Колишній сенатор-республіканець Ґордон Гамфрі у статті для впливової «Вашингтон пост» пише, що, за його підрахунками, 47 зі 100 сенаторів у новобраному Сенаті публічно висловлювалися за надання України сучасної зброї. Сьогодні в американському Конгресі зареєстровано два законопроекти, що містять надання військової допомоги Україні - Акт щодо допомоги Україні в питаннях безпеки та Акт на підтримку свободи України. Для їх прийняття Сенатом необхідно як мінімум 50 голосів. Аби унеможливити вето президента - 67 або менше. Гамфрі вважає, що серед тих законодавців, які на цю тему публічно не висловлювалися, чимало сенаторів підтримає надання Україні зброї. Хтось – з власних переконань. А хтось, як республіканці – новачки, слідуючи партійній лінії.
За демократичної більшості спікер Гаррі Рід контролював, які законопроекти будуть голосувати. І він, як правило, не виносив ніяких законопроектів, які можуть поставити Барака Обаму в незручне становище чи розколоти Демократичну партію, яка має дуже сильну антивоєнну фракцію. Тепер, коли республіканці у більшості, новий спікер Мітч Макконел може виносити на розгляд будь-які законопроекти.Пол Родерик Ґреґорі, професор Г`юстонського університету
Також Гамфрі радить сформувати в Сенаті оперативну групу по Україні, яка б щодня працювала над цим питанням. Саме так йому та іншим сенаторам у 80-му році вдалося домогтися збільшення гуманітарної допомоги та надання зброї афганцям, які воювали з Радянським Союзом.
Професор Г’юстонського університету та дослідник Інституту Гувера в Стенфорді Пол Родерик Ґреґорі у виданні «Форбс» також стверджує, що новий склад Сенату зможе добитися зміни рішення щодо військової допомоги Україні. Як саме він пояснив в інтерв’ю Голосу Америки.
«Сенат набагато більш залучений в питання зовнішньої політики, ніж Палата представників. За демократичної більшості спікер Гаррі Рід контролював, які законопроекти будуть голосувати. І він, як правило, не виносив ніяких законопроектів, які можуть поставити Барака Обаму в незручне становище чи розколоти Демократичну партію, яка має дуже сильну антивоєнну фракцію. Тепер, коли республіканці у більшості, новий спікер Мітч Макконел може виносити на розгляд будь-які законопроекти», - сказав він в інтерв’ю по Скайпу.
Ґреґорі очікує, що за обидва українські законопроекти Сенат та Палата представників проголосують з потужною двопартійною більшістю. А президент не зможе накласти на них вето.
«Беручи до уваги позицію демократів, які підтримують надання зброї України - і це дуже відомі демократи - коли законопроект потрапить на стіл президента з голосами 60-65 сенаторів, то він не зможе його заветувати. А голосів може буди навіть достатньо, щоб унеможливити вето президента», - пояснив він.
Таким чином, говорить він, вдасться подолати позицію впливового антивоєнного крила Демократичної партії, на чию думку покладається Барак Обама.
«Я не буду називати імен, але це сенатори і конгресмени з Каліфорнії, Нью-Йорку, Коннектикуту, деякі з Середнього Заходу, хто проти будь-яких військових дій будь-де в світі. Вони відчувають, що Обама не йде достатньо далеко, аби вивести американських військових з решти світу. Це особи, які сформувалися на протестах проти В’єтнаму. Вони вірять, що військова допомога піде на користь великим корпораціям чи якимось іншим інтересам. Ця фракція відіграє дуже велику роль в електоральній коаліції Обами. Треба розуміти, що в Республіканський партії є власна фракція ізоляціоністів, але вона менш впливова ніж антивоєнна фракція в Демократичній», - сказав Ґреґорі.
За словами дослідника, саме подібне мислення є основною причиною, чому Україна так і не отримала від США озброєння - а не вплив російської пропаганди.
«Російська пропаганда RussiaToday має набагато менший вплив на мислення в США, ніж в Європі. Деякі професори, експерти з питань Росії в США вважають, що дії Путіна викликані втручанням Заходу в сферу інтересів Росії. Мовляв, це наша провина і ми повинні його розуміти. Це має більший вплив, ніж російська пропаганда», - каже він.
Ґреґорі очікує, що рух по українських законопроектах в Сенаті почнеться в середині січня. Він погоджується, що це запізно, але це може відіграти вирішальну роль саме в тої момент, коли критична маса росіян зрозуміє, що авантюри Кремля їм занадто дорого коштують – у невиплачених пенсіях, високих цінах та людських життях.
