Київ – Компліменти, жіноча солідарність і переддень народження Шевченка – ось що означає восьме березня для депутаток українського парламенту. ООН запровадив міжнародний день боротьби за права жінок і мир ще у 70-х. За однією з версій, традиція започаткована «маршем порожніх каструль» нью-йоркських робітниць, які за однаковий обсяг роботи вимагали зарплату, як у чоловіків.
Восьме березня – державне свято, а також привід висловити солідарність із жінками світу, вважає представниця Комуністичної партії України Катерина Самойлик.
«Для мене це – свято, це – поклоніння перед жінкою, це – день, коли висловлюється велика шаноба, велика любов до жінки як матері, як берегині, як продовжувачки людського роду», – зауважує вона.
Рудимент радянщини чи свято компліментів
Рудиментом радянщини називає цю дату депутатка від «Свободи» Ірина Фаріон.
«Я ніколи цього не святкую, – наголошує політик. – Я святкую 9 березня – день народження Тарасика Григоровича. Не випадково у російській мові слово «праздник» означає «праздно», тобто «даремно», «марно». Даремно і марно ми тримаємося за «совок» навіть у вигляді свят».
Регіоналка Ірина Горіна також не вітає восьмого березня жінок, але залюбки приймає вітання від чоловіків. За її словами, і восьме березня, і двадцять третє лютого, що «перекочували» в український календар із Радянського Союзу, давно втратили революційний зміст.
«Це – просто жіноче свято, коли чоловіки вітають жінок. І це приємно: тільки починається весна – аж тут таке чудове свято, коли є можливість послухати компліменти. Я ставлюсь до цього так. Так само і 23 лютого я не думаю про радянську армію, а просто вітаю всіх чоловіків, включно із моїм маленьким сином, який ще ніякий не захисник жодної Вітчизни», – зазначає Горіна у коментарі Радіо Свобода.
В питаннях прав жінок Україна зробила крок назад – Бондаренко
Депутатка минулого скликання від Блоку Юлії Тимошенко Олена Бондаренко, яка багато років очолювала підкомітет із гендерної політики парламентського комітету з прав людини, вважає восьме березня нагодою ще раз наголосити на рівноправності жінок і чоловіків і необхідності забезпечення їм рівних можливостей. Останніми роками в питаннях прав жінок Україна зробила крок назад, вважає політик.
«По-перше, було ліквідовано профільне Міністерство сім’ї, молоді і спорту, яке впритул займалося питанням рівних можливостей – і достатньо успішно, – пояснює Бондаренко. – По-друге, державна програма забезпечення рівних прав і можливостей завершилася у 2010 році, а нову так і не розробили. Зрештою, і підкомітет у комітеті з прав людини так і не запрацював і мені шкода тих напрацювань, які ми мали із громадянським суспільством, з неурядовими організаціями і з експертним середовищем».
У Раді минулого скликання депутатки створили Міжфракційне об’єднання «Рівні можливості», куди увійшли представниці більшості представлених у тодішньому парламенті політичних сил. Однак, на думку Олени Бондаренко, вони, на жаль, так і не змогли відійти від своїх партійних програм і працювати єдиною командою.
Збільшити кількість жінок у політиці намагались, ініціювавши законопроект, в якому пропонувалося впровадити квоти для кандидаток у виборчих списках партій. Однак парламентська більшість його так і не підтримала.
Восьме березня – державне свято, а також привід висловити солідарність із жінками світу, вважає представниця Комуністичної партії України Катерина Самойлик.
«Для мене це – свято, це – поклоніння перед жінкою, це – день, коли висловлюється велика шаноба, велика любов до жінки як матері, як берегині, як продовжувачки людського роду», – зауважує вона.
Рудимент радянщини чи свято компліментів
Рудиментом радянщини називає цю дату депутатка від «Свободи» Ірина Фаріон.
«Я ніколи цього не святкую, – наголошує політик. – Я святкую 9 березня – день народження Тарасика Григоровича. Не випадково у російській мові слово «праздник» означає «праздно», тобто «даремно», «марно». Даремно і марно ми тримаємося за «совок» навіть у вигляді свят».
Регіоналка Ірина Горіна також не вітає восьмого березня жінок, але залюбки приймає вітання від чоловіків. За її словами, і восьме березня, і двадцять третє лютого, що «перекочували» в український календар із Радянського Союзу, давно втратили революційний зміст.
«Це – просто жіноче свято, коли чоловіки вітають жінок. І це приємно: тільки починається весна – аж тут таке чудове свято, коли є можливість послухати компліменти. Я ставлюсь до цього так. Так само і 23 лютого я не думаю про радянську армію, а просто вітаю всіх чоловіків, включно із моїм маленьким сином, який ще ніякий не захисник жодної Вітчизни», – зазначає Горіна у коментарі Радіо Свобода.
В питаннях прав жінок Україна зробила крок назад – Бондаренко
Депутатка минулого скликання від Блоку Юлії Тимошенко Олена Бондаренко, яка багато років очолювала підкомітет із гендерної політики парламентського комітету з прав людини, вважає восьме березня нагодою ще раз наголосити на рівноправності жінок і чоловіків і необхідності забезпечення їм рівних можливостей. Останніми роками в питаннях прав жінок Україна зробила крок назад, вважає політик.
«По-перше, було ліквідовано профільне Міністерство сім’ї, молоді і спорту, яке впритул займалося питанням рівних можливостей – і достатньо успішно, – пояснює Бондаренко. – По-друге, державна програма забезпечення рівних прав і можливостей завершилася у 2010 році, а нову так і не розробили. Зрештою, і підкомітет у комітеті з прав людини так і не запрацював і мені шкода тих напрацювань, які ми мали із громадянським суспільством, з неурядовими організаціями і з експертним середовищем».
У Раді минулого скликання депутатки створили Міжфракційне об’єднання «Рівні можливості», куди увійшли представниці більшості представлених у тодішньому парламенті політичних сил. Однак, на думку Олени Бондаренко, вони, на жаль, так і не змогли відійти від своїх партійних програм і працювати єдиною командою.
Збільшити кількість жінок у політиці намагались, ініціювавши законопроект, в якому пропонувалося впровадити квоти для кандидаток у виборчих списках партій. Однак парламентська більшість його так і не підтримала.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
