Президент Білорусі заявив, що має намір скоротити імпорт нафти з Росії до 30-40% потреб ринку країни. Його заяву опублікувало білоруське державне ЗМІ «Белта».
Російський енергетичний тиск
З початку Нового року Росія та Білорусь не змогли домовитись про ціну на російську нафту на 2020 рік.
З 1 січня Росія призупинила постачати нафту на білоруські нафтопереробні заводу, утім 4 січня частково відновила постачання. Президент Лукашенка, який вважає російські ціни на нафту надто високими, заявив про намір шукати альтернативних нафтових поставок з Європи.
Білоруська державна нафтова компанія «Белнєфтєхім» у понеділок повідомила, що через суперечку з росіянами імпортуватиме нафтову сировину з Норвегії через Литву. Перед тим Лукашенка сказав, що Білорусь імпортуватиме по 30% нафти з Балтійського порту та з України.
Білорусь надіслала пропозиції щодо закупівлі нафти Україні, Польщі, Казахстану, Азербайджану та країнам Балтії. За даними видання Рейтер, Україна справді веде переговори з Білоруссю щодо поставок нафти з Одеського порту, утім кінцевої угоди поки не досягнули.
Торік імпорт російської нафти до Білорусі вже скоротився. У 2018 році Росія постачала по нафтопроводу «Дружба» до Білорусі 18 мільйонів тон нафти. У 2019 році цей імпорт скоротився до 17,6 тон. Експерти вважають, що енергетичним тиском Москва домагається контролю над Білоруссю, щоб зробити її буферною зоною між Росією та Заходом.
Білорусь може втратити незалежність
У протистоянні з Росією Президент Білорусі шукає підтримки на Заході. Він веде переговори з поляками та литовцями про диверсифікацію енергопостачання, не виключає участі білоруських військових у навчаннях НАТО, веде переговори з Євросоюзом про співпрацю.
На думку експертки «Атлантичної Ради» Дайан Френсіс, «Лукашенко, в якого мама – українка, схоже, копіює український сценарій, апелюючи до Європейського Союзу та Сполучених Штатів».
І його зусилля вже принесли певні плоди, каже оглядачка. Візит у Білорусь радника Білого дому з нацбезпеки Джона Болтона та його зустріч із Лукашенком у США коментували як «демонстрацію підтримки незалежності Білорусі».
«Через місяць після цього візиту США погодились призначити у Мінську посла – вперше за останні понад 10 років», - відзначає Дайан Френсіс.
Вона наводить інші докази того, що Лукашенко бере курс на український стиль поведінки у відносинах з Росією.
«За останній рік Лукашенка змінив мову з російської на білоруську у своїй публічній адресі. Від дозволив проведення досить масштабного протесту проти об’єднання з Росією, гаслами якого були «Спочатку Крим, потім – Білорусь», «Стоп – анексії». Це ризикована стратегія, але Лукашенка є хитрий диктатор, і в протистоянні з Кремлем він може розраховувати на значну підтримку в Білорусі, де населення складає 9,5 мільйонів людей», - пише у своїй статті Дайан Френсіс для «Атлантичної Ради».
Офіційний Київ наразі не коментує російсько-білоруського тертя. Утім експерти в Україні вважають, що Росія має великі шанси поглинути Білорусь. І це, за іронією долі, буде на руку Україні.
«Якщо відбудеться поглинання Білорусі, це буде погано для України у короткотерміновій перспективі. Але в довготерміновій – це додатковий тягар для Росії. І сьогодні я не бачу ресурсів, які могли б утримати Російську Федерацію у її нинішніх кордонах, а тим більше з Кримом, Донецьком, Луганськом та ще й Білоруссю. Загарбницька політика Росії, можливо, не таких масштабів, як за радянських часів, вона реалізовується. Але враховуючи ресурсне перевантаження, це просто наближує Росію якщо не до колапсу, то глибокої кризи,» - коментує український оглядач Олександр Хара виданню «Атлантична Рада».
Окупація ще однієї європейської країни Кремлем швидше всього призведе до масових санкцій, - переконана Дайан Френсіс.
Що є в України, і чого не зміг зробити Лукашенко, вважають оглядачі, це сформувати громадянське суспільство, здатне протистояти російській агресії.
Саме тому, в Лукашенка невеликі шанси зберегти незалежність.
«НАТО наврядчи прийде на порятунок. І дуже малоймовірно, що Захід піде на війну, аби підтримати такого репресивного диктатора як Лукашенка. Особливо якщо взяти до уваги, що Лукашенка відмовився втрутитися у 2014 році і стати на бік демократії в Україні», - підсумовує експертка Дайан Френсіс.
Дивіться також: Як Росія може обійти санкції проти Північного потоку-2? – американські експерти
