Москва – Засідання Ради безпеки Росії провели у вівторок. Відкриваючи його, президент Володимир Путін виступив із промовою, в якій значну частину присвятив подіям в Україні. Експерти відзначають, що ніяких доленосних заяв російський президент не зробив, проте у промові було кілька моментів, на які звернули увагу оглядачі.
Нинішнє засідання Ради безпеки Росії проходило на тлі подій на Сході України і катастрофи малайзійського пасажирського «Боїнга». Однак, у промові Володимира Путіна експерти вловили знайомі інтонації, які вперше пролунали у зв’язку з анексією Криму. «Перед Росією мало не ультиматуми виставляють: або дозвольте нам частину цього населення, яка і етнічно, і культурно, й історично близька до Росії, знищити, або ми будемо щодо вас вводити якісь санкції», – сказав Путін.
Розширення санкцій з боку Заходу не може не зачіпати російське керівництво, яке після подій на Майдані повторювало, що в Україні немає легітимної влади. Але навіть через майже два місяці після того, як обрали законного президента Порошенка, риторика Путіна не дуже змінилася.
«Люди прийшли до влади збройним антиконституційним шляхом, після заколоту провели вибори, але, дивним чином, чомусь на чолі держави знову опинилися ті, хто фінансував або здійснював цей заколот. А частину населення країни, яка не згодна з таким розвитком подій, так само силою намагаються придушити без жодної спроби провести хоч якісь переговори», – заявив Путін.
Революції і сепаратисти
Андрій ОкараУ своїй промові Путін приділив особливу увагу кольоровим революціям. На думку директора московського Центру східноєвропейських досліджень Андрія Окари, події в Україні лякають Путіна відразу з кількох причин.
Він також боїться «очільників» донецького сепаратизму. Коли вони повернуться в Росію, вони для Путіна становитимуть загрозуАндрій Окара
«Взагалі Україна – це нічний жах для Путіна. Зараз у нього подвійне побоювання, щодо подій в Україні. Тому що з одного боку він боїться української революції, яка може так чи інакше повторитися в Росії, а з іншого боку – він також боїться цих «очільників» донецького сепаратизму. Тому що, коли вони повернуться в Росію, вони дійсно для Путіна становитимуть загрозу», – зазначає Окара.
Територія впливу
Протягом довгого часу світова спільнота звертається до російського керівництва з проханням втихомирити проросійських сепаратистів на сході України. Після катастрофи малайзійського пасажирського «Боїнга» прохання перетворилися в наполегливі вимоги. Але риторика Путіна вірна принципу: кращий захист – це напад.
«Нас закликають надати вплив на ополчення південного сходу. Все, що в наших силах, повторюю, ми, звичайно, будемо робити. Але цього зовсім не достатньо. Вчора, коли ополченці передавали так звані чорні скриньки, Збройні сили України влаштували танкову атаку на місто Донецьк», – сказав Путін.
Юлій НісневичПолітолог Юлій Нісневич вважає, що вплив російського керівництва на сепаратистів зараз не стовідсотковий, проте у цієї ситуації є причини.
«Проблема в іншому, що не треба було джина з пляшки випускати. Його назад загнати дійсно дуже важко. Тут об’єктивно треба сказати, що принаймні, на лідерів сепаратистів, Росія має серйозні обмеження впливу», – вважає Нісневич.
Засідання Ради безпеки Росії, тему якого анонсували напередодні як «питання територіальної цілісності держави», почалося з двогодинним запізненням. Після короткого виступу Володимира Путіна, воно продовжилося в закритому режимі.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
