Росія готується до затяжної війни, вважають західні оглядачі. Вони доходять цього висновку, аналізуючи російські заяви, а також дії, спрямовані на підготовку до «війни на виснаження». Так вони називають можливе тривале протистояння, в якому жодна зі сторін не зможе суттєво змінити ситуацію на полі бою впродовж багатьох місяців, і умови завершення війни залежатимуть від того, в кого залишатиметься більше ресурсів.
Про те, що російські ресурси виснажуються, писали цими днями чимало аналітиків. За підрахунками журналу Forbes, з 24 лютого Україна знищила російської військової техніки на 16,6 мільярда доларів. Росія втратила понад 12 тисяч одиниць техніки, вважають оглядачі журналу.
Але, на думку багатьох аналітиків, головна проблема Кремля полягає не у фінансових та збройних ресурсах, а передусім - людських. США оцінюють російські втрати на рівні 80 тисяч вбитими і пораненими, що становить приблизно половину. Без поповнення цих ресурсів, Кремлю буде важко продовжувати війну, вважають оглядачі.
Для чого потрібні нові солдати, як не для затяжної війни? Дослідниця з RAND
Російська влада намагалася заманювати новобранців, пропонуючи їм значні грошові заохочення та інші пільги. Згідно з повідомленнями у пресі, навіть довірена особа президента Володимира Путіна, Євген Пригожин намагався завербувати ув’язнених у тюрмах, обіцяючи їм звільнення після півроку на війні в Україні. А наприкінці травня Путін підписав закон, який скасовує 40-річний вік для військовослужбовців-контрактників.
Проте необхідної цифри ці заходи не дали, і головну дилему Кремля оглядачі вбачали у тому, як влада зможе набрати більше військових для війни в Україні, не оголошуючи загального призову.
Аналітики вважають, що призов міг би зруйнувати суспільний контракт в Росії. Згідно з ним влада зберігає видимість нормального життя, не називаючи війну війною і не повідомляючи про справжні втрати на війні, а народ не протестує проти війни і готовий миритися з наслідками економічних санкцій та втратами життів, за які влада пропонує компенсації.
Але, як зауважують оглядачі, цей негласний контракт буде підданий значному випробуванню після того, як у четвер, 25 серпня, президент Росії Володимир Путін наказав різко збільшити чисельність своїх збройних сил. Згідно з указом, який президентська канцелярія оприлюднила на веб-сайті Кремля, чисельність Збройних сил Росії виросте з 1,9 мільйона до 2,04 мільйона осіб. При цьому з 1 січня, коли указ набере чинності, бойовий склад зросте на 137 тисяч осіб до 1,15 мільйона військових.
Таким чином, як вважають кореспонденти газети New York Times, Кремль відмовився від політики, яку проводив багато років, і яка мала на меті скоротити «роздуту» армію, замінивши призовників професійними військовими. Тобто через великі втрати в Україні, – Росія потребує нових солдатів. А це, на думку оглядачів, означає, що вона готується до тривалої війни в Україні.
Газета цитує старшу дослідницю корпорації RAND Дару Массікот, яка говорить, що це не той крок, який робить влада, коли очікує швидкого завершення війни. «Це те, що ви робите, коли будуєте якийсь план тривалого конфлікту», – сказала дослідниця.
Незважаючи на перевагу в артилерії та ракетах дальньої дії, російські війська не можуть просунутися вглиб України з липня, коли впало місто Лисичанськ у Луганській області, кажуть військові аналітики та репортери на місцях, яких цитує NYT. Вони пояснюють уповільнення темпів наступу Росії нестачею живої сили. Не допомогли і спроби залучити добровольців та найманців в рамках того, що деякі аналітики назвали «невидимою мобілізацією».
Росіяни готові воювати ще довго, бо російські еліти і суспільство прагнуть реваншизму – Снігова
Російсько-американська дослідниця з Університету Джорджа Вашингтона Марія Снігова також вважає, що ця війна може тривати ще довго, і що конфлікт цей почався не півроку тому.
«Тепер зрозуміло, що це почалося не в 2022 році, а в 2014 чи навіть у 2003 році», – пише російська політологиня на своїй сторінці у мережі Twitter.
«Ймовірно, це затяжна війна на роки, – каже вона. – Це може тривати періодами з перервами та ескалацією, принаймні до смерті Путіна».
Снігова переконана, що всупереч поширеній думці, проблема не тільки в Путіні, а в російських елітах і суспільстві, у відсутності фундаментальних змін у їхньому мисленні після 1990-го року.
На підставі аналізу складу та поглядів російських еліт з початку 1990-х років і суспільної поведінки, вона каже, що переконана, що «постімперський реваншизм пострадянської Росії був у тій чи іншій формі історично неминучим».
На її думку, підтримка України з боку Заходу нині є безпрецедентною, але немає жодної впевненості, що вона може тривати роками. Дослідниця не поділяє оптимізму російських лібералів, які кажуть, що Україна вже перемогла. Снігова вважає, що Росія ще може перейти у наступ, захопити Одесу і цим зруйнувати українську економіку. «Цього не можна допустити за жодних обставин», – каже дослідниця.
Але з іншого боку, Захід має небагато інструментів, щоб цього не допустити. Санкції не зуміли зупинити війну, хоча підірвали російську економічну спроможність. І це, з огляду на ядерний статус Росії, вона вважає єдиним реальним заходом – позбавити Росію ресурсів для зовнішньої агресії.
Російська оборонна промисловість не зможе відновитися без допомоги Китаю – британський дослідник
Британський дослідник Сідхарт Каушал з Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), що є найстарішим у світі та провідним аналітичним центром у сфері оборони та безпеки Великої Британії, каже, що справді, російському керівництву вдалося протриматися півроку і справляти враження, ніби санкції не діють. Але спроможність Росії вести тривалий конфлікт він оцінює як «низьку».
Слабкій промисловій базі Росії буде важко підтримувати програму імпортозаміщення, вважає Каушал. Навіть якщо її поставити на військову основу – це означає, що Росія не поповнить військовий потенціал без зовнішньої допомоги з боку Китаю. Крім того, російській системі військової підготовки буде важко створити чисельні боєздатні підрозділи – навіть якщо вона зможе відправити нових новобранців до існуючих підрозділів, що мають недостатню чисельність.
Британський дослідник пояснює, що в Росії є достатньо людей, яких можна мобілізувати, – загалом близько 1,6 мільйона осіб з певним військовим досвідом. «Питання в тому, наскільки легко можна зробити їх боєздатними», – зауважує він в одній зі своїх нещодавніх статей.
Сідхарт Каушал вважає, що з тим, як організована її армія зараз, коли тренування новачків проходить у їхніх же підрозділах, Росія не має можливості підготувати новобранців, щоб розпочати другий наступ або продовжити затяжну війну. Тому подальший хід війни, на його думку, залежатиме від її здатності зберегти ті регулярні підрозділи, які вона все ще має в Україні.
