Сертифікація українських товарів для ЄС: корупція проти закону і стандартів

Київ – Українські виробники вважають ринок Євросоюзу перспективним для своїх товарів і послуг, засвідчують дані Міністерства економічного розвитку України. Щоправда, урядовці визнають, що чимало українських виробів не відповідають сертифікатам і стандартам якості, затвердженим у ЄС. П’ятого червня у Києві бізнесмени та експерти Національного агентства з акредитації України обговорили з європейськими колегами можливості виходу українських товарів і послуг на ринок ЄС.

У разі підписання в листопаді цього року угоди про асоціацію між Україною та ЄС, між ними від січня 2014 року почне функціонувати зона вільної торгівлі. Відтак, український бізнес потребує атестації своєї продукції відповідно до європейських стандартів, розповів журналістам посланник-радник представництва ЄС в Україні Ендрю Разбаш.

«Іноді здається, що от, ще трохи – і документ підпишуть, і можна буде полегшено зітхнути, – пояснює Разбаш. – Але це не так! Усе по-справжньому тільки тоді і розпочнеться, насамперед ми побачимо зростаючу конкуренцію між виробниками України і держав Євросоюзу. Переможе якісніший, сучасніший, дешевший товар. Адже зона вільної торгівлі – це якісні товари і послуги, розвиток промисловості, підтримка малого і середнього бізнесу».

Акредитація (сертифікація) товарів і послуг – одна з ключових сфер співпраці між Києвом і Брюсселем, вихід українських товарів на ринки ЄС сприятиме економічному розвитку країни, підтримає приватну ініціативу українців. Про це каже виконувач обов’язків голови Національного агентства з акредитації України Володимир Рущак.

«Незабаром буде ухвалена низка нормативно-правових документів, що дозволить поступово впровадити європейські принципи у діяльність фахівців з оцінки відповідності «євронормам» та акредитації товарів. Якщо наш товаровиробник захоче працювати на ринку ЄС, він звертатиметься до агентства, а його фахівці надаватимуть чи не надаватимуть атестату якості», – зауважив Рущак.

Тіньова економіка гальмує євроінтеграцію українського бізнесу – фахівці

Володимир Рущак визнає, що отримати євросертифікат багатьом українським виробникам буде складно. На заваді застарілі обладнання і технології виробництва, високий рівень тіньового виробництва тощо. Рущак пропонує урядові підтримати виробників, які вкладають кошти у модернізацію виробництв, і боротися з тіньовою економікою.

«Ми бачимо, що обсяги виробництва у тіньовому секторі починають перешкоджати розвиткові легального бізнесу. Це також перешкода для виходу нашого бізнесу за межі України, тож із тіньовою економікою треба боротись», – зазначив фахівець у розмові з Радіо Свобода.

За даними Міністерства економічного розвитку, обсяг тіньової економіки в Україні становить близько 40 відсотків. Серед іншого, «тіньовики» «заповнили» такі економічні ніші, як піратські відео-, аудіо- продукція, програмне забезпечення і «сірі» автомобілі.

Згідно з розрахунками експертів Світового банку, частка тіньової економіки в українському ВВП є найвищою в Європі і перевищує 40 відсотків від офіційного показника ВВП. Разом з Україною трійку європейських лідерів із тінізації складають Молдова (44,3%) та Білорусь (43,3%), на четвертому місці йде Росія (40,6%).

Корупція проти виходу українців на європейський ринок

Корінь проблеми – у високому рівні корупції, зауважує консультант Всеукраїнської асоціації малого бізнесу Іван Галенко. На його думку, допоки чиновник буде продавати сертифікат якості або ліцензію на торгівлю, європейці ризикують отримувати з України продукцію, далеку від стандартів якості ЄС.

«Акредитація – це відповідність певним стандартам. Так, 1 метр – це не 90, а 100 сантиметрів. Проблема у тому, що нині, якщо ви купили метр тканини, вам на неї не дали документа, що там метр, тобто 100 сантиметрів. А після того, як ви вдома переміряли і виявили, що там 70 сантиметрів, у вас немає можливості повернутись і про це сказати. Документ на руках відсутній, – наводить Галенко приклад. – Оскільки ринки фактично монополізовані, і у торгових рядах стоять реалізатори продукції одного власника, то такий «метр» у 70 сантиметрів у всіх. І споживач нічого ніде не може зробити».

Тож підвищення якості української продукції, підвищення її безпеки, її атестація за європейськими стандартами можлива за умов подолання корупції, каже Галенко. У рейтингу економічної свободи і корупції, який склали експерти фонду Heritage Foundation, нині Україна посідає 161-е місце – останнє серед 43 країн Європи.