Спеціальні потреби

«Динамізм України допоможе Європі». Латвійський міністр про майбутній вступ України


Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш та журналістка Голосу Америки Мирослава Гонгадзе.
Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш та журналістка Голосу Америки Мирослава Гонгадзе.

Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш прокоментував перспективу реформи Євросоюзу, яка могла б розв'язати проблему зі застосуванням країнами права вето. Така ситуація, зокрема, склалася довкола позиції Угорщини щодо перемовин про вступ України до ЄС і ледь не загальмувала весь процес приєднання Києва до європейського блоку.

В інтерв'ю журналістці Голосу Америки Мирославі Гонгадзе латвійський дипломат сказав, що про процес внутрішніх реформ ЄС – це «навіть не на місяці, а на роки».

Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан одноосібно виступав проти старту про перемовин ЄС-Україна. Утім, на момент голосування його просто не було в залі і рішення було прийняте.

Але, як каже Каріньш, це актуалізувало питання вето загалом.

Країна з 10 мільйонами може перешкодити іншим 420 мільйонам виконувати їхню волю.
Кріш'яніс Каріньш

“Євросоюз – це приблизно 430 мільйонів людей. І наразі країна з 10 мільйонами може перешкодити іншим 420 мільйонам виконувати їхню волю. Це видається достатньо неправильним”, – каже дипломат.

"Вето в кишені"

На його думку, прийшов час ретельно “придивитися до того, як ухвалюються рішення” всередині Євросоюзу:

“Відносно невеликим країнам, таким, як Латвія, наприклад, подобається ідея, що ми потенційно маємо право вето в кишені – про всяк випадок. Але тепер ви бачите, що коли хтось насправді витягає червону картку, то це не виглядає розумно. І не тільки щодо українців, але й щодо решти Європи”, каже дипломат.

За словами Каріньша, є більше 70-ти можливостей накласти вето на шляху, до прикладу, євроінтеграційного процесу України.

Тому, наголошує він, варто шукати шляхи покращення процесу ухвалення рішень. При цьому дипломат застерігає: навіть якщо буде політична воля до реформ, то будь-які зміни потребуватимуть 27-ми ратифікацій.

“Ви знаєте, це навіть не як вагітність, бо це не 9 місяців, це як “супер вагітність”, бо йдеться про кілька років”, – каже дипломат про перспективу реформи.

Україна – це величезні можливості для усіх економік Європи

Стосовно майбутніх кроків України після рішення про старт перемовин, Каріньш поділився досвідом Латвії.

У Латвії реформи для приєднання до ЄС були дуже-дуже важкими. І це ми мали мирний час.
Кріш'яніс Каріньш

“У моїй країні, Латвії, реформи для приєднання до ЄС були дуже-дуже важкими. І це ми мали мирний час, час економічного зростання. І то було важко. А Україна фізично веде війну за існування”, – каже міністр.

Він також відзначив, що українці мають надзвичайно стійке суспільство і навіть за умов війни успішно провадять внутрішні реформи щодо боротьби з відмиванням грошей, з корупцією. Тому усе суттєво залежатиме від них самих.

“Українці, як народ і як уряд, парламент, продемонстрували дивовижну здатність робити дві речі і дві величезні роботи одночасно. Коли війна закінчиться, процес буде досить швидким. Якщо війна триватиме, то, думаю, будуть об’єктивні причини, чому це займе трохи більше часу”, – вважає дипломат.

Але, на його думку, європейська сторона повністю зацікавлена, щоб процес наближення України до ЄС відбувався якомога швидше.

“Як я це бачу, енергія і динамізм України допоможе Європі. Особливо післявоєнній. Просто подумайте про фізичний обсяг реконструкції, яка вже потрібна. Моя країна допомагає відновлювати Чернігівську область, навіть під час війни. А це лише один маленький регіон у дуже великій Україні”.

Існують величезні можливості для економік усієї Європи, які принесуть користь решті Європи, а також Україні, вважає Каріньш.

Час-Time. Рішення ЄС щодо України. Що далі?
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

  • 16x9 Image

    Мирослава Гонгадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого - Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стіпендією Фунданії Німана (2018-2019рр), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

  • 16x9 Image

    Ганна Твердохліб

    Знімаю соцмережеві відео для Голосу Америки про українців у США та Європі, пишу новини, найбільше люблю розповідати історії людей, які живуть цікаве і насичене життя, а також людські історії війни і особливо – збирати зворушливі розповіді української діаспори, а також висвітлювати досягнення, за які Україну шанують у світі. 

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG