Спеціальні потреби

Ми наближаємось до фінішної лінії, коли стане ясно, чи можна зупинити "Північний потік 2" – експерт США. Інтерв'ю


Бенжамін Шмітт
Бенжамін Шмітт

Газотранзитний Проект "Північний потік 2", який, за задумом, поставлятиме газ з Росії до Німеччини, може призвести до значного зменшення транзиту газу через Україну. У тому, що втілення проекту збільшить вплив Кремля у Європі і зашкодить Україні переконані американські законодавці, які цього тижня включили санкції проти компаній, що беруть участь у побудові "Північного потоку 2" до проекту оборонного бюджету Країни на 2020 рік. У Німеччині ж проект користується підтримкою і влада Німеччини у четвер висловила «жаль» через таке рішення Конгресу США.

Про шанси реалізації газпромівського проекту "Північний потік 2" а також вплив дискусії навколо цього проекту на переговори України та Росії стосовно транзиту газу, ми поговорили з Бенжаміном Шміттом, колишнім радником Держсекретаря США з питань енергетичної безпеки.

Мирослава Ґонґадзе: До кінця року Україна та Росія мають завершити переговори щодо поставок газу. Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі у Парижі у Нормандському форматі заявив, що газ для України може бути на 25 відсотків дешевшим ніж європейський. Якими ви бачите сценарії розвитку для сторін перегорів щодо транзиту російського газу?

Бенжамін Шмітт: Росія використовує всі карти, які вона має, для того щоб натиснути на Україну, Європу та Америку, щоб вони погодились укласти контракт, що є короткотерміновим, на рік-два, з цінами та обсягами, які є вигідними Кремлю.

Це відбувається з двох причин: по-перше, просування побудови "Північного потоку 2". Наразі "Газпром" оскаржує в європейських судах правозастосування Європейської газової директиви 2019 року, яка стосується "Північного потоку 2".

Водночас Данія дала дозвіл на побудову "Північного потоку 2" за межами своїх територіальних вод, в ексклюзивній економічній зоні. І це чинить тиск як на Європу з юридичної точки зору так і на США, які мають намір накласти санкції у рамках Оборонного бюджету.

Ми наближаємось до фінішної лінії, коли буде ясно, чи можна зупинити "Північний потік 2". Я дуже сподіваюсь, що це станеться за допомогою регуляторних дій з боку ЄС та цільових санкцій проти технологічних компаній та суден з боку Вашингтона. Разом з тим, це допоможе Україні зайняти сильнішу позицію у переговорах про транзит газу.

МҐ: Минулого тижня на Капітолійському пагорбі було багато обговорень щодо того як допомогти Україні та Європі стати енергетично незалежними. Сенатор Кріс Мерфі сказав, що у нього є сумніви, що вони можуть зупинити побудову проекту "Північний потік 2". Натомість, зауважив він, конгресмени намагаються створити спеціальний фонд, який буде гарантувати доступ України до грошових ресурсів, щоб посилити свою енергетичну безпеку. Як Ви оцінюєте ці заяви?

БШ: Мушу не погодитись, що "Північний потік 2" не можна зупинити. Це можна зробити. Але діяти потрібно дуже, дуже швидко. Запровадити санкції проти суден, які зараз активно задіяні у проведенні газогону у Балтійському морі. Якщо це станеться, це дасть ЄС один, два, три роки прийняти власні регулятивні норми, коли Третій енергетичний пакет увійде в силу повною мірою. 11 стаття цієї директиви вимагає, щоб регуляторний орган країни-власника проекту, в цьому випадку це Німеччина, затвердив, що проект не загрожує енергетичній безпеці самої країни, інших членів ЄС, чи усього ЄС. А він безумовно загрожує цій безпеці.

Короткострокова дія санкцій та вплив у довгостроковій перспективі регуляторних норм ЄС – разом це зупинить Північний потік 2
Бенжамін Шмітт

Рішення по ОПАЛу, коли Польща та Литва перемогли, застосувавши Угоду про функціонування ЄС, зокрема принцип солідарності - додатковий аргумент на користь застосування Європейської газової директиви до "Північного потоку 2", що у довготривалій перспективі таки зупинить "Північний потік 2". Так що є короткострокова дія санкцій та вплив у довгостроковій перспективі регуляторних норм ЄС – разом це зупинить Північний потік 2.

Разом з тим я погоджуюсь з сенатором Мерфі – ми повинні зробити більше, щоб зупинити "Північний потік 2". Ми повинні підтримати зусилля Європи з диверсифікації її енергетичного ринку, а саме її інфраструктури, системи коннекторів газу та електрики. Ми повинні підтримати її енергетичну політику, яка підтримує розвиток відновлювальної енергетики та нові технології в галузі енергетики, де американські бізнеси можуть виступити в ролі інвесторів. Європа від цього виграє. Від цього виграє і Україна через коннектори до країн Східної Європи - Польщі, Угорщини, Румунії.

МҐ: Росія пропонує Україні газ замість грошей, щодо боргових зобов’язань присуджених Стокгольмським арбітражем. Чи є це рівноцінною пропозицією?

БШ: У 2018 році Стокгольмський арбітраж постановив, що "Газпром" не поставив ті обсяги газу, який повинен був поставити Україні за угодою 2009 року. Таким чином "Газпром" винен Україні 2,6 мільярда доларів "Нафтогазу". На жаль "Газпром" тисне на "Нафтогаз" та українське керівництво, вимагаючи політичного рішення цієї ситуації перед тим, як домовитись про транзит газу у майбутньому. А це означає, що вони вимагають від "Нафтогазу" відмовитись від перемоги в арбітражі та 2,6 мільярдів доларів. Це було б величезною помилкою, якщо Україна це зробить.

Дивіться також: Як санкції можуть зупинити будівництво Північного потоку-2? – американські експерти. Відео

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG