Учені та медики навчилися продовжувати життя, однак не можуть впоратися з хворобами, які стають більш проблематичними з віком. Щороку у Сполучених Штатах діагностують 50- 60 тисяч нових випадків хвороби Паркінсона. Загалом у США на цю, поки що невиліковну недугу, страждає мільйон людей. На сьогодні медики можуть контролювати симптоми хвороби, однак сподіваються, що вже незабаром зможуть зупиняти її розвиток. А поки що науковці працюють над тестами, які дозволять виявляти захворювання на ранній стадії.
Одна з мільйона хворих на хворобу Паркінсона - Сара Тейлор. Вона усвідомлювала, що зі здоров’ям у неї щось негаразд, але уявити собі, що у неї Паркінсон, жінка не могла.
«Це був шок, але, водночас, і полегшення, бо краще знати, що з тобою», - говорить Тейлор.
Діагноз Паркінсона Сарі поставили 5 років тому, коли вона звернулася у лікарню за допомогою. На цей момент жінка була зовсім немічна, ледь рухалася.
«Я вперше прийшла сюди, коли стало незносимо, я була безпорадна, не могла стояти, не могла піднятися зі стільця. Мені було дуже важко», - згадує вона.
Завдяки лікам і щоденним фізичним вправам Сара почувається значно краще.
Хвороба Паркінсона - повільно прогресуюче дегенеративне захворювання центральної нервової системи. Клінічні прояви хвороби виникають при руйнуванні допамін-продукуючих нейронів. Науковці не можуть назвати причини її виникнення. Одні вважають, що тут замішана генетика, інші покладають провину на токсичні пестициди. Останнє дослідження ООН вказує на хімічні речовини у речах повсякденного вжитку.
Єдине, у чому погоджуються медики, це в необхідності ранньої діагностики ще до того, як з’являються симптоми - тремтіння і труднощі при ході. Однак чимало людей запіздно звертаються до лікарів, переважно тоді, коли хвороба вже запущена.
«На цей момент стається помітна дегенерація у головному мозку. В ідеалі ми хотіли б мати тест специфічно для хвороби Паркінсона і виявляти цю хворобу ще перед тим, як у хворих починають тремтіти руки», - говорить лікар Гюбер Гернандес.
На даний момент таких тестів немає, однак медикам у Північнозахідному університеті, здається, вдалося знайти спосіб сповільнити прогрес хвороби.
«Ми роздивлялися клітини у мозку, які найбільш уразливі до захворювання, і побачили, що при хворобі у тіла клітин потрапляє багато кальцію», - каже Джім Сермаєр, фізіолог.
Кальцій, проникаючи в клітину, спричиняє коливання рівня допаміну, інколи взагалі знищуючи ці клітини. Тому медики зосередили свої зусилля на пошуках препарату, який обмежує поглинання кальцію клітинами мозку, і навіть без будь-яких шкідливих побічних ефектів. Наразі вчені проводять уже друге клінічне випробовування.
«Основне питання, на яке ми шукаємо відповідь, - наскільки ефективними є ці ліки у сповільненні хвороби Паркінсона», - говорить одна з дослідників Таня Сімуні.
Існуючі зараз на ринку препарати, які контролюють тремтіння і труднощі при ході, діють від 5 до 10 років. Науковці сподіваються, що нові ліки дозволять подвоїти чи потроїти цей час, щоб такі хворі, як Сара Тейлор і ще 10 мільйонів людей, які живуть з хворобою Паркінсона, могли вести нормальний спосіб життя.
Одна з мільйона хворих на хворобу Паркінсона - Сара Тейлор. Вона усвідомлювала, що зі здоров’ям у неї щось негаразд, але уявити собі, що у неї Паркінсон, жінка не могла.
«Це був шок, але, водночас, і полегшення, бо краще знати, що з тобою», - говорить Тейлор.
Діагноз Паркінсона Сарі поставили 5 років тому, коли вона звернулася у лікарню за допомогою. На цей момент жінка була зовсім немічна, ледь рухалася.
«Я вперше прийшла сюди, коли стало незносимо, я була безпорадна, не могла стояти, не могла піднятися зі стільця. Мені було дуже важко», - згадує вона.
Завдяки лікам і щоденним фізичним вправам Сара почувається значно краще.
Хвороба Паркінсона - повільно прогресуюче дегенеративне захворювання центральної нервової системи. Клінічні прояви хвороби виникають при руйнуванні допамін-продукуючих нейронів. Науковці не можуть назвати причини її виникнення. Одні вважають, що тут замішана генетика, інші покладають провину на токсичні пестициди. Останнє дослідження ООН вказує на хімічні речовини у речах повсякденного вжитку.
Я вперше прийшла сюди, коли стало незносимо, я була безпорадна, не могла стояти, не могла піднятися зі стільця. Мені було дуже важко.Сара Тейлор
Єдине, у чому погоджуються медики, це в необхідності ранньої діагностики ще до того, як з’являються симптоми - тремтіння і труднощі при ході. Однак чимало людей запіздно звертаються до лікарів, переважно тоді, коли хвороба вже запущена.
«На цей момент стається помітна дегенерація у головному мозку. В ідеалі ми хотіли б мати тест специфічно для хвороби Паркінсона і виявляти цю хворобу ще перед тим, як у хворих починають тремтіти руки», - говорить лікар Гюбер Гернандес.
На даний момент таких тестів немає, однак медикам у Північнозахідному університеті, здається, вдалося знайти спосіб сповільнити прогрес хвороби.
«Ми роздивлялися клітини у мозку, які найбільш уразливі до захворювання, і побачили, що при хворобі у тіла клітин потрапляє багато кальцію», - каже Джім Сермаєр, фізіолог.
Кальцій, проникаючи в клітину, спричиняє коливання рівня допаміну, інколи взагалі знищуючи ці клітини. Тому медики зосередили свої зусилля на пошуках препарату, який обмежує поглинання кальцію клітинами мозку, і навіть без будь-яких шкідливих побічних ефектів. Наразі вчені проводять уже друге клінічне випробовування.
«Основне питання, на яке ми шукаємо відповідь, - наскільки ефективними є ці ліки у сповільненні хвороби Паркінсона», - говорить одна з дослідників Таня Сімуні.
Існуючі зараз на ринку препарати, які контролюють тремтіння і труднощі при ході, діють від 5 до 10 років. Науковці сподіваються, що нові ліки дозволять подвоїти чи потроїти цей час, щоб такі хворі, як Сара Тейлор і ще 10 мільйонів людей, які живуть з хворобою Паркінсона, могли вести нормальний спосіб життя.
