Спеціальні потреби

На Далекому Сході загинув ще один російський олігарх. Західні експерти ведуть рахунок загадкових смертей


Керуючий директор Корпорації розвитку Далекого Сходу і Арктики (ERDC) загинув через кілька днів після участі у Східному економічному форумі у Владивостоці. На фото президент Росії Володимир Путін на форумі 6 вересня 2022 р. (Фото агентства новин ТАСС Host Pool Photo через AP)
Керуючий директор Корпорації розвитку Далекого Сходу і Арктики (ERDC) загинув через кілька днів після участі у Східному економічному форумі у Владивостоці. На фото президент Росії Володимир Путін на форумі 6 вересня 2022 р. (Фото агентства новин ТАСС Host Pool Photo через AP)

У середу видання The Hill, яке є серед улюблених джерел новин для членів Конгресу та Білого дому, повідомило про трагічну смерть російського бізнесмена на Далекому Сході. Видання вказує, що останнім часом загадкові смерті російських топ-менеджерів та магнатів стали частим явищем. The Hill нарахував близько десятка таких випадків, що сталися з початку цього року.

Керуючий директор Корпорації розвитку Далекого Сходу і Арктики (ERDC) і довірена особа президента Росії Володимира Путіна з питань розвитку Арктики загинув, випавши з катера у водах Японського моря неподалік Владивостока.

Одна з ключових фігур енергетичного бізнесу регіону, Іван Печорін, загинув ще 10-го вересня, а 12-го його тіло знайшли поблизу мису Ігнатьєва, повідомляється на сайті його компанії. Печорін був учасником Східного економічного форуму, що проходив у Владивостоку з 5-го по 8-ме вересня, і в якому брав участь президент Росії Володимир Путін.

Як повідомляють російські видання, Печорін займався розвитком авіації на Далекому Сході, пасажирськими авіаперевезеннями, модернізацію інфраструктури аеропортів та будівництвом нових злітно-посадкових смуг.

Як звертають увагу американські журналісти, 39-літній Печорін був уже другою жертвою серед топ-менеджерів цієї компанії, після того як у лютому від раптового інсульту у віці 43 років помер його колишній бос Ігор Носов.

Раніше у вересні у Москві загинув віце-президент нафтової компанії «Лукойл» Равіль Маганов. Щодо його смерті були суперечливі повідомлення – російські ЗМІ писали, що 67-річний топ-менеджер випав із вікна лікарні, а в самій компанії зазначили, що Маганов помер «після тяжкої хвороби».

Його колишній колега по «Лукойлу» Олександр Суботін помер від серцевого нападу, як повідомили слідчі, у підвалі власного будинку неподалік Москви. Російські ЗМІ писали, що 44-річний мільярдер звернувся до «шамана Магуа», щоб той позбавив його від похмілля, і помер в ході сеансу.

За підрахунками американського політолога Іана Бреммера, смертельні хвороби, нещасні випадки та раптові самогубства з початку року забрали життя щонайменше 13-тьох російських топ-менеджерів, мільйонерів та мільярдерів, переважно пов'язаних з нафтогазовою галуззю.

Перед тим, як стало відомо про загибель Печоріна, політолог, який спеціалізується в області зовнішньої політики США і який є президентом і засновником впливової консалтингової компанії Eurasia Group, опублікував у своєму твіті список загиблих з датами, посадами, місцем та обставинами загибелі.

«Для тих, хто веде облік вдома, 12 смертей російських олігархів цього року «викинувся з вікна/вистрілив собі 7 разів у голову», – написав Бреммер у своєму твіті.

Список починає 60-річний шеф транспортного відділу «Газпрому» Леонід Шульман, який наклав на себе руки вдома у січні, а вже в лютому в гаражі свого будинку самогубством покінчив його колега і майже ровесник 61-річний менеджер з питань безпеки Олександр Тюляков. Біля обох знайшли передсмертні записки.

