Вперше Москва подає сигнали, що прагне «з гідністю» вийти з ситуації в Україні та досягти всеосяжного врегулювання конфлікту, пише журналіст Moscow Times. Тим часом, у Newsweek науковий співробітник Атлантичної ради Андерс Ослунд наполягає, що війна російського президента Володимира Путіна в Україні є важливішою за грецький борг. А науковий співробітник Міжнародного центру Вудро Вільсона Ян Каліцький пише на сайті Reuters, що для зміцнення України Захід має побудувати дружні відносини з Росією.
Вперше Москва подає сигнали, що прагне «з гідністю» вийти з ситуації в Україні та досягти всеосяжного врегулювання конфлікту, пише журналіст російської англомовної газети Moscow Times Володимир Фролов.
«Українські джерела повідомляють, що Москва через бізнес-канали, які включають у себе генерального директора великої державної нафтової компанії, «промацує» президента України Петра Порошенко щодо великої операції, яка складатиметься з повного виходу Росії з Донбасу та визнання Україною суверенітету Росії у Криму в обмін на списання боргу у приблизно 100 мільярдів доларів, знижки на газ й інших фінансових стимулів. Якщо ця інформація підтвердиться, це буде розумним кроком, про що ця колонка неодноразово писала», – повідомляє журналіст.
Росія також начебто розглядає ймовірність проведення другого «референдуму» в Криму під наглядом ОБСЄ.
Moscow Times: «Москва має вирішити, чого хоче більше – всеосяжного врегулювання та гідного виходу (з ситуації) чи ж нової української Конституції, щоб закріпити свій контроль над Україною»
Перший серйозний, здібний український уряд зміг швидко запровадити реформи, яких вимагав Захід, пише експерт. Зокрема, влада підвищила ціни на газ, при цьому не викликавши масштабних протестів громадськості.
Тобто, Київ робить те, що має, але Європа не відповідає належним чином, вважає Ослунд. ЄС пообіцяв Україні 5 мільярдів євро, а Греції – 220 мільярдів.
«У цьому немає сенсу. Україна проводить усі реформи, у той час, як Греція роками ігнорувала схожі вимоги, а тепер відкрито виступає проти них. Україна має вчетверо більше громадян, ніж Греція, і є набагато більш важливою стратегічно для Європи», – пише експерт.
Ослунд вважає, що втративши Грецію, Європейському союзові необхідна історія успіху. Україна є очевидним вибором, однак ЄС має працювати активніше. Зокрема, якщо Європа не допоможе Україні у військовому плані, принаймні, вона мала б надати їй необхідну фінансову допомогу.
Newsweek: «Точка зору: Війна Путіна в Україні важливіша за грецький борг»
«В основі цієї стратегії – можливість України мати життєздатне майбутнє в якості територіально недоторканної держави між Росією та Європою», – пише експерт.
Для цього український президент Петро Порошенко потребує масштабнішої міжнародної допомоги для запровадження владних реформ, вважає експерт. Чим більшою буде допомога Заходу, тим інтенсивнішими мають бути реформи в Україні.
«У той же час, ефективна стратегія міжнародної спільноти може продуктивно залучити Росію до співпраці. Відправною точкою було б розробити програми, які будуть запроваджені, коли цілісність України буде відновлена, а саме – співпрацю з Москвою задля створення відносин у царинах безпеки й економіки на основі поваги та взаємної вигоди», – пише експерт.
Україна, на думку Каліцького, мала би скористатися позицією, схожою на австрійську – не ставати членом НАТО, але мати право на асоціацію і, можливо, врешті-решт, на членство у ЄС. У той же час, Україна може продовжувати вести торговельні й інвестиційні зв’язки з Росією.
«Третій термін президента Володимира Путіна супроводжувався різкою критикою Заходу, кроками до співпраці зі Сходом і невиконанням Мінських угод, себто небажанням відновлювати територіальну цілісність України. Санкції не були спроможні змінити ситуацію. Лише стратегія з потенційними позитивними наслідками для обох сторін може мати інший результат», – підсумовує експерт.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
