Китай і Росія поширюють дезінформацію серед власного населення, діаспори та країн Глобального Півдня, де вони практично не зустрічають конкуренції, адже західні медіа скорочують свої операції в цих країнах, а місцеві – не витримують конкуренції, кажуть аналітики.
Але головною лінією співпраці між режимами в Пекіні та Москві, на їхню думку, є просування спільного антизахідного, головним чином, антиамериканського наративу. Про це, зокрема, говорили експерти Німецького фонду Маршалла США та журналісти американських медіа, що здійснюють мовлення за кордоном.
Роботі з діаспорою приділяють більше уваги
Якщо раніше інформаційні маніпуляції Китаю були спрямовані переважно на власне населення, то протягом останнього часу Пекін все більше зосереджувався на охопленні китайськомовного населення за кордоном. Мільйони китайців, які живуть поза межами країни, продовжують споживати китайські медіа, які формують їхнє уявлення про світ, і в цьому вони багато навчилися у росіян, каже Мін Мітчелл, виконавча редакторка Радіо вільна Азія (RFA), американської медійної організації, що мовить на країни Азії.
Є божевільна історія, яку ми перевірили, ніби офіційні особи США та Тайваню таємно зустрілися в Південнокитайському морі у 2022 році, щоб обговорити створення лабораторії біозброїМін Мітчелл
Навіть деякі наративи виявилися спільними, наприклад про те, що США буцімто будують біолабораторії в Україні, а тепер ще і на Тайвані.
"Є божевільна історія, яку ми перевіряли, ніби офіційні особи США та Тайваню таємно зустрілися в Південнокитайському морі у 2022 році, щоб обговорити створення лабораторії біозброї. Це було в усіх китайських державних медіа та соціальних платформах", – каже журналістка. Вона додає, що історія виявилася настільки впливовою, що її власні батьки переслали їй одне з посилань і відмовлялися вірити у її спростування, зроблене професійними фактчекерами.
Журналістка американського ЗМІ каже, що Китай намагається тримати у страху населення Тайваню, "посилити занепокоєння щодо неминучого вторгнення і конфлікту". Напередодні січневих виборів на Тайвані китайська влада активно поширювала месиджі, які мали посіяти недовіру до уряду країни і до США як гаранта безпеки Тайваню, наголошує журналістка.
"Китай повністю усвідомлює вразливі місця в медіа-просторі Тайваню і став досить вправним у виявленні його слабких місць. Китайська компартія набула значного досвіду в цих інформаційних кампаніях, і, як повідомляє наша лабораторія перевірки фактів, КПК поширювала повідомлення, наприклад, спрямовані на те, щоб посіяти сумнів щодо прихильності США безпеці Тайваню", – каже журналістка.
Вона наводить приклад однієї такої кампанії, яка проштовхувала наратив, що США буцімто бачать Тайвань просто розмінною монетою і зрештою від неї відмовляться.
Обмін досвідом і спільні наративи
Подібні історії про Україну лунають у російському інформаційному просторі, тож китайцям не доводиться нічого вигадувати, вони можуть просто перекладати ці російські історії, каже кореспондент корпорації Радіо Свобода/Радіо вільна Європа Рід Стандіш, який займається темами китайського впливу на країни Східної Європи.
Стендіш каже, що Китай і Росія мають офіційну угоду в інформаційній галузі, суть якої зводиться до того, щоб не допустити присутності західних медіа у своєму інформаційному просторі. І, як додає Мітчелл, китайські медіа від початку агресії Росії в Україні виправдовували її тими самими словами, що і Москва. А єдиний іноземний канал, який працює в Китаї, є російський RT.
На думку Стендіша, Китай і Росія не так співпрацюють на дезінформаційному полі, як спостерігають та перебирають досвід одне одного, підтримуючи політичну лінію одне одного.
