"Україна вийшла переможницею із саміту НАТО". Огляд західних медіа і думок експертів

Хоч Україна і не входить до НАТО, саме Київ вийшов "великим переможцем" із саміту Альянсу у Вашингтоні. Адже чи не всі події ювілейного зібрання лідерів 32 країн оборонного блоку були зосереджені довкола України, а президент Володимир Зеленський щодня мав виступи в американській столиці. Про це пишуть деякі американські видання та кажуть оглядачі.

"Перемоги" України на саміті

Емі Остін Голмс, професорка університету Джорджа Вашингтона, в інтерв'ю Голосу Америки розповіла, що також вважає саміт успішним для України, "оскільки партнери збільшили обсяг зобов’язань, порівняно з тим, що вони давали Києву до цього". На її думку, термінологія, якою послуговувались учасники саміту, зокрема щодо "мосту України до НАТО" свідчить, "що Україна має шлях до членства", хоча "в Альянсі досі є розбіжності щодо того, як скоро це має статися".

Іншим позитивним результатом для Києва Джон Гербст, старший директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні, називає двосторонні угоди, які Зеленський підписав з лідерами низки країн НАТО, які "обіцяють довгострокову безпекову допомогу".

Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма", в коментарі для Голосу Америки також загалом схвально оцінила результати саміту для Києва.

"Перше - це підкреслення не просто відкритих дверей, а незворотності, і не тільки євроатлантичної інтеграції, бо інтеграція може бути чимось незавершеним, а саме членство в Альянсі, - пояснює вона. - А друге - це те, що окремо підкреслили, що з Вільнюса до Вашингтона Україна зробила достатню кількість реформ економічних, у військовій сфері, які потрібні для членства в Альянсі.

При цьому Голмс сказала, що вважає справедливим "аргумент про те, що, можливо, можна було б уникнути російської анексії Криму у 2014 році, якби Україна вже була членом НАТО або якби Захід зайняв більш рішучу позицію у відповідь на цю незаконну анексію".

"Але головна різниця між нинішнім та попередніми самітами полягає в тому, що НАТО став більшим, ніж будь-коли, - додала Голмс. - Після вступу Швеції та Фінляндії кількість членів НАТО зросла. Це означає, що НАТО сильніший, ніж будь-коли. І це означає, що НАТО в цілому краще здатне підтримувати Україну, ніж раніше".

"Поразки" для України

"Жодного запрошення Україні вступити до НАТО... жодної нової суттєвої ролі Альянсу в допомозі Україні перемогти Росію, жодних чітких зобов'язань щодо перемоги", - так результати саміту в інтерв'ю Голосу Америки оцінив Курт Волкер, колишній представник США у НАТО. Він зазначив: "Координація допомоги Україні через НАТО, а не лише через США, це теж добре. Але це не те, що змінює правила гри, на що багато людей сподівалися".

Тим часом New York Times зауважує, що обіцянки НАТО перед Україною не відповідають вимогам того, що українська армія потребувала б для контрнаступу цього року: "Пожертвування зброї зі Сполучених Штатів і європейських країн потребуватимуть тижні, якщо не місяці, щоб дістатися до лінії фронту".

Хоча держсекретар США Ентоні Блінкен під час виступу на саміті заявив, що довгоочікувані винищувачі F-16 в цю мить вже в дорозі до України, ці літаки, ймовірно, скоріше будуть використані із метою захисту, адже союзники все ще обговорюють, чи можуть F-16 залітати в російський повітряний простір для ударів.

Також йдеться про повільне виконання обіцянок західних країн, визнають самі лідери держав НАТО. Зокрема президент Литви Гітанас Науседа заявив: "Для мене особисто це велике розчарування, тому що українці чекають, що ці речі прийдуть, ця військова техніка потрапить в Україну, але цього не відбувається".

Натомість, зауважує NYT, союзники більше говорили про посилення протиповітряної оборони, зокрема пообіцяли Києву 4 додаткові установки Patriot і одну SAMP-T. Також лунало чимало заяв про довгострокові зобов'язання та зміцнення української армії у майбутньому.

