу Заходу.
Водночас західні експерти кажуть, що "Орєшнік" базується на попередніх російських конструкторських розробках.
"Удар був більше вражаючим феєрверком, ніж реальною загрозою", – зауважив оглядач Forbes.
Раніше Голос Америки наводив думки інших аналітиків, які писали, що заяви Путіна про нові ракети відповідають попередньому шаблону. Путін переконує, що в Росії є передовий військовий потенціал, щоб переконати світ у своєму стратегічному домінуванні та впливі.
Раніше господар Кремля робив аналогічні заяви про неможливість перехоплення інших систем озброєння, зокрема міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат" і гіперзвукової ракети "Циркон".
"Він буде брязкати зброєю, говорити про ядерну війну, а потім скаже: "насправді, у нас є така крута ракета, що нам навіть не потрібні ядерні бомби", – підсумовує конгресмен-республіканець Ден Креншоу.
Законодавець додав, що з погрозами Путіна вже буде розбиратися нова адміністрація США, яка приходить до влади наприкінці січня.
