День скорботи у Львові провели попри судову заборону

Львів – Восьме травня у Львові таки стало Днем скорботи за жертвами тоталітарних режимів і Другої світової війни, незважаючи на заборону суду. Напередодні Львівський окружний адміністративний суд, за поданням міської прокуратури, зупинив таке рішення Львівської міськради. Однак жодного поминального заходу, запланованих Всеукраїнським товариством політв’язнів і репресованих, а також Львівською обласною радою, не було скасувано. Щоправда, прапорів із жалобними стрічками на будинки не вивішували, як це зазвичай буває у Дні скорботи.

Політичні в’язні радянських таборів, репресовані зібрались на жалобне віче «Україна пам’ятає злочини німецьких нацистів» на львівському пагорбі Цитадель, де у 1941-1944 роках діяв німецький концтабір «Шталаґ-328». Тут у нелюдських умовах утримувались близько 280 тисяч військовополонених різних національностей і половина з них загинула у Львові.

Львів’янин Петро Франко, колишній малолітній політв’язень радянських концтаборів, пригадує, як німці у червні 942 року вели полонених червоноармійців, і зупинились на перепочинок.

«Ми звернули увагу, тоді ще підлітки, що дерева були у листі, у тут раптом без листя. Хто був дужчий із червоноармійців, ліз на дерево і скидав те листя і вони його їли. Якась жінка кинула клунок, а там виявився хліб. І німці застрелили того чоловіка, що вхопив клунок, і останки цієї людини досі тут спочивають. Один мільйон 80 тисяч людей із Галичини виселили у Сибір. І це ми маємо святкувати 9 травня День Побєди. Та 8 травня підписано капітуляцію. Дев’яте травня – це лише приставка і не більше», – наголосив Петро Франко.

Учасники віче тримали у руках плакати з написами «День скорботи, а не День победы», «Україна пам’ятає злочини німецьких нацистів», «Нацизм і комунізм – брати-близнюки». У такий спосіб вони продемонстрували своє ставлення до 9 травня.

Молились за всіх загиблих

Син головнокомандувача УПА Романа Шухевича – Юрій Шухевич – зауважив, що 8 травня потрібно згадати всіх людей, загиблих у Другій Світовій війні.

«Не має значення, чи це жертви німецької авіації, чи жертви німецького Дрездена, стертого англо-американською авіацією, чи жертви блокади у Ленінграді, чи жертви у Хіросімі й Нагасакі. Ці всі люди загинули. Яку перемогу святкувати 9 травня? Одного режиму над другим, одного переможеного режиму, з якого питали за його злочини, і другого, що прикрив від справедливого суду інших злочинців, і ця перемога дала їм можливість творити злочини після війни», – каже Юрій Шухевич.

Учасники жалобного віче підписались під листом до Європарламенту і німецького уряду з вимогою визнати злодіяння нацистів у Львові злочинами проти людяності і передати львівському Центру національного відродження копії документів із німецьких архівів, що стосуються концтабору «Шталаґ-328», що діяв у Львові під час війни.

Восьмого травня у Львові пройшло спокійно і обмаль львів’ян взяли участь у поминальних заходах.

На 9 травня очікують провокації

Тим часом у Львівську міськраду надійшло понад 20 заявок від різних політичних, громадських організацій із проханням дозволити провести заходи 9 травня. Мерія звернулась із позовом у Львівський окружний адміністративний суд із вимогою заборонити проведення всіх масових акцій 9 травня у Львові, окрім офіційних, щоб унеможливити провокації.

За даними ВО «Свобода», у місті готуються провокації, з використанням «потужних піротехнічних засобів».

Влада ж запевняє, що все буде спокійно та обіцяє залучити до охорони громадського порядку півтори тисячі правоохоронців.