Президент Росії Володимир Путін швидко перетворює Росію на бандитську державу. Як один з п'яти постійних членів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй його країна несе особливу відповідальність за дотримання міжнародного права. Однак, поведінка Путіна в Україні та Сирії порушує не тільки правила, покликані сприяти миру замість того, щоб розпалювати конфлікти, але і суперечить людській доброчесності.
Про це йдеться в редакційній статті «Бандитська держава Володимира Путіна» у виданні The New York Times.
У середу цю гірку правду доведено двічі. Слідча група під керівництвом Нідерландів дійшла до висновку, що ракетна система земля-повітря, за допомогою якої над Україною в липні 2014 року був збитий літак Малайзійських авіаліній, і внаслідок чого загинуло 298 людей, була відправлена з Росії для проросійських сепаратистів і повернулася до Росії в ту же ніч. Тим часом у Сирії російські та сирійські військові літаки знищили дві лікарні в контрольованому повстанцями районі Алеппо в рамках наступу, який загрожує життю більше 250 000 осіб у війні, внаслідок якої загинуло близько 500 тисяч сирійців.
Росія наполегливо намагалася покласти провину за катастрофу авіалайнера на Україну. Але новий звіт, підготовлений прокурорами з Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України, підтверджує висновки, зроблені раніше. Він використовує строгі стандарти щодо доказів і ретельно документує не лише розгортання російської ракетної системи, яка спричинила катастрофу, але і приховування Москвою цього факту.
Минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив NYT, про рішучий намір його уряду притягнути до відповідальності як Росію, так і осіб, що випустили ракету.
Деякі західні чиновники звинуватили Росію у воєнних злочинах, а такі звинувачення можуть почати процес переслідування шляхом міжнародних каналів, навіть якщо Москва блокує офіційне звернення у Міжнародний кримінальний суд. Також слід розглянути можливість нових санкцій проти Росії. Путін, без сумніву, боротиметься з такими заходами, використовуючи своє право вето в Раді Безпеки. Проте незалежно від його відповіді Сполучені Штати повинні надавати Україні підтримку в її прагненнях притягнути винних до відповідальності.
«За ознаками, Путіна не можна притягнути до відповідальності в Сирії. Протягом місяців він робить вигляд, що веде переговори про політичне вирішення п'ятирічної громадянської війни між його ‘клієнтом’ президентом Башаром аль-Асадом і повстанцями, яких підтримують США і деякі арабські країни», - йдеться у редакційній статті NYT.
Але, незважаючи на прохання державного секретаря США Джона Керрі, який витратив чимало часу і зусиль, щоб домовитися про два окремі (і коротко-тривалі) режими припинення вогню, російські та сирійські сили, підтримувані іранськими сухопутними військами, продовжують різанину.
Останніми днями, Путін знову показав своє справжнє обличчя, здійснивши повітряні атаки, в тому числі із застосуванням потужних бункерних бомб, які здатні знищити підземні лікарні й зони безпеки, де цивільні шукають притулку.19 вересня Росія розбомбила гуманітарний конвой, який, згідно з міжнародним правом, не повинен ставати мішенню, так само, як лікарні і цивільне населення.
У середу держсекретар Керрі пригрозив відкликати американську делегацію з Женеви, де обидві сторони встановили центр для співпраці у питанні припинення вогню. Але ця погроза навряд чи вплине на ситуацію, і у Керрі мало дипломатичних козирів, можливо, навіть жодного.
Президент Обама вже давно відмовився схвалити пряме військове втручання в Сирії. І Путін, можливо, вважає, що Обама навряд чи стане вступати у конфлікт із Росією в останні місяці свого президентства і у розпал американського передвиборного сезону. Але оскільки опорний пункт повстанців в Алеппо перебуває під загрозою захоплення урядовими військами, представники адміністрації США кажуть, що така відповідь зараз знову розглядається.
Путін вважає себе людиною з місією - відновлення величі Росії. Росія дійсно може бути великою силою добра. Проте недобросовісна поведінка Путіна – вбивство цивільного населення в Сирії та Україні, анексія Криму, хакерські атаки на американські урядові агентства, придушення інакодумства в країні – підказує, що він зовсім не збирається бути конструктивним партнером у пошуках миру, - зазначають автори редакційної статті видання The New York Times.
Дивіться також: Наталія Галібаренко: Британія, незважаючи на Brexit, залишається на боці України