Також Гербст підкреслив, що "ані Україна, ані Європа не будуть у безпеці, доки Україна не приєднається до НАТО". І хоча у фінальному комюніке саміту йдеться про "незворотність" рішення про членство України, "ці кроки скромні та контрастують із сильнішими тимчасовими перевагами, якими користувалися Швеція та Фінляндія до того, як вони стали членами".

Гербст пояснює: "Наприклад, чому посол України в НАТО не може брати участь у Північноатлантичній раді (орган НАТО, який приймає рішення - ред.)? І чому українські посадовці не можуть брати участь в апараті НАТО?"

Також експосол вказує на те, що масована атака РФ на українські міста 8 липня мала на меті "підкреслити українцям, наскільки вони залишаються вразливими". Однак, каже Гербст, Сполучені Штати могли б відповісти Путіну на ці удари, "якби скористалися нагодою, щоб зняти всі обмеження на використання зброї США проти цілей у Росії". "Натомість Білий дім публічно оголосив, що його обмеження залишаються в силі, рішення, яке є поганим для народу України та для керівництва США", - додав він.

Майкл Барановський, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла, в коментарі для Голосу Америки також додав: "Ця стратегія не отримала схвалення. Кількість союзників просували це питання. А кілька ключових союзників чинили опір, вважаючи, що зараз невідповідний час, або, можливо, на жаль, розглядаючи це як крок до ескалації. На жаль, бо ми дійсно просимо Україну воювати зі зв'язаною за спиною однією рукою".

Питання до Байдена і Трампа

Деякі західні видання, як-то Financial Times, зосереджують увагу на тому, що іншою центральною темою саміту стали питання до президента США Джо Байдена щодо його здатності продовжувати виборчу кампанію.

"Більшість розмов протягом тижня, чи то в схожому на печеру конференц-центрі, де збиралися лідери, чи то на офіційних прийомах по всій столиці США, чи то в барах і посольствах у неробочий час, зосереджувалися на тому, як Байден виступив на саміті — і яким буде його майбутнє", пише FT. Видання зауважує, що офіційно союзники по НАТО "старанно утримувалися від будь-яких публічних зауважень, пов'язаних зі здоров’ям Байдена, побоюючись втрутитися у вибори в листопаді або засмутити критичного союзника".

Американські медіа також облетіли новини, коли Байден, представляючи до слова Зеленського, обмовився і сказав: "Президент Путін".

Politico із посиланням на власні джерела зазначає, що європейські дипломати мають "дуже дивне відчуття", коли слухаєш президента Сполучених Штатів і "більше переймаєшся тим, чи не відійде він від узгодженого тексту, ніж радієш можливості почути лідера вільного світу".

Але також, пише FT, європейські союзники значно нервують через американські вибори й непевність щодо напрямку курсу США у випадку перемоги експрезидента Дональда Трампа, "враховуючи висловлені Трампом антинатовські позиції".

"Переважна увага" до Байдена, як зазначає Politico, за словами деяких чиновників, відвертала увагу від Трампа і того, що означало б, якби він знову повернувся у Білий дім, а також того, що він також "не настільки вже й молодший" (Джо Байдену 81 рік, Дональду Трампу - 78 років, - ред.).

Іво Даалдер, колишній посол США в НАТО за президента Барака Обами, сказав виданню, що "союзники по НАТО розуміють, що ймовірність появи адміністрації Трампа різко зросла після дебатів", тож готуються до цього, зокрема передавши координацію допомоги Україні від США до Альянсу.

При цьому Politico зауважує, що хоча Україна, висловлюючись фігурально, отримує "золото" на цьому саміті, то сам Північноатлантичний альянс проявив себе як "напівфункціональна сім'я". Зокрема відсутній консенсус щодо того, як підштовхнути членів НАТО досягти своїх цільових витрат на оборону у принаймні 2% ВВП.

А також деякі країни Альянсу сіють певний розбрат у рядах, як-то прем'єр Угорщини Віктор Орбан, який напередодні саміту відвідав Китай і Росію, а також президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який звинувачував США і країни Заходу в загостренні російсько-української війни та конфлікту на Близькому Сході.

До роботи над статтею долучились Марія Ульяновська, Тетяна Ворожко, Олексій Коваленко, Мілена Дурдич.

Дивіться також:

Захід готується до гонки озброєнь з Росією та її союзниками