Один зі найсуворіших режимів санкцій у світі поки не змусив Кремль відмовитись від ведення агресивної війни проти України.
Тільки на обстріли 26 серпня Росія витратила приблизно 1,3 мільярда доларів, згідно з оцінками української влади. Попри режим торговельних обмежень, в російських ракетах все ще знаходять західні компоненти, а МВФ прогнозує російській економіці зростання цього року на 3,2% в основному шляхом збільшення видатків на оборону.
Однак, кажуть оглядачі, після двох з половиною років війни та санкцій, витривалість російської економіки погіршується.
"В Росії економіка зараз зростає через те, що там ідуть неймовірні вливання в війну, але якщо подивитися, наприклад, на рівень інфляції, то в Росії він зараз більший, ніж в Україні. За останніми даними, в Росії інфляція перевищує 9%, а в Україні трохи більш як 5%, і це при тому, що війна йде переважно на території України", - каже професор каліфорнійського університету Берклі Юрій Городніченко в коментарі для Голосу Америки.
Радикальні кроки
Якщо вжити радикальних кроків, рецесія в Росії може настати вже через рік, каже Городіченко. Для цього потрібно перекрити Росії нафтовий "кран", переконаний економіст.
"Найбільш важливе місце, де Росія вразлива - це нафтодолари, що треба перекрити оцей потік нафти, і навіть скрапленого газу з Росії до Індії, до Китаю, до інших країн, це найважливіша задача". В ідеалі, каже Городніченко, треба ввести повне ембарго на російську нафту і скраплений газ, це дасть нам найшвидші результати.
Надходження від нафти та газу є найважливішим потоком доходу для Росії, і санкції підірвали стан нафтогазового комплексу Росії, пише S&P в своєму звіті за 13 серпня. У звіті наводиться оцінка Тетяни Мітрової, дослідниці Центру світової енергетики при Колумбійському університеті, про поступову дію санкцій. "Росія все ще на комфортному рівні доходів від вуглеводнів, але санкції крок за кроком починають тиснути на російський бюджет і корпоративні надходження", - каже Мітрова.
Щоб збільшити тиск на Росію, Городніченко пропонує знизити цінову стелю для російської нафти з теперішніх 60 доларів. Згідно з режимом цінової стелі, перевізники та страхувальними не можуть обслуговувати контракти за ціною, що перевищує цей ліміт.
Однак, вказують S&P проблема полягає в тому, що країни G7 недостатньо суворо втілюють цей режим обмеження ціни, побоюючись кризи на енергоринку.
Закривати лазівки
Городніченко наголошує: зараз США та ЄС дотримуються стратегії поступового придушення російської економіки, закриття лазівок в санкційному режимі.
"Це важка невдячна робота, але треба робити, і тут є певний прогрес. Те, що оголосили новий пакет санкцій, на 400 фізичних та юридичних осіб, це знак того, що іде процес над оцим от закриттям лазівок", - каже він.
Обхід санкцій - це витратний процес для Росії, пояснив в інтерв'ю Голосу Америки заступник міністра торгівлі США Меттью Аксельрод. Через постійні дії США та союзників, щоб закрити компанії-оболонки, через які Кремль обходить санкції, Росія "змушена постійно перебудовувати мережі закупівлі. Вони звертаються до країн-парій, таких як Іран та Північна Корея, чиї товари дорожчі й менш надійні", каже він.ї
Аксельрод визнає, що потрібно ще багато зробити на міжнародному рівні, щоб обмежити доступ воєнної машини Росії до цих товарів.
Теперішня стратегія санкцій збережеться до виборів у США
До виборів у США, політика щодо обмеження Росії не зміниться, прогнозують оглядачі.
Можливе збільшення тиску на Росію після виборів, каже Голосу Америки професор історії Католицького університету США Майкл Кіммедж.
Після виборів, новий президент матиме "більше свободи, ніж під час кампанії, бо у ході кампанії є багато занепокоєнь щодо інфляції, і будь-яке посилення санкцій проти Росії, заходи проти російського газу і нафти провести складно. Після виборів, я думаю, буде більше свободи".
Після виборів президента у США, що відбудуться цього листопада "можуть відбутися зміни в американській економічній політиці, та з погляду жорсткішої позиції щодо Росії. Але це будуть незначні зміни".
Городніченко також вважає, що перед виборами у США американські посадовці "не хочуть робити необережних кроків. Через це, я думаю, що таких радикальних змін ми найближчим часом не побачимо". Однак, зазначає науковець, черед міжнародних дослідників "є сприйняття того, що треба робити радикальніші кроки, тому що очевидно, що ця війна затягується і треба якнайшвидше примушувати Росію шукати мирного розв'язання".
