Представники політичного керівництва шести колишніх республік СРСР прибули на саміт «Східного партнерства» ЄС, який розпочався у четвер в Ризі. Зустріч проходить на тлі підвищеної напруженості у відносинах між Європою та Росією через різні погляди на майбутнє регіону.
Вдаючись до допомоги перекладачів, військовослужбовці сто сімдесят третьої повітряно-десантної бригади США навчають солдатів української Національної гвардії прийомів боротьби з екстремістами. Навчання проходять глибоко в лісах Західної України і націлені на боротьбу з проросійськими сепаратистами на сході країни.
Цей тліючий конфлікт служить фоном саміту «Східного партнерства» Євросоюзу. Лідери України, Грузії, Білорусі, Молдови, Вірменії та Азербайджану зустрічаються з колегами з ЄС у Ризі. Дводенна зустріч націлена на зміцнення відносин з колишніми радянськими республіками, пояснює аналітик інституту Chatham House Орися Луцевич.
«Перед нами перспектива нового розуміння Європи та її оточення, а також того, що все це означає. Я думаю, Європейському Союзу вдалося виробити абсолютно єдину позицію з приводу того, що у всіх країн є право самостійно визначати своє майбутнє», – говорить вона.
На минулому саміті «Східного партнерства» в листопаді 2013 колишній президент України Віктор Янукович під тиском Росії в останній момент відмовився підписувати угоду з ЄС.
Це спровокувало проєвропейські демонстрації на вулицях Києва, які призвели до повалення Януковича, а кілька місяців потому і до насильницької анексії Криму Росією. Дії Москви тільки підштовхнули колишні союзні республіки ще ближче до Брюсселя, вважає Кадрі Лійк з Європейської ради з міжнародних відносин.
«Всі країни намагаються зблизитися з ЄС ще активніше, ніж раніше, в тому числі ті, хто явно використовує зв’язок з Європою як противагу російському впливу. Це в першу чергу стосується Азербайджану та Білорусі. Вони зараз у страху перед тим, що може зробити Росія», – пояснює експерт.
Поряд з Україною та Молдовою, Грузія підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом. За словами президента Георгія Маргвелашвілі, Європа не повинна дозволяти Росії себе залякати.
«Парадигма, за якої Росія ніби як обґрунтовано вважає, що подальший рух Грузії в бік Європи становить загрозу її національній безпеці, а європейці ніби як це беруть до уваги, абсолютно абсурдна. Цьому абсурду необхідно протиставити позитивний європейський порядок денний», – заявив він.
Однак яким буде цей порядок денний, все ще є незрозумілим, а питання про повне членство в ЄС поки не розглядається, зазначає Лійк: «Ви можете отримати доступ на ринок і безвізовий режим, але чи можете ви стати членом Євросоюзу? Це питання завжди залишлося без відповіді».
На думку Орисі Луцевич, відповідь, швидше за все, буде негативною: «Європа не готова розширювати свої межі і приймати до своїх лав нові країни».
Намагаючись зблизитися з колишніми радянськими республіками, Європа при цьому також прагне послабити напруженість у відносинах з Росією.
«У той же час Європа повинна вирішити, як вона хоче будувати відносини з Росією – чи це буде стримування, або конфронтація, або партнерство», – говорить Луцевич.
Президент України вже заявив, що хоче подати заявку на вступ до ЄС до 2020 року. Аналітики вважають, що у Брюсселя на цей рахунок можуть бути інші плани.
