За даними Комітету захисту журналістів (CPJ), у 2023 році кількість працівників ЗМІ, ув’язнених у всьому світі, різко зросла, а такі країни, як Білорусь і Росія, використовують екстремізм й інші «антидержавні» закони як свою «найпоширенішу зброю», щоб змусити замовкнути незалежні ЗМІ.
У своїй щорічній доповіді про ув’язнених журналістів, опублікованій 18 січня, CPJ зазначив, що станом на 1 грудня за ґратами перебував 321 репортер, що є другим за величиною числом з початку ведення обліку в 1992 році.
Найсерйознішим порушником став Китай, де були ув’язнені 44 журналісти, за ним йдуть М’янма (43), Білорусь (28) і Росія (22).
У CPJ наголосили, що наведені ними дані є тривожними, і зазначили, що понад 65 відсотків ув’язнених журналістів стикаються зі «звинуваченнями в антидержавній діяльності, такими як поширення неправдивих новин і тероризм, у відповідь на їхні критичні матеріали».
За даними правозахисників, у Білорусі 71 відсоток ув’язнених журналістів стикається зі звинуваченнями в антидержавній діяльності, причому майже половина відбувають покарання строком у п’ять і більше років. У CPJ зауважили, що у Білорусі кількість затриманих журналістів різко зросла на тлі масових заворушень після президентських виборів 2022 року, коли авторитарний правитель Олександр Лукашенко вступив на свій шостий термін.
За даними CPJ, Росія також активізувала свої зусилля щодо придушення свободи слова, а незалежні ЗМІ країни зазнали переслідувань після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.
«Москва намагається криміналізувати журналістику за межами своїх кордонів, видаючи ордери на арешт і заочно засуджуючи відомих журналістів, які працюють у вигнанні», – йдеться у звіті.
Тим часом, 12 із 17 затриманих немісцевих журналістів, про яких ідеться в звіті, утримуються Росією, включно з Алсу Курмашевою, журналісткою Татарсько-Башкирської служби Радіо Свобода і репортером Wall Street Journal Еваном Гершковичем. Ще 10 журналістів з України, п’ятеро з яких є кримськими татарами, також перебувають під вартою в Росії.
Однією з країн, у яких правозахисники відзначили зменшення кількості ув’язнених журналістів, є Іран, де їх загальна кількість впала до 17 з 62 у 2022 році, коли країна була визнана «найгіршим ув’язнювачем журналістів».
Попри це, як заявив CPJ, багато з тих, хто був ув’язнений в Ірані 2022 року, були звільнені під заставу в очікуванні звинувачень або вироку, «це означає, що менша кількість ув’язнених у 2023 році жодним чином не свідчить про припинення репресій Ірану щодо ЗМІ».
Наприкінці минулого року правозахисна організація «Репортери без кордонів» у щорічній доповіді зауважувала, що від початку 2023 року у світі під час виконання своїх професійних обов’язків загинули 45 журналістів. Найбільше журналістів (23) загинули того року у зонах військових конфліктів, заявили дослідники. За два роки війни в Україні, йшлося у звіті, загинули 11 журналістів. Водночас 17 медійників були вбиті у Секторі Гази, Ізраїлі та Лівані, пишуть RSF.
Водночас станом на 13 грудня міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) на своєму сайті писав, що щонайменше 63 журналісти і працівники ЗМІ були серед загиблих із 7 жовтня, початку війни між Ізраїлем й угрупованням «Хамас» (визнане терористичним у США і ЄС). Саме 7 жовтня, у перший день нападу «Хамас» на Ізраїль, загинуло найбільше журналістів – шестеро. Поза тим, CPJ зауважує: з наявних даних незрозуміло, чи всі ці журналісти висвітлювали конфлікт на момент загибелі.
За даними Інституту масової інформації (ІМІ), від лютого 2022 року внаслідок російської агресії загинули 70 журналістів, з них 10 – під час виконання професійної журналістської діяльності, 25 журналістів зазнали поранень.
