Спеціальні потреби

Росія та Іран підписують угоду про стратегічне партнерство. Положення про взаємну оборону немає, каже Іран


Президент Росії Володимир Путін і президент Ірану Масуд Пезешкян зустрічаються в Кремлі у Москві, 17 січня 2025 року. (Фото Євгенії Новоженіної / AFP)
Президент Росії Володимир Путін і президент Ірану Масуд Пезешкян зустрічаються в Кремлі у Москві, 17 січня 2025 року. (Фото Євгенії Новоженіної / AFP)

Президент Ірану Масуд Пезешкян прибув 17 січня до Росії для підписання угоди про стратегічне партнерство між Тегераном і Москвою.

Країни, яких на Заході звинувачують у співпраці в російській війні проти України, прагнуть зміцнити альянс та покращити взаємодію в економічній сфері.

Однак, угода між двома країнами, які перебувають під чи не найбільшим санкційним тиском у світі, також включатиме суттєві положення про посилення військово-політичної співпраці між двома країнами, хоч і, за свідченнями російських та іранських джерел, не матиме пункту про взаємну оборону, подібно до договорів, які Росія підписала з Північною Кореєю та Білоруссю минулого року, повідомив посол Ірану, пише NYT.

“Незалежність і безпека нашої країни, а також самозабезпечення дуже важливі”, — сказав посол Ірану в Росії Казем Джалалі, слова якого наводить видання The New York Times.

“Ми не зацікавлені у вступі до жодного блоку”, - додав посол.

Як Москва, так і Тегеран представили підписання теперішньої угоди як важливу стратегічну подію.

“Цей договір є не лише ключовим поворотним моментом, який зміцнює наші двосторонні зв’язки”, — написав міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, повідомляє The New York Times.

Він додав: “Це не просто політична угода, це дорожня карта в майбутнє”.

Водночас Москва і Тегеран заявляють, що їхні дедалі тісніші зв'язки не спрямовані проти інших країн. Країни давно працювали над новою угодою, розрахованою на 20 років, а їхні теперішні стосунки здійснювалися на підставі договору 2001 року, який вони періодично оновлювали.

Росія особливо зблизилася з Іраном після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

Москва ще влітку 2022 року звернулася до Тегерану про допомогу. Іран тоді надав Росії безпілотники “Шахед”, які вона наразі виробляє на заводі у Татарстані й широко використовує у війни проти України, зокрема для масованих ударів по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі.

Сполучені Штати звинуватили Тегеран у вересні 2024 року у постачанні до Росії балістичних ракет малої дальності для використання у війні проти України.

Втім Тегеран заперечує постачання Росії безпілотників або ракет, а Москва хоч і відмовилася підтвердити, що отримала іранські ракети, але визнала, що її співпраця з Іраном включає “найбільш чутливі сфери”.

Путін раніше зустрічався з Пезешкяном на полях саміту БРІКС у російському місті Казань у жовтні 2024 року, а також на культурному форумі в Туркменістані того ж місяця. Однак, це перший візит Пезешкяна безпосередньо до Кремля відтоді, як він став президентом у липні 2024 року.

Разом з Пезешкяном до Москви прибув іранський міністр з питань нафти, що вказує на ймовірну важливість цієї теми для обох сторін на тлі дедалі суворіших санкцій Заходу проти Москви й Тегерану у цій сфері.

Так адміністрація чинного президента США Джо Байдена останнім часом запровадила нові потужні й далекосяжні санкції проти російської енергетичної галузі. Санкції, заявляють в уряді США, покликані надати новій адміністрації Дональда Трампа кращі важелі для тиску на Росію у питанні війни проти України.

На тлі останніх американських обмежень, ціни на нафту марки Brent продовжили зростати 17 січня, відзначивши чотири поспіль тижні зростання.

Візит Пезешкяна до Росії також відбувається за кілька днів до інавгурації Трампа, відомого своїм жорстким ставленням до Ірану.

Після повалення в Сирії режиму Башара Асада, фактичного розгрому Ізраїлем Хезболли у Лівані та ХАМАСу в Газі, усі з яких були близькими союзниками Ірану, Тегеран може почуватися більш ізольовано та менш безпечно.

“Вони налякані адміністрацією Трампа, вони налякані Ізраїлем, вони налякані крахом Асада, крахом Хезболли”, — зазначив в інтерв’ю мережі CNN Микита Смагін, незалежний експерт з Росії та Ірану, який працював на російські державні ЗМІ в Тегерані до вторгнення Росії в Україну.

Алтерман вважає, що Москва може скористатися з цього. За його словами, у росіян “чудовий нюх щодо тих, хто потрапив у біду”.

“Я думаю, що це частково задумано як сигнал адміністрації Трампа про те, що в кожного з нас є варіанти”, — пояснив далі Алтерман.

“Іранці, безумовно, мають деякі тривожні спроможності, росіяни, безумовно, продемонстрували готовність використовувати тривожні спроможності”, — додав він.

У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.

  • 16x9 Image

    Голос Америки

    Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.

Розсилка

Відео - найголовніше

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG