Росія або, принаймні, її державні ЗМІ, підтримують двох кандидатів у французьких президентських перегонах - Франсуа Фійона і Марін Ле Пен
Уражена скандалом президентська кампанія Франсуа Фійона - колишнього прем'єр-міністра Франції, популярного в Кремлі, але не серед французьких виборців - отримала раптовий підйом в кінці минулого місяця після повідомлень про його відродження в опитуваннях громадської думки, і тепер напередодні голосування в неділю - він веде перед.
Про це пише Ендрю Гіґґінс в статті «Тепер черга Франції турбуватися про втручання Росії у вибори», опублікованій на сайті видання The New York Times.
«Повернення Фійона на перше місце в опитуваннях громадської думки», - сповіщав заголовок, що суперечив іншим французьким опитуванням, в яких колишній улюбленець впав на третє чи навіть четверте місце, коли боровся зі звинуваченнями в корупції.
Але лідерство Фійона в опитуваннях існує тільки в світі альтернативних фактів, які поширює франкомовна служба Sputnik, - фінансоване державою російське агентство новин, девізом якого - «Мовимо невимовне».
Протягом кількох тижнів Sputnik і нова франкомовна служба RT, яка фінансується Кремлем, публікували повідомлення, які критики охарактеризували як «Мовимо неправду», проте фанати вітали їх як ковток свіжого повітря.
Але напередодні першого туру виборів у Франції, головне питання в тому, хто саме стоїть за тим, що здається (особливо прихильникам лідберального фаворита Еммануеля Макрона) повторенням втручання Росії в президентські вибори в Сполучених Штатах минулого року.
Чи втручається Москва таємно, як повідомляли американські спецслужби перед перемогою Дональда Трампа? Або просто користується мережею політиків, журналістів та інших у Франції, які поділяють погляди Кремля на політику в цій країні і багато іншого?
Якою би не була відповідь, пише Гіґґінс, шквал фальшивих новин і хакерських атак на комп'ютери виборчої кампанії Макрона залишили у багатьох у Франції - і Вашингтоні - невгамовне почуття дежавю.
Все це виглядає настільки знайомим, що недавно сенатор-республіканець від штату Північна Кароліна і голова сенатського Комітету з розвідки Ричард Бирр, сказав: «Я думаю, всім ясно, що росіяни активно беруть участь у французьких виборах».
Постраждавши від звинувачень в тому, що її служби сприяли поширенню фальшивих новин під час виборчої кампанії в Сполучених Штатах, соцмережа Facebook оголосила минулого тижня, що її прагнення позбутися від «підозрілої діяльності» привело до того, що вона «вдалася до заходів проти більш ніж 30 000 підроблених аккаунтів у Франції.
Однак, ясно й те, що Росія часто не так втручається, скільки просто підсилює існуючі голоси, з якими вона згодна, зокрема щодо Сирії, загрози американській владі і марності економічних санкцій щодо Москви.
Наталія Новікова, яка очолює Sputnik в Парижі, сказала, що новинна агенція, хоча прагне представити російський погляд на події, її діяльність зосереджена не на Москві, а скоріше на французькій аудиторії, яка хоче побачити події «з іншої точки зору».
Поскаржившись на те, що Макрон і його співробітники неодноразово ігнорували запити про інтерв'ю, вона сказала, що Sputnik намагався представити всі точки зору і був несправедливо оголошений російським рупором.
«Є багато різних істин», - сказала Новікова. «Повинен існувати плюралізм правди».
Сесіль Весьє, професор в Університеті Ренн 2, вивчає Росію, радянський та пострадянський період. Вона сказала, що Кремль, користуючись методами і контактами, розробленими в Радянському Союзі, побудував «величезну машину впливу» у Франції, спрямовану на просування його інтересів, а також інтересів його фаворитів.
Росія або, принаймні, її державні ЗМІ, підтримують двох кандидатів у французький перегонах. Один з них - Франсуа Фійон, який, будучи прем'єр-міністром (2007-2012), зав'язав дружбу з Володимиром Путіним, який, згідно з поголосками, відправив французькому політику пляшку вина після смерті його матері.
Серед звинувачень у махінаціях з фінансами, що вдарили по кампанії Фійона, також є звинувачення в отриманні $50 тисяч доларів від ліванського бізнесмена в обмін на організацію зустрічі з Путіним.
Кремль відхилив повідомлення як «фальшиві новини», - пише Гіґґінс.
Останнім часом рейтинг Фійона дещо підвищився. В опитуваннях громадської думки, як і раніше, лідирує Макрон, але відрив досить незначний, так що остаточні результати, як і результати референдуму щодо Brexit і президентських виборів в США, можуть не відповідати прогнозам соціологів.
Як зазначає автор, іншим фаворитом Росії є Марін Ле Пен, лідер ультраправої партії «Національний фронт», яка минулого місяця їздила в Москву на зустріч з Путіним, яким вона відверто захоплюється. Її партія, традиційно вороже налаштована до Сполучених Штатів і Європейського Союзу, отримала мільйони доларів у вигляді кредитів від російських банків.
З іншого боку, Макрон - найбільш проєвропейський кандидат в перегонах, і Росія щосили намагалася підірвати і розділити ЄС.
В Америці ставлення до Москви, яке сформувалося за часів «холодної війни», часто зводить нанівець зусилля Росії щодо налагодження зв'язків з громадськістю. Але у Франції є безліч осіб і організацій, які підтримують погляди, що відображають думку Росії, і її переваги на французьких виборах.
