Заяви про порушення на виборах у Сербії повинні бути розслідувані – Держдеп США

США закликали Сербію тісно співпрацювати з ОБСЄ для вирішення проблем, які постали перед країною, оскільки у Белграді тривають акції протесту з ініціативи опозиційної коаліції “Сербія проти насильства”. Заяви міжнародних спостерігачів про порушення під час виборів повинні бути розслідувані – повідомили у Державному департаменті США на запит Сербської служби Голосу Америки.

“Ми сфокусовані на співпраці з Сербією для зміцнення демократії та верховенства права, сприяння регіональній стабільності, продовження економічного зростання та прискорення прогресу Сербії на шляху до членства в ЄС. Майбутнє Сербії – на Заході”, – прокоментували Голосу Америки у Держдепі.

Та додали: насильство проти виборчої влади, журналістів та акредитованих спостерігачів є неприпустимим, партії повинні повідомляти про випадки порушень на виборах через відповідні законні канали.

У коментарі Держдепу США йдеться: “Ми вітаємо попередні висновки місії зі спостереження за виборами Бюро демократичних інститутів та прав людини (структури ОСБЄ, яка займається спостереженням за виборами, - ред.) про те, що вибори 17 грудня запропонували вибір політичних альтернатив”.

Водночас у тексті сказано, що США занепокоєні висновком спостерігачів ОБСЄ про те, що вибори були затьмарені численними процедурними недоліками, тиском на державних службовців та зловживанням державними ресурсами, і що “ці фактори разом із системними перевагами правлячої партії створили несправедливі умови”.

Легітимність демократичних процесів залежить від прозорості та готовності всіх сторін, як переможців, так і переможених, поважати волю народу, яку тої виражає шляхом голосування, наголошують у Держдепі.

Масові протести у Белграді

Як повідомляв канал CNN, тисячі людей зібралися в Белграді в неділю, 24 грудня, на антиурядовий протест з вимогою скасувати вибори, названі міжнародними спостерігачами “несправедливими”.

Тоді було заарештовано щонайменше 35 осіб.

Протестувальники намагалися отримати доступ до мерії Белграду, використовуючи флагштоки та каміння, щоб розбити вікна будівлі, але їх відтіснила поліція.

Наступного дня тисячі людей знову зібралися у сербській столиці, цього разу біля поліцейської дільниці, вимагаючи звільнити заарештованих напередодні демонстрантів. Влада застосувала сльозогінний газ, стверджує видання Politico.

Правляча Сербська прогресивна партія (SNS), що перебуває при владі з 2012 року, набрала 47% голосів, тобто здобула перемогу на призначених президентом Александром Вучичем позачергових виборах, інформує CNN.

Члени коаліції “Сербія проти насильства” звинуватили Вучича у “крадіжці виборів”; міжнародні та сербські спостерігачі заявили про численні порушення у ході виборів, у тому числі купівлю голосів, вкидання бюлетенів та залякування виборців, “гастролі” автобусів із нерезидентами до місць голосування.

Срджан Мілівоєвич, член опозиційної коаліції, назвав Вучича "злодієм, якого світ ще не бачив". А депутатка Народних зборів Сербії Марініка Тепич оголосила голодування після виборів до скасування їх результатів та заявила: "Вучичу, ти вкрав не один, а тисячі й тисячі голосів".

Відповідаючи на протести у зверненні до нації в неділю ввечері, сам Вучич сказав сербам не хвилюватися, "тому що революції немає".

Міністерство закордонних справ Німеччини оприлюднило заяву про те, що висновки спостерігачів “неприйнятні для країни, яка має статус кандидата в ЄС”.

У результаті влада Сербії прийняла рішення провести 30 грудня повторні вибори, але - тільки на 30 виборчих дільницях, поінформував сербський державний мовник RTS.

Російські звинувачення

ЗМІ повідомляють про зустріч Вучича з послом Росії Александром Боцан-Харченком у Белграді, котрий вдався до публічних висловів про “неспростовні докази” про те, що “бунт був спровокований Заходом”.

Президент Росії Володимир Путін у понеділок надіслав вітання Вучичу, висловивши побажання “миру та процвітання народу Сербії”, пише CNN.

Посол РФ Боцан-Харченко заявив, що сербська опозиція “прагне повалити уряд на основі досвіду Майдану”, коли український уряд, підтримуваний Москвою, був повалений у 2014 році під час протестів проти корупції та жорстокості влади, пише Politico.

Видання також наголошує, що російський дипломат не надав жодних доказів на підтримку тверджень про зовнішнє втручання, а Вашингтон неодноразово закликав країну до спокою.

“Заяви російського посла в Сербії Олександра Боцан-Харченка про змову Заходу були останніми спробами Москви перешкодити поки що здебільшого безрезультатній дипломатичній кампанії Сполучених Штатів і Європи з метою виманити Сербію з орбіти Росії та розірвати традиційно міцні зв’язки двох слов'янських і православних християнських народів”, – пише про ситуацію газета The New York Times.

Як повідомляв Голос Америки, Сербія - серед кандидатів на вступ до Європейського Союзу. За умовами Брюсселя, країна повинна спочатку нормалізувати відносини з Косово, що проголосило незалежність у 2008 році після повстання наприкінці 1990-х. Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва ЄС зайшли в глухий кут, а напруга залишається високою.

У листопаді стало відомо, що Сербія закупила у Кіпру 11 бойових вертольотів Мі-35 російського виробництва з метою зміцнення власних військово-повітряних сил. А також мала намір продати 48 самохідних гаубиць сербського виробництва на загальну суму 339 мільйонів доларів "неназваній країні".

Тим часом генсек НАТО Єнс Столтенберг під час свого візиту до балканських країн висловив стурбованість альянсу “зловмисним іноземним втручанням”, в тому числі й з боку Росії, яке, за його словами, загрожує стабільності усього Балканського регіону.

Державний департамент цієї осені оголосив про нові санкції проти низки сербських політиків за зв'язки із Росією, спрямовані на "підрив миру, безпеки, політичної стабільності й територіальної цілісності України, партнера США".

Дивіться також:

США ввели санкції проти сербських політиків за співпрацю з Росією для підриву цілісності України