Він розповідає, як в одному з документів, який описує, як проходить ця співпраця, йшлося про те, що якщо росіян більше цікавили технічні питання, як зламати VPN, чи збудувати "Велику китайську стіну" на шляху західної інформації, то китайців цікавило, як росіяни будують свій імідж за кордоном, чи контролюють рухи в інтернеті, як намагаються запобігти демонстраціям.
Можна мати мільйон послідовників у соцмережах і поганий імідж
Брет Шафер, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла США, який займається питанням медіа та цифрової дезінформації, каже, що Китай ще намагається якось покращити свій імідж за кордоном, а Росія вже практично поставила на ньому хрест.
"Вивчаючи обидві країни приблизно у 2019-2020 роках, ми помітили, що Кремль дуже відрізнявся від того, що ми бачили в Китаї: Кремль насправді не згадував про Росію у своїх зовнішніх повідомленнях. Коли ми аналізували кожне відео YouTube, опубліковане на RT America протягом року чи двох, то лише близько 4% цих відео просто навіть згадували Росію. І ми зробили те ж саме з CGTN – приблизно 25%. Отже, Пекін справді все ще намагався представити світові цей позитивний образ Китаю", – каже Шафер.
Він каже, що з часом Китай почав імітувати агресивний стиль російських політиків у соціальних мережах.
"Тоді 20 чи 30 інших найбільш гучних дипломатів у мережі Х (колишня Твіттер) прийняли цей дуже агресивний, конфронтаційний стиль, який охрестили стиль "воїна-вовка". Але Китай виявив, що це насправді неефективна стратегія для створення іміджу Китаю в усьому світі, хоча це сильно сприяло залученню аудиторії в Twitter – люди мали величезну кількість послідовників. Чарлі Джен, наприклад, був прессекретарем номер два в МЗС Китаю. У нього був приблизно 1 000 000 підписників, і він привернув увагу величезної кількості послідовників в Twitter. Але доброму іміджу Китаю це не допомогло і його відсторонили", – каже Шафер.
Говорячи про імідж Китаю, то, на думку Стендіша, Китай старанно над ним працює в Африці, Південній Америці, на Близькому Сході, в Азії. Йому особливо це вдається тому, що з цих ринків поступово відходять західні журналісти, які дотримувалися правил і журналістських стандартів. Тож державне агентство Сіньхуа, наприклад, зараз має найбільшу мережу кореспондентів в Африці, каже Стендіш.
Російська пропаганда пристосовується до ринку – RT "праві" для Європи, "ліві" для Латинської Америки
Подібну тактику використовує і Росія, додає Шафер, посилаючись на цифри своїх досліджень.
У Центральній Америці вони не є маргінальними ЗМІ. Вони розглядаються як свого роду головні глобальні медіагравці, на них дивляться там як на BBCБрет Шафер
"Цифри досить приголомшливі, якщо подивитися на успіх Китаю та Росії, особливо Росії у Латинській Америки. Я взяв цифри минулого року у Facebook. І якщо ви подивіться на головні іспаномовні глобальні ЗМІ, RT Espanol є першою за кількістю підписників, CGTN Espanol – друга, CNN Espanol – третя, і Univision Espanol є 4-ю. Таким чином, вони перевершують основні незалежні іспаномовні мовники", – каже дослідник.
Він додає, що охоплення Москви і Пекіна на іспаномовних ринках "величезне", так само як і вплив.
"Коли ви спілкуєтеся з колегами в Колумбії, Південній Америці та Центральній Америці, відчуваєте, що вони не є маргінальними ЗМІ. Вони розглядаються як свого роду головні глобальні медіагравці, на них дивляться там як на BBC", – пояснює Шафер.
Він додає, що Росія пристосовує подачу, тон і теми до своєї аудиторії. Якщо RT у США, Німеччині, Франції , як правило, схиляються до правої точки зору, то в Латинській Америці риторика RT Espanol – ліва.
