Міністри фінансів та очільники центральних банків десятків країн з'їхались до Вашингтона цього тижня на весняні збори Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Йдеться і про допомогу Україні. Зокрема кілька подій присвячено тому, як використати знерухомлені активи на користь Україні.
Українська делегація у Вашингтоні не лише обговорює необхідність підтримки, але і ділиться досвідом, зокрема щодо того, як банківська система працює в умовах блекауту, спричиненого руйнівними російськими обстрілами.
Про те, як зберегти макроекономічну стабільність в умовах війни, збільшити санкції проти Росії, про варіанти того, як використати знерухомлені російські активи на користь Україні, голова Національного банку України Андрій Пишний розповів в інтерв'ю журналістці Української служби Голосу Америки Оксані Бедратенко.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Які зараз настрої у Вашингтоні? Дженет Єллен міністерка фінансів США на початку зборів МВФ та Світового банку зауважила, що Росія може відчувати сигнали від союзників України щодо певної втоми адже їм все складніше шукати джерела для фінансування допомоги Україні. Чи у вас таке саме враження склалося?
На жаль, нам дійсно доводиться боротися за увагу
Андрій Пишний, голова Національного банку України: Війна триває вже понад два роки і, на жаль, нам дійсно доводиться боротися за увагу. Ми це відчуваємо, бачимо до певної міри - це природній процес, але це виклик, який змушує нас бути ще більш проактивними, артикулювати більш чітко ті збитки, той жах, який несе з собою повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Тож дійсно ця проблема відчувається.
В Марракеші Світовий банк і Міжнародний валютний фонд зробили гарну заяву про те, що перемога України буде найкращим позитивним сценарієм для стабільності і глобальної економіки. Але тепер це необхідно матеріалізувати в розуміння тих ризиків, які з собою несе ця війна, і мотивувати до дії. І ця дія не повинна передбачати зменшення обсягів підтримки.
Місія української делегації саме під час циклу весняних зборів якраз і полягає в тому, щоб максимально повернути обговорення української тематики, підняти його вгору порядку денного і зробити так, щоб це обговорення приносило результат.
О.Б.: Яких результатів ви очікуєте від теперішнього весняного засідання МВФ та Світового банку?
А.П.: По-перше, ми ведемо дуже предметні дискусії, які нас наближають до Місії міжнародного валютного фонду в рамках четвертого перегляду програми. Місія повинна розпочати свою роботу наприкінці травня, і ми розраховуємо на те, що четвертий перегляд буде успішним.
Друге сподівання - це моя комунікація з керівниками центральних банків, з керівницею Європейського Центрального Банку Крістін Лагард на тему знерухомлених активів Росії та санкцій.
Багато розмов ведеться щодо надання технічної допомоги Національному банку, але ми обговорюємо з колегами надання технічної допомоги Національним банком, тому що багато хто із колег цікавиться нашим досвідом роботи в умовах війни, забезпечення безперебійної роботи, не дивлячись на обставини, в умовах активної фази війни, в умовах блекауту, адже блекаут може бути спровокований не лише ракетною атакою та ураженням енергетичної інфраструктури внаслідок обстрілу, але і кібератаками. Наш досвід є цікавим, і ми активно ним ділимось.
Україна в обговореннях з МВФ "виступає з сильної позиції"
Війна триває. Базовий сценарій Національного банку передбачав, що безпекові ризики зменшуватимуться, починаючи з 2025 року, і ми поки що залишаємося в цьому сценарії, але ми повинні готувати себе до будь-якого розвитку подій.
Через це активна комунікація, переконання наших партнерів в тому, що ми не лише потребуємо фінансової підтримки - вона для нас є життєво важливою.
Що важливо, Україна в цих діалогах виступає з сильної позиції. Не дивлячись на те, що ми завжди артикулюємо потребу у фінансові допомозі, зі свого боку Україна виконує всі взяті зобов'язання за програмою з Міжнародним валютним фондом, і третій успішний перегляд програми і рішення Ради директорів це підтверджує. Ми виконали усі кількісні ідикативні параметри і структурні маяки. І решту зобов'язань в рамках угод з іншими міжнародними партнерами ми також виконуємо.
Це історичний, унікальний момент, коли Україна в цих перемовинах може сказати: "Ми свою частину зобов'язань виконали. Реалізуйте ті запевнення, які вам нам давали"
Це історичний, унікальний момент коли Україна в цих перемовинах може сказати: "Ми свою частину зобов'язань виконали. Реалізуйте ті запевнення, які ви нам давали".
