Росія домагається переобрання до головного правозахисного органу ООН - Ради з прав людини - наступного тижня. Експерти кажуть, що розглядають це як вирішальний тест для зусиль Заходу утримати Москву в дипломатичній ізоляції через її повномасштабне вторгнення в Україну.
Торік у квітні Генеральна Асамблея ООН зібрала необхідну більшість у дві третини голосів, щоб усунути Росію з Ради. В той час українським силам оборони вдалось звільнити Бучу й викрити масштабні звірства проти цивільних. Росія відкинула звинувачення.
Але на тлі ознак "втоми" від війни Кремля в Україні деякі дипломати кажуть, що Росія має достатні шанси повернутись Ради з прав людини під час таємного голосування у вівторок.
"Я думаю, що існує втома від України. А по-друге, багато людей не хочуть, щоб в органах ООН домінували голоси Заходу", - сказав Reuters азійський дипломат на умовах анонімності. "Я не бачу причин, чому Росія не повинна бути в раді, - також розповів Reuters африканський дипломат. - Можливо, через українську війну, але Росію все одно слід враховувати. Вона зробила великий внесок".
Москва активно агітує голоси африканських, азійських та інших незахідних країн у Генеральній Асамблеї ООН.
Представники країн, що виступають рішуче проти дій Росії, кажуть, що її переобрання до Ради у Женеві може підірвати до неї довіру як до одного з найбільш ефективних органів ООН.
За два місця від країн Східної Європи у Раді ООН з прав людини Росія змагатиметься з Болгарією та Албанією. Кожному з кандидатів потрібна більшість - принаймні 97 голосів - щоб отримати там трирічний термін, починаючи з 1 січня.
"Є ймовірність, що країни ООН, які хочуть уникнути відкритої підтримки Росії, цього разу допоможуть Москві", - сказав Річард Гован з Міжнародної кризової групи. Він додав, що західні країни здатні визначити, як проголосували держави, тому він вважає, "що заявка Росії все ще може провалитися".
Рада ООН з прав людини не має юридично зобов'язувальних повноважень. На відміну від Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку, де Росія є одним із п'яти постійних членів із правом вето, жоден із 47 представників Ради з прав людини не має права вето.
При цьому цей орган ООН може дати повноваження щодо проведення розслідувань для документування зловживань, які іноді становили основу для переслідування воєнних злочинців. У березні минулого року Рада почала розслідування війни в Україні та звинуватила російські сили в порушеннях, які можуть вважатися злочинами проти людяності.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі назвав спроби переобрання Москви "фарсом". Посол України в ООН у Женеві Євгенія Філіпенко назвала це "незрозумілим і абсурдним".
Хоча в минулому до Ради обирали країни, які також ймовірно порушували права людини, спостерігачі кажуть, що ніколи за 17-річну історію цього органу ООН держава, яку так широко звинувачують у кричущих злочинах, як Росія, не отримувала права голосу.
Західні країни також нагадують, що президента Росії Володимира Путіна розшукує Міжнародний кримінальний суд за звинуваченнями у воєнних злочинах в Україні.
"Це, очевидно, було б катастрофічним для довіри до Ради, але також і для довіри до ООН в очах людей - особливо жертв - у всьому світі", - сказав Reuters Марк Лімон, виконавчий директор Universal Rights Group.
Форум