Світова преса пише, що збройне протистояння на Донбасі варто офіційно визнати війною. А інші ЗМІ наголошують, що Київ не повинен забувати і про інший важливий «фронт» – боротьбу з корупцією.
В Україні настав час назвати війну війною, пише британська газета Financial Times. Не дивлячись на те, як конфлікт в Україні називають Сполучені Штати, чи що говорить Росія про свою причетність до цього конфлікту, Європа є свідком найбільшої війни за кількістю загиблих з часів радянського вторгнення до Афганістану. Настав час визнати цей конфлікт війною, пише видання.
За п’ять місяців боїв на території України Росія втратила стільки ж солдатів, скільки США втратила за майже 12 років присутності в Іраку і приблизно третину солдат, яких Радянський Союз втратив в Афганістані за 9 років окупації.
Хоча те, як Росія заперечує свою присутність в Україні, схоже на те, як СРСР брехав про Афганістан, варто, на думку видання, звернути увагу на дві речі. По-перше, за часів радянського лідера Михайла Горбачова російські ЗМІ мали більше свобод, ніж вони мають зараз, за часів російського президента Володимира Путіна. По-друге, існує інтернет і приховувати інформацію про загиблих росіян в Україні складно, , адже Україна має і найбільш вільні російськомовні видання у світі. Прийшов час визнати, що конфлікт на Донбасі – це перша європейська міждержавна війна з 1945 року.
Російська англомовна газета Moscow Times пише, що Україна має подивитися в обличчя проблемі корупції. Що варто зробити Києву для боротьби з цією проблемою? Нещодавно ухвалений закон про створення Антикорупційного бюро є добрим початком. Однак, Україна має ухвалити подальші заходи, які спеціально спрямовані на запобігання корупції у сфері державних закупівель – майже 90 відсотків державних компаній досі не надають жодної публічної інформації про процес закупівель, і він залишається відкритим для хабарництва.
Для цього можна, наприклад, створити недержавну організацію – повністю поза межами будь-якого українського міністерства, до якої б входили недержавні особи. Будь-яка закупівля чи тендер на товари чи послуги на суму понад 100 тисяч доларів будь-яким державним органом має бути під контролем подібної недержавної організації.
Британська газета Guardian пише, що Захід дозволяє Путіну домагатися свого в Україні. Відповідь західних лідерів на дії Путіна – це грати на публіку, у той же час запроваджуючи деякі несерйозні санкції проти сепаратистів та соратників Путіна, пише видання.
Звичайно, шлях до вирішення кризи має бути дипломатичним, а не військовим. Однак, Росію треба стримувати. Існує небезпека, що події на Близькому Сході настільки відволікають західних лідерів, що вони можуть проігнорувати «сердитого російського ведмедя», що, можливо, ставить наше найближче майбутнє у більшу небезпеку, вважає видання.
Крім того, ЄС має погодитися з рішенням українського президента Петра Порошенка провести референдум в Україні щодо вступу в НАТО, коли ця країна виконає всі необхідні вимоги. Адже сама суть існуючої кризи – це європейський ідеал демократичного права, коли народ може сам визначати своє майбутнє і не повинен давати загарбникам і деспотам права розтрощувати його надії, підсумовує видання.
Американська газета New York Times пише, що, не дивлячись на те, яким би кривавим і жорстоким не було правління радянського лідера Йосипа Сталіна, саме він посприяв справжньому формуванню української національної свідомості. «Він був убивцею-тираном, але він був також «батьком» сучасної України», заявляє видання. Саме за часів Сталіна Україна – територіально – стала державою, якою ми її знаємо сьогодні. А Львів, наприклад, став переважно україномовним західним центром українського націоналізму.
Звичайно, Сталін стратив незліченну кількість українців, констатує видання. Однак, коли Радянській Союз розширювався, Сталін також призначав українців на важливі владні позиції. Навіть коли він зробив вивчення російської мови у школах обов’язковим, він не скасував навчання у школах національними мовами.
Тепер перед Путіним, який неодноразово ставив під сумнів історію української незалежної держави та народу, стоїть величезна перешкода. На відміну від Сталіна, Путін не може просто втягнути Україну у свій Євразійський союз. Українці не схвалюють диктатуру Сталіна, але їхня боротьба за власну державність у дечому зобов’язана його спадщині, про яку ні українці, ні Путін не люблять згадувати, підсумовує газета.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