З роботою в «Газпромі» пов’язані п’ять смертей топ-менеджерів цього року. У квітні в Москві у його розкішній квартирі знайшли мертвим співвласника кількох фірм, пов'язаних із медичним бізнесом, доларового мільйонера та успішного підприємця 51-літнього Владислава Аваєва. Але цей колишній віце-президент «Газпромбанку», за версією слідства, перед смертю застрелив ще і свою 13-літню доньку та вагітну дружину.

Зірвався зі скелі під час прогулянки околицями Сочі 37-річний Генеральний директор курорту «Красная Поляна» Андрій Круковський. Як зазначає Бреммер у своєму списку, цей курорт належав «Газпрому».

Трагічно обірвалося життя гендиректора та засновника компанії «Астра-Шиппінг» 61-річного Юрія Воронова. На початку липня підрядника «Газпрому», виявили у басейні біля будинку у котеджному селищі в Ленінградській області з вогнепальним пораненням голови.

Не всі російські мільйонери зі списку Бреммера помирали цього року в Росії. Народженого в Україні у 1955 році під прізвищем Толстошея, 66-річного Михайла Вотфорда, наприкінці лютого було знайдено в гаражі його розкішного особняка в графстві Суррей. На початку 2000-х нафтогазовий мільйонер переїхав до Британії, взяв британське громадянство та зайнявся нерухомістю. Як повідомляла британська преса, його смерть не викликала підозр у поліції, але мотив самогубства залишився нез’ясованим.

У квітні нечуваним варварством вразила жителів іспанського курортного містечка Льорет-де-Мар смерть 55-річного Сергія Протосені, колишнього заступника директора російської газодобувної компанії «Новатек». Його було знайдено повішеним у дворі його вілли. Поруч з його тілом були ніж і сокира. А в самому будинку у ліжках із численними рубаними та різаними ранами виявили тіла його 53-річної дружини Наталі та 18-річної доньки Марії.

У серпні випав з вікна своєї розкішної квартири у Вашингтоні народжений у Ризі у 1970 році американський інвестиційний банкір Ден Рапопорт, який починав у російському нафтогазовому бізнесі, а в 2016 році переїхав жити в Україну. Його тіло знайшли на вулиці в районі Джорджтаун. З початку російської агресії, бізнесмен відкрито критикував війну у соцмережах та у коментарях для ЗМІ.

Як кажуть російські журналісти, для багатьох впливових і багатих росіян, які не підтримують війну в Україні, раптові загадкові смерті серед найбагатших людей Росії, служить попередженням і залякуванням.

Головна редакторка російського видання «Новое время» Євгенія Альбац говорить, що російська еліта, пов’язана зі світом багатьма різноманітними зв’язками - бізнесом, нерухомістю, університетами для дітей - війну не підтримує, але говорити про це вони боїться.

«За шість місяців війни я не зустріла ні однієї більш чи менш відомої чи високопоставленої, чи багатої людини, яка б відверто підтримувала б війну», – каже вона у статті, присвяченій півріччю війни.

Журналісти Financial Times, які на початку вересня поговорили з російськими олігархами, що потрапили під санкції, а також з високопоставленими банкірами та нинішніми та колишніми керівниками великих компаній, кажуть, що ті налаштовані проти війни. Вони обурені тим, що вона зруйнувала те, що вони будували впродовж десятиліть, і розчаровані, що Захід покарав їх за події, які, як вони кажуть, не залежали від них.

В інтерв'ю газеті один впливовий росіян каже, що для того, «щоб здійснити палацовий переворот і повалити царя, треба спочатку опинитися у палаці. Але нікого з цих людей там немає».

Колишній посол у Росії Майкл Мафол вважає, що насправді ті олігархи, що потрапили під санкції зараз, розбагатіли колись через близькість до Путіна у 1990-х, а нині його покинули. Вони не мають на нього впливу. А ті, що залишилися поруч з ним, є багатими і впливовими саме тому, що близькі до нього і тиснути на нього через це вони не можуть.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG