ВАШИНГТОН — Військовий конфлікт між Україною та Росією активізується і, ймовірно, ситуація зміниться на користь Москви, якщо Сполучені Штати не зможуть швидко надати додаткову військову допомогу. Такі похмурі оцінки озвучили високопосадовці розвідки США у виступі перед американським законодавцям на слуханнях 11 березня.
Майже місяць тому Сенат США схвалив окремий законопроєкт про додаткове фінансування на пріоритети національної безпеки, який передбачає допомогу обсягом 60 мільярдів доларів Україні.
Законодавці в Палаті представників відмовилися виносити законопроєкт на голосування, змусивши інші західні країни активно шукати для України зброю та боєприпаси, щоб стримати новий наступ Росії.
60 мільярдів доларів "наразі абсолютно критично важливі для оборони України", – сказала директорка Національної розвідки Евріл Гейнс членам Комітету з розвідки Сенату.
"Відступ України з Авдіївки та протистояння втратам території протягом останніх кількох тижнів виявили ерозію військового потенціалу України зі зменшенням зовнішньої військової допомоги, – сказала вона. – Без цієї допомоги важко уявити як Україна зможе захистити досягнення, отримані у важкій боротьбі проти росіян".
Директор Центрального розвідувального управління сказав законодавцям, що війна знаходиться на роздоріжжі, і те, що станеться далі, ймовірно, залежатиме від допомоги США.
"В українців не вичерпується мужність і наполегливість. У них закінчуються боєприпаси, – сказав Вільям Бернс з ЦРУ. – А нам не вистачає часу, щоб допомогти їм".
І Гейнс, і Бернс повторили попередні оцінки: досі українські військові завдавали серйозної шкоди російським силам. Офіційні особи США вважають, що щонайменше 315 000 російських військових були вбиті або поранені, і що дві третини танків, які Росія мала до війни, було знищено.
Російська армія, яка проходила програму модернізації, була відкинута на роки назад. Вторгнення Росії також спонукало Захід об'єднатись, а Швеція та Фінляндія приєдналися до військового альянсу НАТО.
Але Гейнс і Бернс сказали законодавцям, що жодна з цих стратегічних поразок не змінила плани російського президента Путіна.
"Путін досі вважає, що час на його боці, — каже Гейнс. — Він продовжує розглядати розширення НАТО та підтримку Заходом України як зміцнення давнього переконання, що Сполучені Штати та Європа прагнуть зменшити вплив Росії і зашкодити їй". Путін збільшив російську армію, вливаючи більше грошей у виробництво боєприпасів і закупівлю військових товарів з Ірану та Північної Кореї, каже Гейнс.
Очільники розвідувальних відомств США також бачать ознаки того, що Путін продовжує просуватися вперед із планами модернізації та зміцнення російського арсеналу ядерної зброї, який вже вважається найбільшим і найрізноманітнішим у світі. Є ознаки того, що Росія готова ризикнути, щоб отримати перевагу.
"Ми як і раніше стурбовані тим, що Москва поставить під загрозу давні глобальні правила проти використання асиметричної або стратегічно дестабілізуючої зброї, в тому числі в космосі та в кіберсфері", – каже Гейнс.
Деякі законодавці повторили цю стурбованість, закликаючи колег ухвалити закон, щоб Україна отримувала необхідні військові постачання.
"Я побоююся, що рішення Палати представників навіть не розглядати законопроєкт з допомоги Україні в боротьбі з агресією Путіна, було одним із найбільш короткозорих рішень щодо питання національної безпеки, які я можу собі уявити", – сказав голова Комітету з розвідки Сенату Марк Ворнер, демократ.
"Вплив і довгострокові наслідки того, що ми залишимо Україну... це 50-річна помилка, яка буде переслідувати цю країну", – додав незалежний сенатор Ангус Кінг.
Представники розвідуправлінь США попередили про каскадний глобальний вплив, якщо не надати Україні додаткову допомогу.
"Це матиме наслідки не лише для України чи європейської безпеки, а й для Індо-Тихоокеанського регіону, — сказав директор ЦРУ Бернс. — Якщо буде видно, що ми відходимо від України, це не лише підживить сумніви серед наших союзників і партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, це підігріє амбіції китайського керівництва в непередбачених ситуаціях від Тайваню до Південнокитайського моря".
Очільники розвідувальних управлінь сказали, що хоча позиція Китаю залишається обережною, його підштовхує Росія.
Зокрема, представники розвідки заявили, що Росія змушена була піти на поступки Китаю в обмін на підтримку війни Москви проти України.
За їхніми словами, Іран і Північна Корея також виграли. Зміна в динаміці загрожує "підірвати, серед іншого, давно встановлені норми нерозповсюдження зброї", каже Гейнс.
Вона додала, що хоча Росія, Китай, Іран і Північна Корея зближуються, вони не сформували справжній альянс.
"Окремі інтереси, бажання уникнути взаємозалежності і втома від шкоди та нестабільності від дій один одного, ймовірно, обмежать їхню співпрацю... за відсутності прямого конфлікту між однією з цих країн і Сполученими Штатами", — каже Гейнс.
Ізраїль – Газа
Очільники розвідувальних відомств США також висловили занепокоєння щодо конфлікту в Газі, де ізраїльські сили продовжують переслідувати бойовиків терористичної групи ХАМАС, незважаючи на попередження ООН і груп допомоги про руйнівний вплив на цивільне населення.
"Ми продовжуватимемо наполегливо працювати над цим — я не думаю, що хтось може гарантувати успіх", — сказав Бернс законодавцям, відповідаючи на запитання про поточні зусилля щодо тимчасового припинення вогню.
Нещодавно Бернс відвідав Близький Схід і провів зустрічі з посадовцями Ізраїлю, Єгипту та Катару. Він сказав, що угода, яка зараз розглядається, передбачатиме повернення близько 40 ізраїльських заручників, яких досі утримує ХАМАС. Більшість із цих заручників поранені або хворі жінки та літні чоловіки. В обмін на це буде оголошено шеститижневе припинення вогню, яке дозволить США та союзникам надати вкрай необхідну допомогу.
"Я розумію потребу Ізраїлю, і президент [Джо Байден] наголосив на цьому, відповісти на жорстокий напад на ізраїльтян 7 жовтня [з боку ХАМАС], — сказав Бернс сенатору-республіканцю Тому Коттону. — Але я думаю, що ми всі також повинні пам’ятати про величезні втрати, яких це завдало невинним цивільним особам у Газі".
Гейнс попередила законодавців, що криза в Газі "активізувала насильство з різних сторін" і що "імовірно, конфлікт у Газі матиме вплив на тероризм на покоління".
Але Гейнс каже, що на цей час Іран і його ліванський проксі, Хезболла, схоже, не бажають намагатися занадто сильно маніпулювати бойовими діями на свою користь.
"Ми продовжуємо вважати, що Хезболла та Іран не хочуть викликати ескалацію конфлікту, який втягне нас або їх у повну війну", - сказала вона.
Гейнс все ж визнала, що інші групи, пов’язані з Іраном, як-от хусити в Ємені, стали "агресивними акторами", здійснюючи десятки нападів на міжнародне судноплавство.
До роботи над статтею долучилась Кетрін Джипсон.