Маємо переконати союзників, що ми потребуємо партнерства, ми рухаємося попри війну в бік масштабних реформ, які торкаються усіх без винятку сфер суспільного, економічного, юридичного життя, нам потрібна підтримка, аби вистояти і перемогти, залишайтесь з нами так довго, як це буде потрібно, і дайте нам те, що нам необхідно для нашої перемоги.
О.Б.: Ви сказали про знерухомені російські активи. Озвучуються різні варіанти їхнього використання: від конфіскації до використання активів в якості застави. Який шлях найбільш імовірний?
А.П.: Це гарне питання. Насправді, це питання на декілька сот мільярдів доларів. Саме так його треба сприймати. Ми в Національному банку залишаємося прихильниками консолідованої відповіді міжнародного товариства на порушення міжнародного права, яку провідні юридичні школи визначили як концепцію контрзаходів. Це відкриває можливість доступу до самих активів.
Разом з тим, зараз пожвавились дискусія навколо іншого варіанту, коли ці знерухомельні активи розглядаються як застава для відповідної позики. Разом з тим є і інші варіанти, які передбачають, що Україна повинна отримати можливість залучити позику під майбутні доходи, які генерують ці з нерухомені активи.
Для використання знерухомлених російських коштів спершу потрібне політичне рішення, каже Пишний
Кожен із варіантів потребує щонайменше двох принципових відповідей: перша - політична, друга - юридична. На моє глибоке переконання, саме в такій послідовності.
Через це дискусія на рівні G7 щодо варіантів або, можливо, каскаду рішень, які поступово відкриватимуть доступ Україні до російських активів, - це те, що необхідно, щоб потім юридичні школи структурували це рішення таким чином, щоб воно відповідало міжнародним правилам і жодним чином не підважувало їх. Але для цього потрібна політична воля.
Цей діалог сьогодні триває і цей діалог доволі інтенсивний. Кожна моя зустріч за ці два дні так чи інакше торкалася цього питання - або з нашої ініціативи, або з ініціативи наших партнерів. І це означає, що відповідь незабаром буде знайдено, принаймні, ми в цьому зацікавлені.
О.Б.: Ви очікуєте якихось рішень вже цього тижня чи в червні на саміті Групи семи?
Це наша "невеличка мрія" вартістю в $ 300 млрд
А.П.: Я очікую цих рішень кожного дня. Це наша "невеличка мрія" вартістю в $ 300 млрд, яка для України є дуже важливою, тому що, по-перше, вона буде свідченням того, що демократичний світ, окрім пошуку варіантів, перейшов до активної фази реалізації. По-друге, вона відповідатиме принципам справедливості.
Лише за березень Росія атакувала нас чотирма сотнями ракет різних типів, 600 бойовими дронами і 3 тисячами керованих авіаційних бомб.
Всі ці атаки в тому числі завдали шкоди через те, що Україні не вистачає зброї, в Україні не вистачає захисту, який би міг закрити наше небо.
Харків, Запоріжжя, Одеса, Дніпро, Чернігівська область відчувають перебої з електроенергією. Енергетики разом з місцевою владою роблять неймовірні речі для того, щоб забезпечити життєздатність, і місто Харків живе.
24 лютого цього року на саміті країн G7 лідери зробили заяву, що треба визначитись щодо подальшої долі знерухомлених активів РФ до наступного саміту. Наступний саміт в червні. Тож очікуємо рішення.
Я був там декілька днів тому якраз перед візитом у Вашингтон для того, щоб проінспектувати роботу системи PowerBanking і зрозуміти, що ще ми можемо зробити для того, щоб безперебійне функціонування банківської системи було забезпечено за будь-яких умов.
Тож ми чекаємо цього рішення. Я сподіваюся, що обговорення на рівні країн G7 принесе якщо не остаточну відповідь, то наблизить нас до самого рішення. 24 лютого цього року на саміті країн G7 лідери зробили заяву, що треба визначитись щодо подальшої долі знерухомлених активів РФ до наступного саміту. Наступний саміт в червні. Тож очікуємо рішення.
О.Б.: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд відзначають те що Україна навіть в час війни змогла зберегти макрофінансову стабільність. Які зараз найбільші виклики для макрофінансової стабільності в країні?
А.П.: Макрофінансова стабільність, яка наразі є в Україні, - це не щось магічне, а результат взаємодії, як всередині України між Національним банком та урядом, так і міжнародної підтримки.
У 2023 році обсяг міжнародної підтримки досяг майже 43 млрд. Це величезна сума.
Нам вдалося її використати для того, щоб посилити нашу мікрофінансову стабільність, зробити її стійкою настільки, наскільки це можливо в умовах невизначеності і триваючої війни.
Стійкість, яку нам вдалося створити протягом минулого року, дозволила нам сконцентрувати власні обмежені ресурси, аби період очікування міжнародної допомоги пройти без відкриття емісійних каналів фінансування бюджетного дефіциту і війни
Цей рік приніс нам реалізацію ризиків, пов'язаних із втратою ритмічного надходження міжнародної допомоги. Ми залишаємося критично залежними від достатнього і ритмічного надходження міжнародної допомоги.
Протягом перших трьох місяців року, ми були в умовах достатньо обмеженого ресурсу. Важливо, що стійкість, яку нам вдалося створити протягом минулого року, дозволила нам сконцентрувати власні обмежені ресурси, аби період очікування міжнародної допомоги пройти без відкриття емісійних каналів фінансування бюджетного дефіциту і війни. І нам це вдалося.
Україна наприкінці березня - на початку квітня отримала міжнародної фінансової допомоги на суму понад 10 млрд доларів.
Це великі гроші, які дозволили Україні вчергове досягти історичного максимуму золотовалютних резервів Національного банку України - це гарна новина.
Для нас макрофінансова стабільність - це і мета, і актив, за рахунок якого Національний банк і уряд бачать перспективу залучення приватного капіталу.
О.Б.: Конгрес США ще не затвердив допомогу для України, однак допомога надходить від Європи і, як ви сказали, Україна мобілізує внутрішні резерви. Чи є загроза для макростабільності, якщо Конгрес і далі зволікатиме із затвердженням цієї допомоги?
А.П.: Ризики є. Як я говорив, ми критично залежні від достатнього обсягу військової і фінансової допомоги. Програми Європейського Союзу, Світового банку, фінансова допомога, яку нам дають окремі країни - це все дуже важливі речі, і я хотів би скористатися можливості подякувати нашим партнерам за це.
Але у випадку, якщо все ж таки не буде відновлено надходження міжнародної військової допомоги саме від ключового партнера - Сполучених Штатів, то ризики суттєво зростають, і зростають негативні впливи на інфляційні та курсові очікування і на макрофінансову стабільність.
Ми залишаємося в базовому сценарії які передбачає що обсяг фінансової підтримки 2024 року буде не менш ніж 37 млрд дол
Є і позитивні ризики, зокрема вирішення питання про доступ України до з нерухомованих активів. Якщо воно буде вирішено найближчим часом, це створить додатковий фінансовий ресурс, який знову ж таки відкриє для нас додаткові можливості для того, щоб провести валютну лібералізацію, дати більше кисню, свободи для руху капіталу, а відтак зробити економічну ситуацію ще більш стійкою, а процеси відновлення більш стрімкими.
Ми залишаємося в базовому сценарії, який передбачає, що обсяг фінансової підтримки 2024 року буде не менш ніж 37 млрд дол. Ми дуже розраховуємо на позитивне рішення Конгресу і відновлення і достатнього і ритмічного обсягу фінансової і військової допомоги.
О.Б.: Чи правильно я вас розумію, що американська допомога важлива саме військовому аспекті, а економічний баланс можна забезпечити за рахунок допомоги європейців та внутрішніх надходжень?
А.П.: Обидва аспекти - і бюджетний, і військовий - є критично важливими. Війна триває, і росіяни бачать, що Україна потерпає від дефіциту зброї, і активізують обстріли. Через це для нас важливі обидва аспекти.
Сполучені Штати були, і ми дуже розраховуємо, що будуть залишатися нашим ключовим партнером. Це насправді буде підтвердженням тих політичних запевнень, які ми неодноразово чули, що з нами будуть так довго, як необхідно, і в тому обсязі, якого потребуватиме український супротив.
О.Б.: Ви згадали про російські атаки на енергоінфраструктуру. Яким чином вдається забезпечувати роботу банківської системи в цій ситуації?
А.П.: Коли Росія восени 2022 року розпочала атаки на енергетичну інфраструктуру, фактично в бомбосховищі Національного банку, де я провів свій перший робочий день на посаді голови Національного банку, ми з командою вигадали проєкт, який потім підтримала банківська система - Power Banking.
Це - загальнонаціональна мережа відділень, які працюють за будь-яких умов. Ці відділення забезпечені резервними каналами зв'язку в обов'язковому порядку, а там, де необхідно - Starlink. Ці відділення в обов'язковому порядку забезпечені безперебійними джерелами енергопостачання, генераторами.
Сьогодні більш ніж 55% мережі системно важливих банків здатні працювати за будь-яких умов
35%, банківської мережі системно важливих банків повинні бути забезпечені усім необхідним, аби працювати в умовах блекауту і відсутності зв'язку.
Банки сприйняли рекомендацію Національного банку, і сьогодні більш ніж 55% мережі системно важливих банків здатні працювати за будь-яких умов.
