У США є таке поняття, як service dog: у перекладі – «службовий собака». Цей термін в Америці, порівняно з Україною, має трохи інше значення.
Службовими собаками тут називають спеціально навчених тварин, які допомагають і супроводжують людей із обмеженими можливостями – такими, як порушення зору і слуху, психічні розлади чи посттравматичний синдром. З ними можна заходити в кафе і ресторани, магазини та навіть салон літака, адже такі собаки нерідко є вухами, очима та моральною підтримкою для власника.
Пес пройшов спеціальну підготовку в організації, яка надає допомогу людям із обмеженими можливостями
Відданий друг і вірний помічник – для ветерана війни, який живе з психологічними травмами – ці речі надзвичайно важливі.
Майкл Карраскільо – ветеран війни в Іраку й Афганістані. Три роки тому чоловік не міг вийти з дому один, бо відчував себе незатишно і тривожно в громадських місцях. Втім усе швидко змінилося, коли він взяв собаку-помічника, лабрадора за кличкою Огай.
«Коли поряд зі мною не було дружини, я відчував себе жахливо: не міг нічого робити, не міг бути наодинці, навіть на вулицю вийти не міг, бо був пригнічений, – згадує чоловік. – Тепер, коли Огай поряд зі мною – все змінилося, я можу на нього покластися».
Пес пройшов спеціальну підготовку в організації, яка надає допомогу людям із обмеженими можливостями. Огай навчений навіть підбирати за власником предмети, які випали з кишені, а також відкривати та закривати двері. І ще він розуміє понад 40 інших команд. В організації кажуть, що працюють лише з лабрадорами та золотистими ретриверами.
Тренувати собак розпочинають ще змалку
«Ми з’ясували, що лабрадори і золотисті ретривери краще адаптовуються, – розповідає Лора Енн Дубеки, представниця організації Canine Companions for Independence. – Вони універсальні, їхні габарити дозволяють із легкістю виконувати такі команди, як вмикання та вимикання світла, або ж допомагати піднятися з інвалідного візка».
Тренувати собак розпочинають ще змалку. Спочатку ними опікуються волонтери, тримають їх удома 18 місяців, вчать навичкам соціалізації та основним командам. Потім собаки повертаються до головного навчального центру ще на півроку, де вже тренуються із професійними інструкторами.
Цікаво те, що не в усіх чотирилапих виходить, за даними школи – тільки половина собак закінчує підготовку успішно і готова служити людині. Кандидати на такого пса, перед тим як забрати його, понад два тижні теж спочатку проводять у тренувальному центрі, аби навчитися взаємодіяти із собакою та зрозуміти команди.
Повний процес очікування на чотирилапих помічників – доволі довгий, і коли все закінчується, для псів навіть влаштовують випускний
«Так, ми можемо імітувати домашні умови, ми можемо відпустити собаку з повідка і подивитися, як вона себе вестиме з новим власником, що робитиме в тій чи іншій ситуації», – пояснює Лора Енн Дубеки.
Повний процес очікування на чотирилапих помічників – доволі довгий, і коли все закінчується, для псів навіть влаштовують випускний.
Для ветеранів, як Майкл, все це безкоштовно, собаки в них можуть служити протягом усього життя, втім клієнти ніколи не зможуть стати їхніми повними власниками.
«Знаєте, ми як команда, – ділиться Майкл Карраскільо. – Те, що я роблю – робить він, що робить він – роблю я. Тож ми, так би мовити, штовхаємо один одного вперед».
Дивіться також: Дога: заняття йогою для власників собак та їх улюбленців
