Секретар Ради національної безпеки Росії Микола Патрушев прибув до Тегерана 8 листопада, ймовірно, для того щоб обговорити потенційний продаж іранських балістичних ракет Росії, вважають аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW).
Посилаючись на Іранське державне агентство Nour News Agency, яке у своєму англомовному твіті повідомило, що Патрушева запросив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану (SNSC) Алі Шамхані, експерти ISW припускають, що справа стосується іранських балістичних ракет, які Росія хоче купити для продовження війни в Україні.
Як зауважують американські військові експерти, інформаційне агентство Nour, пов'язане з Вищою радою національної безпеки Ірану, ймовірно, оголосило про приїзд Патрушева до Ірану, щоб засвідчити поглиблення співпраці між Москвою та Тегераном.
Те, що твіт написаний англійською мовою, фахівці ISW вважають важливим, тому що йдеться про міжнародну аудиторію, а також, на думку експертів, цим в Ірані хотіли «непрямо наголосити, що високопоставлений російський чиновник звернувся до Ірану за допомогою в Україні».
Військові аналітики нагадують, що командувач силами Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Касем Сулеймані, зокрема, відвідав Москву в 2015 році, щоб закликати Росію втрутитися в громадянську війну в Сирії.
Нині ж, як вважають в ISW, Іран хоче дати зрозуміти своїм сусідам, що він відіграє провідну роль у партнерстві з Росією.
«Тегеран, ймовірно, прагне публічно повідомити про зміну балансу свого стратегічного партнерства з Москвою, особливо регіональним супротивникам Ірану, з якими Кремль час від часу співпрацює, таким як Ізраїль і Саудівська Аравія», –мовиться у повідомленні ISW.
Разом з тим, як зауважують вашингтонські аналітики, ситуація в самому Ірані нестабільна і візит Патрушева до Ірану відбувається на тлі повідомлень про те, що іранський режим шукає допомоги Росії у придушенні протестів.
Російське опозиційне видання Insider зауважує, що про візит Патрушева в Росію повідомило державне агентство «РИА Новости», але з посиланням на іранське агентство.
Катарський телеканал Аль Джазіра повідомив, що Патрушев в середу вдень зустрівся в Тегерані з президентом Ірану Ебрагімом Раїсі. Раїсі, згідно з повідомленнями державних ЗМІ, сказав, що Іран продовжує виступати проти війни як основної політики.
Іран у суботу визнав, що продавав Росії дрони, але заявив, що це була «незначна партія» і що Тегеран продав її ще до початку російської війни в України. При цьому міністр закордонних справ Ірану заперечив, що його країна продавала Росії балістичні ракети.
Раніше Голос Америки повідомляв про те, що за даними CNN, Іран готується відправити Росії приблизно 1000 додаткових одиниць зброї, включаючи балістичні ракети малої дальності дії "земля-земля", від яких Україна, згідно з заявами командування Повітряних сил ЗСУ, не має ефективних засобів захисту.
Як сказав представник українських військових, Росія, ймовірно, планує розмістити балістичні ракет іранського виробництва на північ від українського кордону.
У вівторок британський телеканал Sky News повідомив, посилаючись на свої джерела, що Росія відправила до Ірану 140 мільйонів євро готівкою та кілька одиниць захопленої під час війни в Україні британської та американської зброї в обмін на десятки безпілотників, які вона потребує для своєї війни в Україні.
Як повідомило телеканалу джерело в службах безпеки, вранці 20 серпня російський військовий літак таємно доставив в аеропорт Тегерана готівку і три моделі зброї – британську протитанкову ракету NLAW, американську протитанкову ракету Javelin і зенітну ракету Stinger.
За готівку та можливість вивчити західну техніку, щоб створити свої копії, зі свого боку, Іран поставив Росії понад 160 безпілотних літальних апаратів (БПЛА), у тому числі 100 дронів Shahed-136, стверджує джерело, на яке посилається британський телеканал.
Це ж джерело стверджує, що за останні кілька днів між Тегераном і Москвою було укладено ще одну угоду про безпілотники на суму 200 мільйонів євро.
Сполучені Штати та Європейський Союз запровадили санкції проти Тегерана та Москви через війну в Україні. США також продовжують посилювати санкції проти Ірану, які були запроваджені з 2018 року, коли Вашингтон вийшов з багатосторонньої ядерної угоди з Іраном, укладеної у 2015 році.