Цікаво, що до цього проекту приєдналися не лише системно важливі банки, а практично усі українські банки, які мають мережу. Вони вважають для себе за честь, щоб принаймні третина відділень були готовими до роботи в умовах блекаунту. Ми це, звісно, вітаємо.
Ми протестували цю систему саме зараз, весною 2024 року, коли Росія поновила ракетні атаки.
Я нещодавно був у Харкові. Якраз в той день по Харкову завдали чергового ракетно-бомбового удару - 12 прильотів атакували енергетичну інфраструктуру. Місто протягом більшої частини дня знаходилось в умовах умовах блекауту.
Проінспектувавши відділення, я можу сказати що 121 відділення в Харкові і Харківській області, які входять в мережу Power Banking, функціонували за відсутності енергоживлення.
Персонал знає що робити, період часу з моменту зникнення електроенергії до під'єднання альтернативних джерел живлення та зв'язку - мінімальний, клієнти навіть не помічають цього переходу, бо відділення функціонує. Ми називаємо це протокол за будь-яких умов.
Взагалі, я вчергове пересвідчився в силі духу і в особливі аурі Харкова. Вперше я там був весною 2022 року. Зараз попри постійні повітряні атаки, місто функціонує, мер в активному настрої тому, що він дуже злий - через атаки. Він розуміє виклик, який принесла ця нова хвиля ракетного терору Російської Федерації. Але треба говорити відверто, що цього разу це подолати складніше, адже росіяни уразили саме генерацію електроенергії, а також мережу транспортування струму.
Ця шкода колосальна, і не лише в Харкові, а по всій Україні, Трипільська ТЕС, яка забезпечує електроенергією Київську область, фактично зруйнована і зруйнована вона, до речі, як сказав президент, внаслідок того, що нам просто не вистачило зброї, щоб збити усі ракети, які на нас летіли. Життєво необхідно, щоби обсяг фінансової і військової підтримки залишався в достатньому розмірі, а небо було максимально захищене.
Це важкий досвід. Я би дуже хотів, щоб наш проект Power Banking залишився просто проектом і його не доводилося використовувати, але реальність інша.
Сьогодні ми бачимо, що він функціонує там, де це необхідно. Запорізька, Дніпровська, Харківська, Сумська області в моменти блекауту працювали саме на протоколі Power Banking.
О.Б.: МВФ озвучив покращений прогноз для Росії - це 3,2% росту ВВП цього року. Чи можна зробити висновок, що західні санкції проти Росії не працюють, чи МВФ чогось не добачає?
А.П.: Це не так. Росія відчуває вплив санкцій. Однак, ми не повинні закривати очі на той факт, що Росія навчилась адаптуватися і обходити санкції.
Увесь фінансовий сектор Російської Федерації повинен знаходиться під санкційним тиском
Це означає, що санкційний тиск повинен посилюватись, що обхід санкцій повинен каратися, а вторинні санкції повинні бути одними з пріоритетів. Залишаються лазівки, які підважують ефективність санкційних пакетів.
Позиція Національного банку завжди полягала в тому, що увесь фінансовий сектор Російської Федерації повинен відчути вплив санкцій, що ключові банки, якщо не всі, треба відключити від SWIFT, повинні бути застосовані арешти і рахунків, і активів, повинен бути санкціонований менеджмент і керівництво центрального банку.
Хочу віддати належне Сполученим Штатам, які ухвалили нещодавно принципово важливе рішення разом із Британією щодо обмежень імпорту нікеля, алюмінію, інших металів. Це дуже важлива річ, яка обмежує здатність Росії до війни.
Національний банк послідовно добивається рішення від банків, які належать міжнародним фінансовим групам, про вихід з Російської Федерації. Наша непроста дискусія з Raiffeisen Bank International щодо їх виходу з Російської Федерації триває вже майже два роки. Я сподіваюся, ми наблизимося до ухвалення відповідних рішень з їхнього боку.
Сполучені Штати Америки - лідери питаннях застосування санкційного тиску як індивідуального, так і відповідно на організації. Крім того, дуже потужним було рішення про те, що санкції можуть бути застосовані до компанії фінансових установ і банків, які ігнорують або допомагають обходити фінансові санкції навіть без попереджень і ми бачимо сьогодні те, що і Китай, і Туреччина, і країни Близького Сходу сприймають ці обмеження як надмірний ризик і відповідним чином обмежують транзакції з Російською Федерацією, обмежують транзакції з резидентами Росії.
Це еволюція усвідомлення того, що увесь фінансовий сектор Російської Федерації повинен знаходиться під санкційним тиском.