«Машина впливу Росії», - говорить професор Весьє, в значній мірі живиться «парадоксом в серцевині нашого політичного дискурсу: захопленням Сполученими Штатами і постійним відхиленням їх, що забезпечує абсолютно родючий ґрунт для росіян».
Антиамериканізм у Франції проник глибоко і серед правих центристів, заохочуючи захоплення деяких політиків Росією і Путіним, які надали російським інформаційним агентствам у Франції найгучніших проросійських і антимакронівських голосів.
Один з них - Ніколя Дуік, член парламенту, секретар групи дружби Франція-Росія і член правління асоціації Франко-російський діалог, - організації, переповненій ключовими фігурами французького істеблішменту і очолюваної давнім політичним союзником Путіна.
Саме Дуік в лютому сказав Sputnik, що Макрон прихований гомосексуаліст, підтримуваний «дуже багатим гей-лобі». Заява викликала бурю в соціальних мережах, і на короткий час змусила Макрона захищатися.
За словами Гіґґінса, фурор швидко розвіявся, після того як звинувачення було висміяне кандидатом і провідними ЗМІ як очевидну вправу в темному російському мистецтві «компромату» (використанні компрометуючої інформації для ганьби або створення перешкод).
Дуік також зробив внесок у статтю Sputnik, в якій висміював Макрона, колишнього інвестиційного банкіра, називаючи його «агентом США, який лобіює інтереси банків».
В одному з інтерв'ю Дуік повторив своє твердження про те, що Макрон веде таємне подвійне життя і висміював твердження про втручання Росії, називаючи їх фантазіями, викликаними параноєю з Америки.
«Я вчився на психіатра, я знаю, як виглядає параноя», - сказав він.
Росіяни «досить розумні і знають, що їх вплив на французьких виборців дорівнює нулю, - додав він. «Більшість людей навіть не знає, що таке Sputnik.
Дійсно, мало хто читає або дивиться російські новини на французькій мові, але те, що говорять ці агентства, пізніше появляється в соціальних мережах. Після цього, російське джерело часто видаляють, дозволяючи сирому компромату просочуватися через блоги, Twitter і те, що прихильники Макрона називають «фашісфери» антиістеблішментських і часто вкрай правих сайтів.
«Американський феномен повторюється тут, у Франції», - сказав П'єр Аскі, засновник ліберального новинного сайту Rue89. «Велика частина населення відмовилася від основних ЗМІ і отримує інформацію з паралельних джерел. Це світ, в якому знайшли своє місце Sputnik і RT».
Повідомлення агентства Sputnik про підйом Фійона в опитуваннях громадської думки ґрунтувався на дослідженнях московської компанії, що займається вивченням соціальних мереж. Його розповсюджували в Інтернеті, але ажіотажу не було - частково через швидку реакцію французьких органів контролю, які відстежують заяви про опитування.
Використовуючи інформацію тієї ж московської компанії, в п'ятницю Sputnik знову оголосив «Фійона фаворитом в президентських перегонах», але на цей раз вони уточнили, що це твердження не основане на даних опитувань.
Мунір Магджубі, один з керівників виборчої кампанії Макрона, сказав, що основні цілі фінансованих державою російських ЗМІ - поширення хаосу і невизначеності, підрив кандидатури Макрона, відволікання уваги від юридичних проблем Фійона.
Один з яскравих прикладів: в лютому, посилаючись на, за їхніми словами, інтерв'ю засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа газеті «Известия», Sputnik і RT повідомили, що у WikiLeaks є «цікава інформація» про Макрона, і вони готуються опублікувати її.
«Ассанж збирається підлити олії у вогонь французької виборчої кампанії», - повідомили RT. Але представник WikiLeaks сказав, що Ассанж ніколи не давав такого інтерв'ю і просто відправив короткий лист, відповідаючи на запитання кореспондента.
Ще більш неясними залишаються тисячі кібератак по веб-сайту виборчої кампанії Макрона і сотні спроб отримати доступ до облікових записів електронної пошти за допомогою так званих «фішингових атак».
Та ж тактика була використана для отримання доступу до серверів Національного комітету Демократичної партії минулого року.
Проте, французький журналіст Дам’єн Банкал, засновник і керуючий сайтом Zataz, який займається цифровою безпекою, сказав, що приписування такої діяльності Росії - це дике припущення. Комп'ютерна система кампанії Макрона «як швейцарський сир», - сказав він, відкрита для атаки не тільки Росії, але і «будь-якого 15-річного з комп'ютером».
Проте, уряд серйозно сприйняв небезпеку, - міністр закордонних справ Жан-Марк Еро попередив Москву про те, що «таке втручання у французьке політичне життя неприйнятне», а французький еквівалент Ради національної безпеки у Вашингтоні провів спеціальне засідання для обговорення кіберзагроз.
Франсуа Ейсбур з Фонду стратегічних досліджень в Парижі висловив сумнів в тому, що будь-які російські зусилля, незалежно від їх характеру, матимуть значний вплив на вибори. Хоча часом їх висококваліфікованим фахівцям вдається посіяти неправдиву інформацію і замішання, «вони часто викривають самі себе, намагаючись спалити будинок дощенту», - сказав він.
Дивіться також: Цього року майже на чверть зменшиться кількість сезонних робітників, які приїжджають до США за візами H2B