"Це – традиційне антиімперіалістичне, антиколонізаторське ліве ЗМІ. І спільноти, які залучаються до цього контенту, то, як правило, є політичними спільнотами лівого спрямування в усіх країнах, які ми спостерігали", – пояснює дослідник.
Багато традиційних ЗМІ втрачають фінансування, скорочують бюджети, тому в таких місцях, як Африка, CGTN може прийти, і просто найняти всіх цих кореспондентів, які більше не мають де працюватиРід Стендіш
Китайська CGTN також має успіхи в Латинській Америці, але вона більше націлена на Африку, говорить дослідник.
"В Африці, їхній канал на YouTube CGTN Africa – другий канал за популярністю. Тому, коли ми дивимося лише на роботу Кремля та Пекіна у Європі та Сполучених Штатів, ми справді упускаємо з уваги те, що відбувається у багатьох країнах світу, на яку, чесно кажучи, вони більше зосереджені. У деяких випадках там менше конкуренції і більше можливостей надати свій контент місцевим ЗМІ, які не можуть виготовити стільки контенту", – додає Шафер.
Як зазначає Стендіш, Китай і Росія використовують ситуацію, яка складається в цих країнах на їхню користь, адже багато західних мовників покидають ці ринки, скорочують свою присутність там.
"Багато традиційних ЗМІ втрачають фінансування, скорочують бюджети, тому в таких місцях, як Африка, CGTN може прийти, і просто найняти всіх цих кореспондентів, які більше не мають де працювати, і вони із задоволенням візьмуться за роботу. Думаю, що це теж одна з причин – недостатнє фінансування та ширші бізнес-проблеми вражають редакції на дуже практичному рівні", – каже Стендіш.
Втручання у вибори може бути прямим, опосередкованим... і безрезультатним
Коли Росія чи Китай втручаються у вибори, вони дійсно мають бажаного кандидата, бажаний результат. Мені здається, що ми помилково висвітлювали це так, ніби їхня єдина мета – посіяти недовіруБрет Шафер
Відповідаючи на питання з аудиторії про те, як Росія та Китай втручаються у вибори у демократичних країнах, учасники дискусії сказали, що вони можуть переслідувати різні цілі та використовувати різну тактику.
"Я вважаю, що найчастіше, коли Росія чи Китай втручаються у вибори, вони дійсно мають бажаного кандидата, бажаний результат. Мені здається, що ми помилково висвітлювали це так, ніби їхня єдина мета – посіяти недовіру. Я думаю, що це вторинний ефект, і вони дуже щасливі в деяких випадках, що досягають результату. Якщо ви подивитеся на майбутні вибори у США, без натяжки можна сказати, що Кремль має кандидата, який йому подобається, зі зрозумілих причин. Якщо "їхній хлопець" не виграє, якщо половина країни не довіряє результатам, якщо у вас буде більше поляризований електорат, це теж буде перемогою. Отже, якщо вони використовують ресурси, то не лише для того, щоб спробувати втрутитися у вибори і досягти непрямого результату. Я не думаю, що їхня єдина мета – спроба підірвати демократію. Крім того, я вважаю, що цілі Китаю та Росії. Росія добре ставиться до хаосу. Я не думаю, що в багатьох частинах світу Китай вважав би хаос вигідним".
Подивіться, скільки ресурсів Китай вливав в маніпуляцію виборами на Тайвані. Це не змінило результатівМін Мітчелл
З іншого боку, говорячи про нещодавні вибори на Тайвані, Мітчелл наголосила, що не завжди таке втручання приносить бажані для Китаю результати.
"Не думаю, що Росія і Китай завжди досягають успіху. Подивіться, скільки ресурсів Китай вливав в маніпуляцію виборами на Тайвані. Це не змінило результатів. Тож я просто хочу надати це, щоб ми могли мати надію на широку аудиторію. Вони також навчилися бути більш витонченими в цьому не всі, але надія є", – сказала журналістка Радіо вільна Азія.
