"Будемо говорити з Польщею". Експосол про посередництво США у конфлікті на кордоні

На кордоні з Польщею за останніми даними Державної прикордонної служби України застрягли 2450 українських вантажівок. Усе через страйк польських водіїв, які заблокували чотири КПП, таким чином протестуючи проти несправедливої, на їхню думку, конкуренції з боку України.

Єврокомісарка з питань транспорту Адіна Велян назвала ситуацію на польсько-українському кордоні "абсолютно неприйнятною". Про це пише агенція Reuters.

У Брюсселі пригрозили "вжити заходів" щодо Польщі та дорікнули владі у Варшаві за відсутність "участі" у вирішенні конфлікту. Чи могли б Сполучені Штати стати посередником у ситуації, яка склалась між Варшавою та Києвом, адже, як повідомляють ЗМІ, блокада на кордоні створює перешкоди і для постачання зброї в Україну?

Про це Голос Америки поспілкувався з послом США в Польщі у 2012-2015 роках Стівеном Маллом .

Андрій Борис, кореспондент Голосу Америки: Пане посол, через кордон із Польщею йде левова частка західної допомоги Україні. Чи бачите ви загрозу для постачання озброєння Києву?

Стівен Малл:

Блокада, безумовно, є проблемою з багатьох причин, в тому числі та для надання гуманітарної та військової допомоги нашим українським партнерам, яке значною мірою залежить від відкритих і справних польських кордонів. Тому я думаю, що уряд Сполучених Штатів і всі партнери України уважно стежитимуть за розвитком подій.

Але Польща, як ви знаєте, є у перехідній політичній ситуації після парламентських виборів 15-го жовтня. Будемо сподіватися, що коли цей новий уряд прийде до влади протягом наступних кількох тижнів, він зробить певні швидкі дії, щоб розв'язувати проблему. Але ви праві - чим довше це триватиме, тим гірше це для всіх наших інтересів в Україні.

А.Б.: Цей конфлікт не перший, що виникає між Польщею та Україною. До того була "зернова" суперечка, ще раніше конфлікти, щодо інтерпретації історії. Як думаєте США, як союзник Польщі по НАТО могли б стати посередником у розв'язанні подібних конфліктів?

С.М.: Знаєте союз НАТО не схожий на Варшавський пакт (міжнародна військова організація на чолі з СРСР - ред.), де, як відомо, головна сила в альянсі вказувала іншим країнам, що робити. В НАТО більш партнерські відносини. У питанні щодо водіїв вантажівок Польща - член Європейського Союзу. Сполучені Штати насправді не мають права голосу в Брюсселі. У нас є свої інтереси, але у нас немає важеля впливу.

Думаю, що ми будемо спілкуватися з Польщею, ми, звичайно, запитаємо наших польських друзів, що можуть зробити Сполучені Штати, але ми справді хочемо покластися на них у цьому питанні. Це дуже чутлива справа в Польщі, і коли країни ззовні, навіть близькі друзі, такі як Сполучені Штати, втручаються і намагаються чинити тиск, це дуже часто викликає протилежну реакцію.

А.Б.: Напруження нерідко виникають навіть між союзниками по НАТО. Приміром як це буває між Грецією і Туреччиною. США змушені виступати арбітром...

С.М.: Я думаю, що є кілька ключових відмінностей між ситуацією України та Польщі порівняно, наприклад, з Грецією та Туреччиною, про яку ви справедливо згадали, і яку доводиться залагоджувати НАТО та США. Ситуація відрізняється тим, що і Україна, і Польща зацікавлені протистояти російській агресії, яка хоче повернути Європу до сфери російського впливу.

Тому цей абсолютно життєво необхідний національний інтерес як для України, так і для Польщі об’єднає їх. Звичайно, час від часу будуть виникати подразники, але це існує в кожній демократії навіть тут, у Сполучених Штатах.

А.Б.: Ви згадали про Росію. Одним із рушіїв страйків на кордоні є польська крайньоправа партія "Конфедерація". Її представники, зокрема, їздили в окупований Росією Крим. Думаєте Росія теж замішана у напруженні на кордоні?

С.М.: Звичайно, є довга історія так званих російських активних дій і не лише в цій частині світу, але й по всьому світі, тому я не здивуюся, якщо вони замішані у цій справі. Але ми повинні бути обережними. Бо інколи, коли люди висловлюють свій біль, в цьому випадку економічний біль треба до них дослухатись і вірити. Те, що російські спеціальні розвідувальні служби прагнуть скористатись ситуацією, можливо, і так. Але це не позбавляє легітимності скарг, які відчувають самі водії вантажівок.

Дивіться також:

Український агросектор адаптується до роботи в умовах війни